Стратегія постійного співвідношення цін

- процеси навчання та придбання навиків за умов олігополії призводять до визнання взаємозалежності та необхідності погодження дій.

- в ціновому аспекті це пояснює те, як і чому олігополісти роблять висновок про вигідність спільного підвищення цін у порівнянні із ціновим рівнем за умов ПСД.

- співвідношення цін, яке склалося в кінці процесу навчання та яке зберігається досить тривалий період, існує і тоді, коли умови ринку знову змінюються.

- олігополісти вирішують проблему взаємної залежності їх функцій попиту тим, що виходять із жорсткості співвідношення цін (за Е.Хойссом)

- забезпечується якісний результат процесу навчання в спрощеній формі – як однаково направлене переміщення цін

.

Теорія ігор у моделюванні олігополії

це наука, яка за допомогою математичних методів досліджує поведінку індивідів у відповідних ситуаціях, пов’язаних з прийняттям рішень.

Певна ситуація на олігополістичному ринку може моделюватися та досліджуватися відповідною грою.

Стратегічні рішення олігополістичний фірм вивчаються за допомогою теорії ігор

Економічні ігри можуть бути двох видів: кооперативними (коли змова гравців можлива); некооперативними (якщо змова учасників неможлива).

При цьому кожен з учасників приймає індивідуальні раціональні рішення

Теорія ігор була розроблена Дж. фон Неймана і О. Моргенштерном в 1944 р., її подальшу розробку продовжив Дж. Неш

У моделі олігополії фірма здійснює оптимальну політику, орієнтуючись на дії своїх конкурентів, і припускає, що конкуренти в галузі будуть надходити аналогічним чином. «Рівновага Неша».

Фірми «грають», тобто вони приймають рішення знизити або підвищити ціну, рекламувати свою продукцію чи ні і т. д.

Умовою рівноваги є те, що якщо дана стратегія першого гравця, другому залишається тільки повторити його стратегію.

.

Стратегія фірм а і в

		Стратегія фірми В
		без пониження ціни	з пониженням ціни
Стратегії фірми А	Без зниження ціни	А: +60 В: +60	А: -25 В: +85
	Зі зниженням ціни	А: +85 В: -25 |	А: 12,5 В: 12,5

«Дилема ув'язненого»

		Вибір в'язня В
		не зізнаватись	зізнаватися
Вибір в'язня А	Не зізнаватись	А: 2 роки В: 2 роки	А: 20 років В: вільний
	Зізнаватися	А: вільний В: 20 років	А: 10 років В: 10 років

3. Особливості організації олігополістичного ринку. Взаємозалежність олігополістів

існуюча взаємозалежність олігополістів визначально впливає на зміст процесу навчання учасників даного ринку («квазіпереговори» за Феллнером)

олігополісти повинні вирішувати, чи варто їм агресивно конкурувати, намагаючись захопити більшу частку ринку за рахунок конкурента, чи «співпрацювати» і конкурувати більш пасив­но, співіснуючи зі своїм конкурентом, задовольняючись своєю часткою і домовляючись щодо спільних ринкових дій.

олігополія створює сприятливі передумови для організації даного ринку за змовою.

зумовлений змовою контроль над ціною та певна спільна ринкова влада дає змогу олігополістам зменшити невизначеність, збільшити прибутки і навіть перешкодити вступу до галузі нових конкурентів.

Цінові війни

Цінова війна – це почергове зниження цін конкурентами спрямоване на захоплення більшої частки ринку або на витиснення конкурента з ринку.

Ситуація: на ринку існує 2 компанії і рівноважна ціна уже встановлена

- Якщо фірма А знизить ціну на товар, а еластичність попиту є досить високою, то всі покупці перекинуться на товар фірми А

- А збільшить об’єми продажу => збільшить TR => збільшить П,

- В або втратить значну частину покупців або прибутки = 0,

- тому В знизить свої ціни, але не до рівня цін А, а ще нижче в надії, що завдяки цьому він зможе захопити весь ринок

- А втратить клієнтів і свої прибутки, а В навпаки захопить ринок.

- Поступове пониження цін триватиме доти поки одна із фірм не встановить ціни на тому ж рівні, що і ціни іншої компанії.