Види рівноваги споживача

Внутрішня — при якій споживач придбає обидва товари

Кутова — споживач максимізує корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару

Ідеально компліментарних благ — ефективне споживання одного товару без певної кількості іншого взагалі неможливе

Запитання для самоперевірки

1. Потреби, види потреб. Економічні блага.

2. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисності. Функція корисності.

3. Процес споживання й динаміка зміни сукупної та граничної корисності. Перший закон Госсена. Закон спадної граничної корисності блага.

4. Рівновага споживача з кардиналістських позицій..

5. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача.

6. Вибір споживача з ординалістських позицій. Припущення щодо системи вподобань споживача.

7. Криві байдужості як спеціальний Інструментарій мікроекономічного аналізу.

8. Окремі випадки конфігурації кривих байдужості.

9. Гранична норма заміщення благ.

10. Бюджетне обмеження і можливості споживача.

12. Вплив зміни доходу споживача на розміщення бюджетної лінії та процес споживання.

13. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна, графічна інтерпретації.

14. Різні випадки досягнення рівноваги: кутова і внутрішня.

Тема 4 аналіз поведінки споживача

1. Оптимальний вибір і зміна доходу споживача. Графічний аналіз і побудова лінії «доход-споживання». Крива Енгеля

Лінія «дохід—споживання» може бути використана для побудови лінії Енгеля, яка показує взаємозв'язок доходу споживача і кількості придбаного блага

Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит

Закон Енгеля

1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім'ї.

2. Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і послуг, пов'язаних з відпочинком, має тенденцію зростання швидше, ніж зростають доходи.

Функції Торнквіста

для трьох груп благ: благ першої необхідності, благ другої необхідності та предметів розкоші.

1. Функція залежності попиту від доходу для благ першої необхідності має вигляд

х(І) = а₁І/(І + с₁), а₁ >0, с₁ > О.

Очевидно, що

х(І)->а₁, І прямує до нескінченності.

Цей факт відображає наявність насичення щодо благ першої необхід­ності.

2. Для благ другої необхідності функція Торнквіста має вигляд

х(І) =а₂(І - b₂)/(І + с₂), І>b₂, а₂>а₁, с₂ > 0.

Ця функція також має горизонтальну асимптоту, але розташовану на вищому рівні, ніж асимптота для благ першої необхідності, причому спо­живання благ другої необхідності починається за досягнення певного рівня доходу.

Прикладом благ другої необхідності може слугувати побутова радіо­електронна апаратура.

3. Для предметів розкоші запропонована така функція:

х(І) =а₃(І - b₃)/(І + с₃), І>b₃, b₃>b₂, с₃ > 0.

Вона відображає факт безмежності людських бажань. При зростанні доходу споживання предметів розкоші зростає до нескінченості.

Функція Торнквіста

2. Побудова лінії «ціна-споживання» та лінії індивідуального попиту споживача

Лінія індивідуального попиту споживача — характеризує кількість попиту окремого споживача при різних рівнях ціни певного товару

Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару у систему координат „ціна – кількість товару ”

Властивості кривої індивідуального попиту: