Права власності

визначають інституціональне середовище функціонування економічних суб’єктів

Це санкціоновані норми поведінки, сукупність яких регулює відносини між людьми щодо використання ними економічних благ.

Залежить від

- панівної в суспільстві форми власності

- від структури форм власності (приватна, державна та комунальна)

- тенденції її розвитку.

А. Алчіан та г. Демсетц

Приватним називається право власності,

яким володіє конкретний індивід.

• може бути передане в обмін на аналогічне право

• щодо інших благ.

Основними критеріями визначення

сили цього права є

- вірогідність і витрати його реалізації, що залежать

від діяльності уряду

- неформальні суспільні акції

- етичні і моральні норми, які переважають.

Теоретичний аналіз прав власності

з’ясовує метод управління та координації використання економічних ресурсів у системі, що ґрунтується на приватній власності (системі вільного підприємництва).

- у суспільстві з розсіяною інформацією з метою ефективної децентралізованої координації виробничої спеціалізації, люди мають володіти гарантованими відчужуваними приватними правами власності на виробничі ресурси і продукти.

- можуть обмінюватися за взаємно погодженими цінами за низьких витрат розробки умов надійних угод (контрактів).

- формування такої системи, яка забезпечує координацію розсіяної інформації, зумовлює підвищення доступності благ; вони ціняться вище або витрати їх виробництва зменшуються.

Теоретичний аналіз прав власності

- мірилом цінності благ у цьому разі є сукупність прав власності на них, об'єктів обміну

- сильніші права є більш цінними, ніж менш сильні

- в деяких випадках приватна і суспільна власність використовуються у зв'язку з тим, що вони по-різному впливають на поведінку людей.

2. Трансформування власності. Приватизація.

перехід від монополії держави на привласнення засобів, результатів виробництва та управління ним до різноманітних форм власності

- Форми власності: державна, колективна, змішана, спільна, індивідуальна.

- Пропорційність між цими всіма формами власності повинна бути такою, щоб забезпечити функціонування ринку.

- Відносини власності є економічним ґрунтом системи господарювання.

- Методологічна спрямованість трансформації відносин власності визначається Конституцією, Законами України "Про власність", "Про форми власності на землю", Указів Президента про приватизацію і майнові приватизаційні сертифікати та інших відповідних правових актів.

Трансформування власності. Приватизація.

.

Роздержавлення власності означає перетворення державних підприємств у такі, що засновані на інших недержавних формах власності.

Приватизація — це процес придбання громадянами або підприємствами у власність усіх чи частини акцій (паїв) акціонерних або інших господарських товариств.

В Україні об'єктами масової приватизації стали:

1. Майно державних підприємств.

2. Державний житловий фонд.

3. Державний земельний фонд.

Відчуження державної власності передбачає як продаж об'єктів власності, так і безплатну передачу новим власникам.

Безплатна приватизація підприємств здійснювалася шляхом виділення майна, що приватизувалось, надання права кожному громадянину України отримати приватизаційний майновий сертифікат з рівною для всіх номінальною вартістю та обміняти його на акції (паї) підприємств, що приватизуються.