2. Витрати в довгостроковому періоді

Довгостроковий період - це період часу, достатньо тривалий для того, щоб змінити кількість всіх зайнятих ресурсів, в тому числі і виробничі потужності.

Ізоквантна, пропорційна та ізоклинна варіації

- При ізоквантній варіації аналізуються кількісні співвідношення факторів за умови незмінності обсягу випуску.

- Якщо має місце зміна масштабів виробництва, то комбінаційні взаємозв’язки між випуском і факторами аналізуються за допомогою повної варіації факторів, яка може бути пропорційною і непропорційною.

- Пропорційна варіація передбачає збереження початкового співвідношення факторів та однакові пропорції зміни обсягів застосування факторів.

- Окремим випадком пропорційної варіації є ізокліна, за якої лінія експансії (зростання, розвитку) підприємства проходить через точки дотику ізокост та ізоквант, які мають однакові кути нахилу ізокліни (це промінь, що виходить із початку координат) на всій області. У цьому випадку пропорційна та ізоклінна варіації збігаються.

Криві витрат у довгостроковому періоді

- показують мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції,

- формується з короткострокових кривих середніх витрат при різних обсягах виробництва.

Графік функції довгострокових середніх витрат

показує найменші середні витрати виробництва, з якими може бути забезпечений будь-який заданий обсяг виробництва:

LATC = min (ATC₁, ATC₂, ATC₃, ATC₄).

Види витрат у довгостроковому періоді

спадний характер

висхідний характер

Збільшення масштабів виробництва спричиняє зростання середніх витрат під впливом дії закону спадної віддачі.

горизонтальна

: ТИПОВОЮ Є ДІЯЛЬНІСТЬ ЗІ ЗМІННИМ ЕФЕКТОМ МАСШТАБУ

Спочатку, коли фірма з малих обсягів виробництва переходить до середніх, спостерігаємо економію на масштабі, потім деякий незначний відрізок йде з незмінними витратами, а на вищих рівнях виробництва спостерігаються втрати на масштабі.

Крива LMС перетинає криву LATC в точці її мінімуму.

Концепція мінімально ефективного розміру підприємства

Мінімально ефективний розмір підприємства — це той найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати

Ситуація, коли зростаючий ефект масштабу незначний і швидко себе вичерпує, тому мінімально ефективний розмір підприємства відповідає невеликим обсягам виробництва. В таких галузях існує значна кількість порівняно дрібних виробників, а великі фірми не будуть більш ефективними. Це типовий ринок вільної конкуренції (хлібопекарська, галузі легкої промисловості

Ситуація, коли економія на масштабі швидко наростає, а далі до значних обсягів виробництва зберігаються незмінні витрати. В такій галузі фірма досягає мінімуму середніх витрат на відносно низьких обсягах виробництва тому буде конкурентоспроможною поряд із середніми і великими підприємствами, які мають такі самі середні витрати (на відрізку Q₁ Q₂).

В галузях з такими умовами формування середніх витрат можуть співіснувати підприємства різних розмірів, вони будуть однаково ефективними (галузі з виготовлення меблів)

.

Ситуація, коли зростаючий ефект масштабу спостерігається на досить тривалому відрізку, а спадний ефект віддалений. Мінімальних витрат фірма може досягти за дуже високих обсягів виробництва. Це означає, що достатню ефективність матимуть лише гігантські підприємства; малі підприємства не зможуть забезпечити таких низьких витрат, тому будуть неконкурентоспро-можними (алюмінієва, машинобудівна, сталеплавильна промисловість)