Ринкові лідери та аутсайдери
лідер - встановлює ринкову ціну
аутсайдер - підпорядковує свої дії поведінці лідера;
Узагальнення моделей дуополії за Штакельбергом
Дуополія — це ринкова структура, за якої пропозиція представлена лише двома постачальниками.
Чотири ситуації
перший продавець є лідером і встановлює ринкову ціну, а другий — аутсайдером, який підпорядковує свої дії поведінці лідера;
другий продавець виступає лідером, а перший займає залежну позицію;
обидва продавці намагаються бути лідерами і проводити незалежну ринкову політику;
обидва продавці на ринку пасивні й пристосовуються до дій співучасника.
Ринкові позиції |
Лідерство продавців |
||||||||
Тільки перший |
Тільки другий |
Обидва |
|||||||
а у т с а й Д Е р С Т В О |
П р о д а в ц і в |
Тільки перший |
|
|
|
|
|
|
|
Тільки другий |
|
|
|
|
|
|
|
||
Обидва |
|
|
|
||||||
|
|
||||||||
|
|
||||||||
|
|
||||||||
|
|
||||||||
Модель дуополії Курно та Бертрана як відображення ринкової поведінки початківця. Модель Курно
- кожна фірма вибирає обсяг випуску, котрий максимізує її прибуток, згідно з її уявленнями щодо можливих рішень конкурентів.
- кожен дуополіст розглядає обсяг виробництва іншого як фіксований, величина якого не залежить від його власних виробничих рішень
- обидві фірми приймають рішення одночасно.
- ціна, яку фірми приймуть, залежатиме від сумарного обсягу виробництва обох фірм.
- графічно криву попиту для фірми 1 отримують шляхом зміщення вертикальної осі праворуч на величину обсягу виробництва (Q2) другої фірми
-
обидві фірми мають рівну економічну
силу і випускають однорідну продукцію
за відомої їм лінійної функції ринкового
попиту:
де
і
– обсяги випуску фірми 1 і фірми 2.
Модель Бертрана
- Дві фірми, як і в моделі Курно, виробляють однорідну продукцію.
- Змінюється стратегічний показник – фірми вибирають ціни, а не обсяги випуску
-
Цінова конкуренція змушує обидві фірми
знизити ціну до рівня граничних витрат
,
за якої вони отримують нульовий
економічний прибуток.
- Фірми досягають рівноваги Неша, яка у даному випадку є конкурентною рівноваго
- Якщо припустити, що фірма 1 спочатку виготовляє обсяг Q1 , то фірма 2 буде виготовляти обсяг, який відповідає Q1 (точка А на її кривій реакції R2(Q1). Фірма 1 відреагує на цей рівень вибором відповідного обсягу (точка В на своїй кривій реакції R1 (Q2). Це рішення фірми 1 змусить фірму 2 переглянути власне рішення і вона обере відповідний обсяг виробництва (точка С) на своїй кривій реакції R1 (Q2)
- Кінцевим результатом процесу пристосування є встановлення стабільної рівноваги в точці е на перетині двох кривих реакції.