Розділ 7 Україна в 20-30 рр. Хх ст.
План
7.1. Розвиток народного господарства України на засадах нової економічної політики
7.2. Входження України до СРСР
7.3. Політика українізації у 20-х рр. ХХ ст.
7.4. Соціально-економічний розвиток України в 20-30 -х рр. ХХ ст. Індустріалізація, колективізація сільського господарства, «розкуркулювання», створення машинно-тракторних станцій
7.5. Голодомор в Україні у 1932-1933 рр.
7.6. Становище культури в Україні у 30-х роках. “Розстріляне відродження”
7.7. Західноукраїнські землі (1921-1938 рр.)
7.1. Розвиток народного господарства України на засадах нової економічної політики
Економіка колишньої Російської імперії на 1920 р. знаходилась у повному занепаді. Так, у 1920 р. в Україні практично припинився видобуток залізної руди, добувалося приблизно 195 тис.т вугілля, але на шляху до споживачів половина його розкралась. Чавуну виплавлялося 0.48, сталі 1.8 % порівняно з 1913 роком. Украй низькими стали обсяги виробництва в харчовій і легкій промисловости: цукру – 5 %, тканини - 28, 9 %, в такому самому порівнянні.
У шахтах Донбасу знаходилась 82 млн.т. затопленого вугілля, із 32269 шахт паливо видавали лише 893, а з 295 тис. шахтарів лишилося всього 147.7 тис., тому видобуток вугілля знизився в 6.2 раза. Якщо 1914 р. Донецький шахтар міг придбати на свій добовий заробіток 2, 3 кг. хліба, 6 г., м'яса 600 г., 0,5 крупи, 850 г. картоплі, 150 г. вершкового масла, 154 г. цукру, 6 яєць, 6 склянок молока, то в 1920 р. 800 г. хліба, 75 г. мяса, 75 г. крупи, 200 г. картоплі, 26 г. масла, ¾ яйця, ¾ склянки молока, 41 г. цукру.
В містах України лютували епідемії, люди потерпали від голоду, массового безробіття, розвалу житлово-комунальної системи, дефіциту житла.
сільське господарство:
скорочення посівних площ на 1/3
погіршення обробки землі
н
еврожай
1920 р. голод 1921- 1922 рр.н
еодноразові
перерозподіли земель відсутність
міцних селянських господарств.
Загострення кризових явищ в Україні
Причини введення Непу
Привід введення Непу
Лютий 1921 р. Кронштадтський заколот
Основні вимоги:
свобода торгівлі;
п
родрозкладка;
свобода ринкових відносин
Березень 1921 р. повстанська армія Нестора Махно (15 тис. селян)
Цілі Непу
Х з’їзд РКП (б) Березень 1921 – 1928 рр.
Перехід до нової економічної політики
- Поліпшення становища - Максимальне зростання
робітників і селян; продуктивних сил;
- Прагнення більшовиків зміцнити свою владу;
П
родрозкладка
продподаток;Свобода торгівлі, у тому числі хлібом, та інші реформи
Головними механізмами НЕП (у) були:
денаціоналізація частинни промислових підприємств, насамперед дрібних і середніх;
допуск приватного капіталу;
заохочення іноземних концесій;
зміна продрозкладки продовольчим податком;
відмова від натуралізації господарських відносин і запровадження вільної торгівлі;
відмова відмова від нормалізація фінансової системи (відновлено грошовий обіг, кредитні установи; зупинка інфляції).
Оцінка НЕПу:
Ленін В.І. «Відродження торгівлі та кооперації»;
Троцький Л.Д. «Кооперація у підпорядкуванні держави»
Бухарін М.І, Пятаков В.Ф. «Немає об’єктивних передумов, неможливо побудувати нове суспільство без військової дисципліні».
РИСИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Економічні |
Суспільно-політичні |
- заміна продрозкладки продподатком; - свобода торгівлі, у тому числі й торгівлі хлібом; - введення на підприємствах госпрозрахунку, самофінансування; - оренда малих і середніх підприємств; - створення спільних підприємств з іноземним капіталом; - вільне наймання робітничої сили; - скасування загальної трудової повинності; - поява перших радянських грошей (червінців); - збереження державного сектора економіки у провідних галузях; |
- послаблення централізації управління; - свобода дій на місцях; - поступовий перехід до одно партійної системи; керівники підприємств – лише комуністи; - тимчасове використання праці «старих» фахівців; |
Фінансова реформа часів неп (у). В основі реформи лежала ідея паралельних грошей - старих “совзнаків” і твердих золотих червонців (співвідношення обміну — 1 червонець на 60 тис. “совзнаків”). Але червонець повністю витіснив “совзнаки”. У 1924 р. були випущені паперові гроші.
Стабільні фінанси дали можливість СРСР помітно збільшити зовнішньоторгівельний оборот. СРСР був главним експортером зерна, масла, олії, льону та ін. с/г продуктів в Європу.
Реформа управління розділила партійну, державну і господарську влади в країні. Були визначені нові структури і статут державних промислових підприємств (трести) і державної торгівлі (синдикати). Вони мали велику самостійність. Заборонялось втручатись у їх діяльність. Регулював усе ринок. Виникли гігантські обєднання в Україні, “Південьсталь”, “Донвугілля” та ін. Було ліквідовано безробіття.
Але НЕП не влаштовував працівників партійного апарату. Адже в результаті розподілу влади партапарат був позбавлений можливості впливати на ринкову економіку НЕПу.