Оптимум та квазіоптимум ринкової системи.

причини обмеженої спроможності ринкового регулювання обумовлює неможливість досягнення максимуму ефективності в економічній системі

за цих умов загальна рівновага досягається на новому рівні — на рівні квазіоптимуму

коли в одній галузі (чи в групі галузей) викривлення не можуть бути усунені, краще відмовитися від досягнення максимуму ефективності в іншій галузі (чи в групі галузей), щоб збалансувати економіку в цілому.

Теорія загальної рівноваги та політика в галузі економіки добробуту.

Функція суспільного добробуту

рівень суспільного добробуту виступає деякою функцією від індивідуальних функцій корисності і зростаючою функцією корисності кожного індивіда: .

максимізація функції суспільного добробуту у відповідній графічній моделі передбачає суміщення кривих рівного добробуту або суспільних кривих байдужості з межею можливих корисностей , що дозволяє визначити точку рівноваги

Чи є ефективний розподіл справедливим?

Підходи до проблеми справедливості

Егалітарний вимагає рівномірного розподілу, за якого всі блага поділені порівну між усіма індивідами (як правило, не є Парето-ефективним)

Утилітарний підхід розглядає суспільний добробут як суму добробуту всіх членів суспільства (Парето-ефективність досягається за більш рівномірного розподілу доходів)

Роулзівський (концепція Дж. Роулза) передбачає перерозподіл частини доходів більш продуктивних економічних суб’єктів на користь найбідніших членів суспільства

Ліберальний результати конкурентних ринкових процесів вважаються справедливими, оскільки винагороджують тих, хто більш здібний і працьовитий

Запитання для самоперевірки

1. Часткова та загальна рівновага.

2. Ефект зворотного зв'язку.

3. Закон Вальраса.

4. Необхідність та вигоди ринкового обміну.

5. Порівняння граничних норм заміщення для пар товарів, які обмінюють.

6. Діаграма Еджворта.

7. Ефективність при обміні. Крива контрактів.

8. Парето - ефективний розподіл. Загальна рівновага за Парето.

9. Розподіл виробничих ресурсів; діаграма Еджворта.

10. Крива виробничих контрактів. Парето - оптимальний розподіл ресурсів.

11. Ефективність на конкурентних ринках товарів.

12. Сукупна (зведена) ефективність конкурентних ринків.

13. Причини обмеженої здатності ринкового регулювання.

14. Теорія загальної рівноваги та політика в галузі економіки добробуту. Критерії оцінки добробуту

Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства.

1. Правові передумови для ринкових суб'єктів.

Сучасна теоретична економіка про права власності

Інститути — формальні і неформальні норми і правила поведінки, що розробляються та встановлюються державою, суспільством і дають змогу індивідам структурувати та координувати свою діяльність.

як елементи системно-організаційної структури суспільства поділяють на:

1) владно-організаційні інститути (інститути державної влади, інститут місцевого самоврядування);

2) базисно-господарські та функціонально-економічні системні інститути (інститут власності, інститут підприємництва, інститут грошей, фінансово-кредитний інститут, інститут ціноутворення);

3) господарсько-асоціативні інститути (домогосподарство, фірма, держава);

4) асоціативно-соціальні інститути (партії, профспілки, суспільні об’єднання, громадські організації)