Антимонопольна політика.

сукупність заходів держави, яке регулює діяльність вже існуючих монополій, а також прийняття законів, які б не допускали анти конкурентних дій, а також передбачали відповідальність за недобросовісну конкуренцію.

Дві основні форми боротьби з монополіями:

• попередження створення монополій;

• обмеження використання монопольної влади.

Для проведення антимонопольної політики держава створює антимонопольні служби, основною задачею яких є контроль монополістичних тенденцій

Запитання для самоперевірки

1. Ознаки «чистої монополії».

2. Економічні, адміністративні та правові бар'єри вступу до монопольного ринку.

3. Монополія І монопольна влада.

4. Різновиди монополій. Діагностування монопольної влади.

5. Монополістичний спосіб дій.

.6. Крива попиту монополіста.

7. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва.

8. Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту.

9. Пропозиція монополіста та особливості її формування.

10. Визначення монопольної ціни.

11. Цінова диференціація та дискримінація.

12. Рівновага фірми-монополіста в довгостроковому періоді.

13. Досягнення та утримання ринкової влади.

14. Аналіз поведінки реальних монополій.

15. Економічні наслідки монополізації галузі.

16. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.

17. Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика.

Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція

1. Основні ознаки олігополії

- переважаюча форма ринкової структури.

- до олігополістичних галузей належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії.

- це галузь, в якій більша частина продажу здійснюється кількома великими фірмами, кожна з яких спроможна впливати на ринкову ціну власними діями.

Характерні риси:

• нечисленність фірм в галузі;

• однорідна або диференційована продукція;

• всезагальна взаємозалежність фірм;

• значний контроль над ціною;

• значні перешкоди входження в галузь

Нечисленність підприємств в олігополістичних галузях

- „жорстка олігополія”, коли 2-3 фірми панують на всьому ринку,

- „розмита”, за якої 70-80% ринку поділяють 6-7 фірм.

- формально до олігополістичних зазвичай відносять ті галузі, де чотири найбільші фірми виробляють більше половини всієї продукції.

- великі фірми мають значні переваги над дрібними.

- нечисленність конкурентів породжує елемент загальної взаємозалежності фірм.

Загальна взаємозалежність олігополістів

- рішення одного впливає на поведінку всіх інших

- кожному треба передбачити реакцію суперників.

- реакція на дії олігополістів може бути неоднозначною.

- не існує загальної універсальної теорії олігополії

Однорідність або диференційованість продукту

немає чітко визначеного виду продукції.

може виготовлятись:

- однорідна, стандартизована продукція (наприклад, сталь, мідь, цемент, цегла),

- диференційована (наприклад, автомобілі, мийні засоби, тютюнові та горілчані вироби, побутові електроприлади)

Високі бар'єри для вступу в галузь

- Основним бар’єром входження слугує ефект масштабу.

- Особливою причиною існування олігополії є ефект злиття: прагнення досягти більшого ефекту масштабу, зміцнити свою ринкову владу, усунути конкурента, здобути переваги „великого покупця” на ринку ресурсів, тощо.

Ефект масштабу виробництва

.- із вдосконаленням техніки і технології суттєво збільшується оптимальний розмір виробництва, що робить неприбутковим існування переважної частини фірм на ринку

- первісні затрати для створення нової фірми такі, що вони під силу лише обмеженій кількості фірм.

- патентування та ліцензування техніки і технологій

- затрати на рекламу

Асиметричність ринкової влади олігополістів

- симетрична олігополія - якщо ринкові частки суб’єктів господарювання, що діють на олігополістичному ринку, приблизно однакові

- асиметрична - якщо різні

2. Теоретичні моделі олігополії

Олігополістична взаємозалежність та еволюція способу дій учасника ринку

- Кожен олігополіст при визначенні лінії своєї економічної поведінки повинен враховувати поведінку як споживачів продукції, так і конкурентів

- Моделі поведінки фірм при олігополії різноманітні і виходять з різних підходів щодо сценаріїв стратегічної поведінки фірми

- Об`єктивно існуюча взаємозалежність олігополістів визначально впливає на еволюцію внутрішньогалузевої організації.

- Кожна фірма прагне вибрати таку стратегію, щоб збільшити свою частку на ринку і прибуток.

- За різного рівня витрат цінова конкуренція учасників ринку може привести до порушення економічної безпеки частини з них та до перетворення олігополістичного ринку на монополістичний.

- Олігополісти повинні вирішувати, чи варто їм агресивно конкурувати або ж співіснувати зі своїм конкурентом, домовляючись щодо спільних дій.

- Тобто олігополія створює сприятливі передумови для організації даного ринку за змовою