- •Передмова
- •Розділ 1 Стародавній та Давньоруський період української історії
- •1.1. Найдавніше населення України. Трипільська культура
- •1.1 Найдавніше населення України. Трипільська культура
- •1.2. Киммерійці, скіфи, сармати
- •1.3. Античні міста – держави в Північному Причорномор’ї
- •1.4 Слов’яни на території України. Анти. Господарство та суспільний лад. Релігійний світогляд
- •Перші землероби і скотарі на території України
- •1.5. Виникнення Київської Русі. Норманська та антинорманська теорії. Періодизація Давньоруської Київської держави
- •Періодизація Давньоруської Київської держави
- •1.6. Основні етапи історії Давньоруської Київської держави
- •Прийняття та утвердження християнства на Русі
- •1.7 Причини занепаду та історичне значення держави Київської Русі
- •Причини феодальної роздробленості:
- •Наслідки феодальної роздрібненості
- •Монгольська навала на Південно-Західні землі Русі
- •1.8. Галицько-Волинське князівство. Передумови формування Галицько-Волинського Князівства. Данило Галицький. Історичне значення Галицько-Волинського князівства
- •Розділ 2 Литовсько-польська доба української історії ( хіv-хvіі ст.). Виникнення козацтва
- •Боротьба козаків проти турок та татар в другій половині XVI ст. Козаччина в 20-30-х роках XVII століття. “Ординація 1638 р.” та її значення.
- •2.1. Утворення Литовського князівства. Люблінська унія та її наслідки для українських земель. Брестська церковна унія. Утворення уніатської церкви
- •2.2 Утворення козацтва. Етапи його розвитку. Запорізька Січ як форма державності
- •Суспільно-політичний устрій Запорозької Січі
- •2.3. Козацько-селянські повстання другої половини хvі ст. К. Косинський. С. Наливайко.
- •2.4. Боротьба козаків проти турок та татар в другій половині XVI ст. Козаччина в 20-30-х роках XVII століття. “Ординація 1638 р.” та її значення
- •Розділ 3 Українська Національно-визвольна війна. Козацько-гетьманська держава (середина хvіі-хvііі ст.)
- •3.1 Причини війни, її характер та періодизація. Б. Хмельницький. Підготовка і початок повстання. Хід воєнних дій. Зборівська та Білоцерківська угоди
- •3.2 Політичне становище Гетьманщини після смерті б. Хмельницького. І. Виговський
- •3.3 Юрій Хмельницький. Переяславська угода 1659 р. Поділ України на Правобережну і Лівобережну. Андрусівський мир 1667 р.
- •3.4. Петро Дорошенко (1665-1676 рр.). Вічний мир (1686 р.)
- •3.5. Гетьманування і. Мазепи. Полтавська битва 1709 р. Пилип Орлик. “Бендерська” конституція
- •3.7 Коліївщина. Гайдамаччина. Західноукраїнські землі і рух опришків. Заселення Південної України. Заснування нових міст. Три поділи Польщі
- •Три поділи Польщі і доля України.
- •Розділ 4 Україна у складі Росії та Австро-Угорщини (кінець хvііі – початок хіх ст.)
- •4.1 Українські землі у складі Росії у хviii-XIX ст. Прискорений розвиток капіталістичних відносин у промисловості та сільському господарстві
- •4.2 Політичне життя на українських землях під влавдою Російської імперії у перші половині хіх ст.
- •Причини появи руху декабристів:
- •4.3 Національно-політичний рух. «Кирило-Мефодіївське товариство» та роль у ньому т. Шевченка
- •4.4. Українські землі у складі Австро-Угорщини (наприкінці хviii- початку хіх стст.)
- •Соціально-економічний розвиток
- •Р озподіл речі посполітої
- •Підсумки реформ
- •Революція 1848-1849 рр. В Австрійській імперії і Україна
- •Заклав фундамент для різкого посилення польського впливу в галичині
- •4.5 Культура України кінця хvііі - першої половини хіх ст.
- •Розділ 5 Українські землі під владою Російської імперії і Австро-Угорщини у іі половині хіх ст.
- •5.1. Скасування кріпацтва. Модернізаційні реформи. Олександра іі
- •1. Селянська реформа 1861 р. В Україні
- •Підсумки проведення селянської реформи 1861 р.
- •Причини переселення українців:
- •Напрямки формування східної української діаспори
- •Реформи адміністративно-політичного управління 70-х років XIX в.
- •Підсумок проведення реформ
- •5.2. Суспільно-політичний рух на українських землях під владою Російської імперії
- •5.3. Політика Російського царизму, щодо України у другій половині хіх ст.
- •Н аціонально-визвольний рух на українських землях другої половини хіх ст.
- •5.4. Розвиток громадівського руху. Заснування та діяльність Південно-західного громадівського відділу Російського географічного товариства
- •Західно-українські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині хіх ст.
- •5.5. Національна політика Австрійського уряду, щодо українських земель
- •5.6. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція
- •5.7. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 60-90-х рр. Хіх ст. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта»
- •5.8. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій у Західній Україні
- •Розділ 6 Україна на початку хх ст. Революція 1905-1907 рр. І Світова війна. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр.
- •6.1 Революція 1905 - 1907 рр. Столипінська аграрна реформа
- •I етап “Піднесення” (січень - жовтень 1905 р.):
- •II етап “Кульмінація” (жовтень - грудень 1905 р.):
- •III фаза “Спад” (січень 1906 р. - червень 1907 р.):
- •6.2 Перша світова війна 1914 - 1918 рр.
- •Взаємнi претензії
- •Антанта троїстий союз
- •Початок війни
- •Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та Західноукраїнських земель, щодо війни
- •Ставлення політичних сил Наддніпрянської та Західної України до Першої світової війни
- •Перебіг воєнних дій на території України. Діяльність Австрійської та Російської адміністрацій у Галичині
- •Бойовий шлях легіону українських січових стрільців
- •6.3 Лютнева революція в Росії 1917 р. Українська Центральна Рада та етапи її діяльності.
- •Перебіг революційних подій:
- •6.4. Універсали Центральної ради. Утворення унр. Проголошення в Харкові Української Радянської Республіки
- •6.5. Брестський мир та Центральна Рада
- •З 29 квітня по 18 грудня 1918 р. – гетьманат Павла Скоропадського
- •6.6 Гетьманський переворот. Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського
- •6.7 Правління Директорії
- •6.8. Перемога більшовицьких сил над білогвардійськими і польськими військами
- •Політика"воєнного комунізму" в Україні
- •6.9. Проголошення Західно-Української Народної республіки.
- •Розділ 7 Україна в 20-30 рр. Хх ст.
- •7.1. Розвиток народного господарства України на засадах нової економічної політики
- •7.2 Вступ України до срср
- •7.3 Політика українізації у 20-х рр.
- •7.4 Соціально-економічний розвиток України в 20-30‑х рр. Хх ст. Індустріалізація, колективізація сільського господарства, «розкуркулювання», створення машинно-тракторних станцій
- •7.5 Голодомор в Україні 1932-1933 рр.
- •7.6 Становище культури в Україні у 30-х роках. “Розстріляне відродження”
- •7.7 Західноукраїнські землі (1921-1938 рр.)
- •Українські землі у складі Польщі
- •Політичні партії Західної України на території Польщі
- •Українскі землі у складі Румунії
- •Політичні партії Західної України на території Румунії
- •Українські землі у складі Чехословаччини
- •Політичні течії українського національного руху на території Чехословаччини
- •Розділ 8 Україна у роки іі світової війни
- •8.1 «Українське питання» в міжнародній політиці у 30-40 рр. Хх ст.
- •8.2 Напад Німеччини на срср. Окупаційний режим
- •Адміністративно-територіальне розчленування України
- •8. 3 Радянський партизанський рух на окупованій території України
- •8.4 Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні
- •Визволення України від нацистських окупантів (1943-1944 рр.)
- •8.5 Колобороціанізм. Збройна боротьба оун-упа у 1941-1944 рр.
- •Розділ 9 Україна в повоєнний період (1945 - середина 1950-х років)
- •9.1 Адміністративно-територіальні зміни. Зовнішньополітична діяльність урср
- •9.2 Особливості повоєнної відбудови народного господарства України
- •9.3 Смерть Сталіна і участь української номенклатури в боротьбі за владу в Москві
- •9.4 Перші кроки десталінізації
- •9.5 Особливості соціально-економічного розвитку урср у 1965-1985 рр. Причини нарастання кризових явищ в економиці
- •9.6 Духовне і соціальне життя в Україні часів “відлиги”
- •9.7 На шляху до незалежності. Перебудова (1985-1991 рр.)
- •Розділ 10 Сучасна Україна (1991-2014 рр.)
- •10.1 Проголошення незалежності і соціально-економічний розвиток України
- •10.2 Суспільно-політичне і соціокультурне життя в сучасній Україні
- •10.3 Українська помаранчева революція 2004 р.
- •10.4 Україна на сучасному етапі (2005-2014 рр.)
- •Додатки
- •Геродот о народах северного причерноморья
- •Маврикий стратег о славянах и антах
- •Прокопий кесарийский о славянах и антах
- •Из «Повести временных лет» (перевод с древнерусского)
- •Из «Повести временных лет» (перевод с древнерусского)
- •Из «Повести временных лет» (перевод с древнерусского)
- •«Правда Роська»
- •З «Історії Русів» (переклад і. Драча)
- •Література
Додатки
Додаток 1
Геродот о народах северного причерноморья
Ближе всего от торговой гавани борисфенитов … обитают каллипиды – эллинские скифы; за ними идет другое племя под названием алазоны. Они наряду с каллипидами ведут одинаковый образ жизни с остальными скифами, однако сеют и питаются хлебом, луком, чесноком, чечевицей и просом. Севернее алазонов живут скифы-земледельцы. Они сеют зерно не для собственного пропитания, а на продажу. Наконец, еще выше их живут невры, а севернее невров, насколько я знаю, идет уже безлюдная пустыня…
За Борисфеном же со стороны моря сначала простирается Гилея, а на север от нее живут скифы-земледельцы. Их эллины, живущие на реке Гипанис, называют борисфенитами, а сами себя эти эллины зовут ольвиополитами. Эти земледельцы-скифы занимают область на три дня пути к востоку до реки Пантикапа, а к северу — на одиннадцать дней плавания вверх по Борисфену. Выше их далеко тянется пустыня. За пустыней живут андрофаги — особое, но отнюдь не скифское племя. А к северу простирается настоящая пустыня, и никаких людей там, насколько мне известно, больше нет…
Восточнее этих скифов-земледельцев, на другой стороне реки Пантикапа, обитают скифы-кочевники; они вовсе ничего не сеют и не пашут…
За рекой Геррой идут так называемые царские владения. Живет там самое доблестное и наиболее многочисленное скифское племя. Эти скифы считают прочих скифов себе подвластными.
Все договоры о дружбе, освященные клятвой, у скифов совершаются так. В большую глиняную чашу наливают вино, смешанное с кровью участников договора (для этого делают укол шилом на коже или маленький надрез ножом). Затем в чашу погружают меч, стрелы, секиру и копье. После этого обряда произносят длинные заклинания, а затем как сами участники договора, так и наиболее уважаемые из присутствующих пьют из чаши.
Гробницы царей находятся в Геррах (до этого места Борисфен еще судоходен). Когда у скифов умирает царь, то там вырывают большую четырехугольную яму. Приготовив яму, тело поднимают на телегу, покрывают воском; потом разрезают желудок покойного; затем очищают его и наполняют толченым кипером, благовониями и семенами сельдерея и аниса. Потом желудок снова зашивают и везут на телеге к другому племени. Жители каждой области, куда привозят тело царя, при этом поступают так же, как и царские скифы. Они отрезают кусок своего уха, обстригают в кружок волосы на голове, делают кругом надрез на руке, расцарапывают лоб и нос и прокалывают левую руку стрелами. Затем отсюда везут покойника на повозке в другую область своего царства. Сопровождают тело те, к кому оно было привезено раньше. После объезда всех областей они снова прибывают в Герры… к царским могилам. Там тело на соломенных подстилках опускают в могилу, по обеим сторонам втыкают в землю копья, а сверху настилают доски и покрывают их камышовыми циновками. В остальном обширном пространстве могилы погребают одну из наложниц царя, предварительно задушив её, а также виночерпия, повара, конюха, телохранителя, вестника, коней, первенцев всяких других домашних животных, а также кладут золотые чаши (серебряных и медных сосудов скифы для этого вовсе не употребляют). После этого все вместе насыпают над могилой большой холм, причём наперерыв стараются сделать его как можно выше… Когда же умирают все прочие скифы, то ближайшие родственники кладут его тело на повозку и возят по всей округе к друзьям. Все друзья принимают покойника и устраивают сопровождающим угощение, причем подносят и покойнику отведать тех же яств, что и остальным. Простых людей возят таким образом по округе сорок дней, а затем предают погребению…
В Скифской земле произрастает конопля — растение, очень похожее на лен, но гораздо толще и крупнее. Этим конопля значительно превосходит лен. Ее там разводят, но встречается и дикорастущая конопля. Фракийцы изготовляют из конопли даже одежды, настолько похожие на льняные, что человек, не особенно хорошо разбирающийся, даже не отличит — льняные ли они или из конопли… Взяв это конопляное семя, скифы подлезают под войлочную юрту и затем бросают его на раскаленные камни. От этого поднимается такой сильный дым и пар, что никакая эллинская паровая баня не сравнится с такой баней. Наслаждаясь ею, скифы громко вопят от удовольствия. Это парение служит им вместо бани, так как водой они вовсе не моются. Скифские женщины растирают на шероховатом камне куски кипариса, кедра и ладана, подливая воды. Затем полученным от растирания тестом обмазывают все свое тело и лицо. От этого тело приобретает приятный запах, а когда на следующий день смывают намазанный слой, оно становится даже чистым и блестит.
Укладено за: Хрестоматия по истории СССР с древнейшихи времен до конца ХVІІІ века: Пособие для учителя / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова.- 2-е изд., дораб.- М.: Просвещение, 1989.- С.10-12.
Додаток 2
