Моделювання поведінки олігополістів за функціями їх реакції на ринкові зміни.

пасивність дуополістів не може існувати довгостроково і рано чи пізно визначиться лідер та аутсайдер певного ринку

в результаті процесів навчання учасників процеси розшарування призводять до встановлення жорсткого співвідношення між ціною лідера (лідерів) і ціною аутсайдерів та односпрямованості цінових змін у майбутньому

модель Феллнера (модель об’єднання олігополістів),

розглядає монопольну ринкову поведінку олігополістів, які об’єдналися з метою максимізації як спільного прибутку, так і прибутку кожного з учасників.

Емпіричні критерії

1. Спільні дії більш типові для галузі, де випускається однорідний товар, ніж для галузі, що випускає диференційований товар.

2. У галузі, що переживає економічний підйом, тенденція до спільних дій вище, ніж у галузі, де спостерігається спад виробництва.

3. Тенденція до спільних дій вище в галузі, де нараховується невелика кількість фірм.

4. Якщо в галузі є одна лідируюча фірма, то тенденція до спільних дій в ній вище, ніж у галузі, де всі фірми однакові.

5. Чим менше фірми застосовують нецінові методи конкуренції, тим вище тенденція до спільних дій.

6. Тенденція до спільних дій вище в тих галузях, де вище бар’єри входження нових фірм у галузь.

Модель Свізі (модель ламаної кривої попиту)

- ламана крива попиту має дві ділянки, розташовані вище від ціни Ро

- підприємство виходить з того, що коли воно підніме ціну, решта продавців залишаться від цього осторонь і дане підприємство втратить значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця, в якого менша ціна;

- при розгляді можливості зниження ціни підприємство вважає, що інші учасники ринку відреагують на це також зменшенням ціни, оскільки не захочуть втрачати своєї частки ринку.

- використовується для пояснення феномена незмінності олігополістичних цін

- проте не пояснює, чому фірми обирають саме ціну Р₀, а не будь-яку іншу. крім того олігополістичні ціни не такі вже й негнучкі.

Модель Хойсса (політика жорсткого співвідношення цін).

взаємна координація ринкових дій учасниками, які виходять із сталості співвідношення цін та односпрямованості цінових змін.

- дає змогу олігополістам вирішити проблему взаємної залежності їх функцій попиту.

- пояснює незмінність цін на олігополістичних ринках.

- олігополісти, виходять із жорсткості співвідношення цін (при наявності двох продавців є дійсним рівняння Ц1 = mЦ2.)

- у відповідності із ціновими змінами відбуваються також зміни функцій попиту та виробництва

- продавець має можливість визначати свою частку обсягу продаж за новою ціною, оскільки йому відома реакція конкурентів, що витікає із жорсткого співвідношення цін