3. Пропорційна варіація факторів виробництва.

Масштаб виробництва — перехід на нові обсяги виробництва продукції в довгостроковому періоді

Ефект масштабу — співвідношення між зростанням витрат ресурсів і зростанням обсягів виробництва

Зростаючий ефект від зміни масштабу виробництва — ситуація, коли обсяг виробництва збільшується відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів

Сталий (постійний ефект від виробництва) — ситуація, коли приріст обсягу виробництва відповідає приросту витрат факторів виробництва

Спадний ефект від зміни масштабу виробництва — ситуація коли зростання випуску продукції відбувається нижчими темпами, ніж збільшення витрат факторів виробництва

Зростаючий ефект масштабу виробництва може досягатися завдяки впливу таких факторів:

• поділ праці (на більших підприємствах можлива спеціалізація, що призводить до підвищення продуктивності праці та зниження витрат);

• поліпшення управління. На більших підприємствах виділяють спеціалістів, які безпосередньо займаються маркетингом, рекламою, постачанням, науково-технічною роботою тощо. Це дає змогу збільшити ефективність діяльності підприємства;

• збільшення масштабів виробництва не потребує пропорційного збільшення всіх ресурсів

Спадний ефект масштабу виробництва виникає через вплив таких факторів:

• значна інерція великих систем, втрата ними гнучкості, необхідної в умовах нестабільного ринку;

• вихід підприємства за межі порога керованості (великі розміри підприємства створюють громіздку систему управління, затрудняється координація проміжних ланок, обмін інформацією, а це призводить до зниження ефективності управлінських рішень)

Еластичність масштабу та взаємозв'язок з еластичністю випуску.

еластичність масштабу, кількісно оцінюється коефіцієнтом еластичності випуску від масштабу — ЕQm. показує, на скільки відсотків зміниться випуск, якщо обсяг застосування факторів збільшиться на 1 % (за інших рівних умов):

4. Оптимум виробника.

Вибір комбінації виробничих факторів за критеріями мінімізації витрат чи максимізації випуску.

- вибрати таке поєднання факторів виробництва, щоб досягти заданого обсягу випуску з мінімальними витратами;

- вибрати таку комбінацію факторів виробництва, щоб максимізувати випуск за заданого бюджетного обмеження

Ізокоста

— це лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів (наприклад, праці та капіталу).

Якщо ТС — сума грошей, яку витрачає виробник на придбання факторів праці (L) і капіталу (K) за цінами P_L і Р_к, то рівняння ізокости має вигляд

ТС = LP_L + KP_K.

Карта ізокост

• це множина ізокост, кожна я яких ілюструє різні рівні довгострокових валових витрат

Властивості ізокости:

• Кут нахилу ізокости залежить від цін на фактори виробництва. Так, кут нахилу ізокости збільшується при зростанні ціни праці та зниженні ціни капіталу і, навпаки.

• Усі точки ізокости відповідають однаковим сукупним витратам факторів виробництва.

• Чим далі від початку координат розміщена ізокоста, тим більший обсяг ресурсів використовується у виробництві

Рівновага (оптимум) виробника

— це такий його стан, при якому він не бажає змінювати співвідношення факторів виробництва (праці та капіталу), що задіяні у виробничому процесі.

Умова рівноваги:

однаковий нахил ізокости та найбільш віддаленої від початку координат ізокванти, що мають спільну точку

Алгебраїчна рівновага виробника

У точці дотику кут нахилу ізокости (ринкова норма взаємозаміщення) та ізокванти (норма взаємозаміщення факторів за технологією) той самий, тобто виконується рівність:

еквімаржинальний принцип,

або принцип рівності зважених (на грошову одиницю) грани-чних продуктів: для мінімізації вартості за заданого рівня виробництва підприємству треба використовувати таку комбінацію ресурсів, за якої співвідношення граничних продуктивностей ресурсів та їхніх цін рівні між собою

Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми

Шлях (крива) зростання (лінія експансії, або траєкторія розвитку, розширення виробничої діяльності) підприємства — поєднання точок оптимуму на ізоквантно-ізокостній діаграмі

показує, як змінюється співвідношення факторів виробництва, що забезпечують мінімальні витрати, при збільшенні обсягів виробництва продукції.

Траєкторія зростання

Запитання для самоперевірки

1. Виробнича функція з одним змінним фактором.

2. Правило спадної віддачі (продуктивності) змінного фактора виробництва.

3. Еластичність випуску.

4. Виробнича функція з двома змінними факторами.

5. Ізокванта. Взаємозамінність факторів виробництва.

6. . Гранична норма технічного заміщення.

7. Еластичність заміщення.

8. Збільшення випуску за рахунок пропорційного нарощування обсягів ресурсів. Постійна (стала), спадна та зростаюча віддача від масштабу.

9. Причини позитивного та негативного ефекту від масштабу.

10. Еластичність масштабу та взаємозв'язок з еластичністю випуску.

11. Ізокоста.

12. Рівновага виробника: графічна, алгебраїчна, інтерпретація

13. Рівновага виробника: економічна інтерпретація.

14. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.