Періодизація Давньоруської Київської держави

Ім'я

Князя

Роки правління

Основні події

1

2

3

Аскольд і Дір (нащадки Кия)

? - 882 р.

походи на Закавказзя (852 - 853 pp.);

- походи проти Візантії(860p., 863 p., 865 p., 874 p.);

- боротьба проти хазар;

- прийняв титул кагана;

- прихильник християнства;

-загинув у 882 р. під стінами Киева в битві про­ти Олега.

Князь Рюрик з 870 р. правив у Новгороді. 23 лютого 879 р. під час воєнного походу в Карелію Рюрик помер, залишивши малолітнього сина Ігоря під опікою дядька – князя Олега. У 882 р. князь Олег захоплює м. Київ. Аскольд гине

Олег

після походів одержав прізвись­ко Віщий

882-912 pp.

- воював із слов'янськими племенами (883 р. - древляни, 885 р. - уличі);

- походи проти Візантії (907 p.. 911 p. - укладе­ ний договір);

- походи проти Новгорода - перемога;

- боротьба проти хазар - зруйнував порти на Каспії;

- відродив язичницькі культи;

- встановив терміни збору дані (полюддя);

- назвав державу "Велике князівство Київське".

Ігор (Інгвар)

син Рюрика

912 -945 рр.

- війни з древлянами (913-914 pp.);

- походи на Закавказзя (912-913 pp., 945 p.);

- походи проти печенігів (915 p., 920 p.);

- походи на Візантію (941 p., 944 p.) - невдача, нова торгова угода, невигідна для Київської держави;

- повстання в древлянській землі, убитий під час збору дані (945 p.) (Додаток 5).

Ольга (Хельга)

дружина Ігоря

945 - 964 pp.

(померла в

969 р.)

- розправа над древлянами за смерть чоловіка

- проведення реформ - упорядкувала терміни збору дані, розмір дані і місце збору;

- прийняла християнство (955 p.);

- дипломатична поїздка до Візантії (957 р.) - під­ писаний новий договір;

- ведення дипломатичних переговорів, а не воєн­ ні походи;

- засновує нові міста і села, на чолі урядник (Додаток 6)

Святос­лав-

син Ігоря і Ольги

(942-972 pp.)

964 - 972 pp.

у 957 р. він досяг повно­ліття

однак у його відсу­тність правила кня­гиня Ольга

- завершення об'єднання східнослов'янських племен в одну державу (племена в'ятичів)

- активна зовнішня політика - "Йду на ви"

- розгромив Хазарський каганат (965 p.)

- Волзьку Болгарію (967 - 968, 971 pp.),

- Походи на Болгарське царство (Дунайську Болгарію) і війни з Візантією. Ще за життя князя Святослава Київська Русь була поділена між синами:

• Древлянська земля - Олег (загинув під Києвом у битві проти рідного брата Ярополка) м. Київ - Ярополк (старший син Святослава)

• м. Новгород - Володимир (незаконнонароджений від княжої рабині).

Олег

після походів одержав прізвись­ко Віщий

882-912 pp.

- воював із слов'янськими племенами (883 р. - древляни, 885 р. - уличі);

- походи проти Візантії (907 p.. 911 p. - укладе­ ний договір);

- походи проти Новгорода - перемога;

- боротьба проти хазар - зруйнував порти на Каспії;

- відродив язичницькі культи;

- встановив терміни збору дані (полюддя);

- назвав державу "Велике князівство Київське".

Ігор (Інгвар)

син Рюрика

912 -945 рр.

- війни з древлянами (913-914 pp.);

- походи на Закавказзя (912-913 pp., 945 p.);

- походи проти печенігів (915 p., 920 p.);

- походи на Візантію (941 p., 944 p.) - невдача, нова торгова угода, невигідна для Київської держави;

- повстання в древлянській землі, убитий під час збору дані (945 p.) (Додаток 5).

Ольга (Хельга)

дружина Ігоря

945 - 964 pp.

(померла в

969 р.)

- розправа над древлянами за смерть чоловіка

- проведення реформ - упорядкувала терміни збору дані, розмір дані і місце збору;

- прийняла християнство (955 p.);

- дипломатична поїздка до Візантії (957 р.) - під­ писаний новий договір;

- ведення дипломатичних переговорів, а не воєн­ ні походи;

- засновує нові міста і села, на чолі урядник (Додаток 6)

Святос­лав-

син Ігоря і Ольги

(942-972 pp.)

964 - 972 pp.

у 957 р. він досяг повно­ліття

однак у його відсу­тність правила кня­гиня Ольга

- завершення об'єднання східнослов'янських племен в одну державу (племена в'ятичів)

- активна зовнішня політика - "Йду на ви"

- розгромив Хазарський каганат (965 p.)

- Волзьку Болгарію (967 - 968, 971 pp.),

- Походи на Болгарське царство (Дунайську Болгарію) і війни з Візантією. Ще за життя князя Святослава Київська Русь була поділена між синами:

• Древлянська земля - Олег (загинув під Києвом у битві проти рідного брата Ярополка) м. Київ - Ярополк (старший син Святослава)

• м. Новгород - Володимир (незаконнонароджений від княжої рабині).

Християнство виникло у І ст. не. у Римській імперії. У IV ст. - після напа­ду на Рим вандалів - розкол християнства на західне (римське) і східне (віза­нтійьке). У 1054 р. стався остаточний розподіл християнства на римсько-католицьку церкву (Ватикан, Рим, глава - Римський папа) и на греко-православну церкву (Візантія, Константинополь, глава - патріарх).