4.4. Українські землі у складі Австро-Угорщини (наприкінці хviii- початку хіх стст.)

Українські землі зупинились під владою Австро-Угорщини внаслідок трьох поділів Польщі:

• 1772 р. - Перший розподіл Польщі.

• 1774 р. - Північна Буковина і Закарпаття відійшли до Австрії.

• 1793 р. - Другий розподіл Польщі.

• 1795 р. - Третій розподіл Польщі.

Особливістю Австрійської імперії було:

збереження етнічних особливостей населення імперії (мова, звичаї);

збереження традиційних форм управління на всіх територіях імперії;

відсутність сильної централізованої влади;

На території Австрійської імперії при владі знаходилася династія Габсбургів: Марія Терезія (1740 - 1780 рр.) і Йосип II (1780- 1790 рр.), співправитель матері з 1765 р.

"Золота пора імперії"

Соціально-економічний розвиток

У результаті розподілів Речі Посполитої Галичина відійшла до Австрії (1772 р.), Правобережна Україна і Волинь увійшли до складу Росії; Галичина і Буковина (з 1774 р.) увійшли до складу Австрії. На цих територіях і частині південно-польських земель було створене Королівство Галичини і Лодомерії, повністю підпорядковане Австрії.

Р озподіл речі посполітої

Що ж до, соціально-економічного розвитку Східна Галичина у ХІХ ст. являла собою переконливий зразок суспільства, в якому багаті ставали ще багатшими, а бідні - ще біднішими.

ГАЛИЧИНА

Східна

жили в основному українці

Західна

Жили переважно поляки

Об'єднання цих двох народів в одній провінції загрожувало

найнепередбаченішими наслідками

Основне населення - селяни. Становище селянства було дуже важким:

• малі земельні наділи;

• г

  Б І Д Н І С Т Ь

  ірський рельєф;

• постійний гніт шляхти;

• відрізані від традиційних ринків

збуту товарів в Україні через

розподіли Польщі

• більшість селян - кріпаки ( ріст податків і панщини);

• примітивні методи ведення господарства;

• відсутність проїзних доріг;

• пияцтво місцевого населення

Східна Галичина - найбідніша окраїна Австрійської імперії.

Слід відзначити, що наприкінці XVIII ст. розпочався новий період у житті західноукраїнських земель. Інкорпорація західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії збіглася у часі з першою хвилею модернізаційних реформ у цій державі. Ці реформи запроваджувалися в життя в 70-80-х роках XVIII ст. Марією-Терезією та Йосипом ІІ.

Причини:

• провінція вимагала змін;

• Йосип II бачив у Галичині "лабораторію" для апробації шляхів і засо­бів перебудови суспільства.

Цілі реформ:

1. ліквідувати застарілий шляхетський уклад, створити центральну бюрок­ратичну систему;

2. покінчити зі сваволею шляхти, підняти соціально-економічний рівень усіх верств населення.

Реформи базувалися на ідеях освіченого абсолютизму і мали на меті шляхом посилення державної централізації та встановлення контролю правлячої династії за всіма сферами суспільного життя залучити імперію до нових історичних процесів та не допустити її відставання від основного суперника – сусідньої Прусії. Підхід до реформування суспільства був комплексним: зміни водночас відбувалися майже у всіх сферах життя.

• Адміністративна реформа

м. Львів був заснований князем Даніїлом Галицьким у 1256 р. З 1772 р. до 1939 р. - мав назву Лемберг.

Галичина була розділена на 18 округів (із приєднанням Буковини - 19). На чолі Галичини - губернатор, що призначався імператором. На місцях (в округах) створювалися канцелярії для управління. Столицею провінції був м. Лемберг (Львів). Реформа управління зробила центральною постаттю місцевої адміністрації державного чиновника, було проведено перші статичні переписи населення та земельних володінь, упорядковано систему обліку та контролю.

Реформи у галузі освіти

• 1774 р. - відкриття греко-католицької семінарії у Відні;

• 1783 р. - відкриття греко-католицької семінарії у Львові;

• 1784 р. - відкритий перший в Україні університет у Львові; введена початкова освіта.

Реформа церкви

• 1808 р. - греко-католицька церква була зрівняна в правах з католицькою; був відновлений митрополит Галицький (не було 400 років). До реформи греко-католицьке і іудейське віросповідання були дискриміновані. Їхні представники не допускалися до державної служби, а євреїв до того ж забовязували носити спеціальний одяг. Але після реформи католицька, протестантська та греко-католицька церкви були зрівняні в правах.

Реформи у галузі економіки

• 1781 р. - спроби скасувати кріпосне право (обмеження панщини трьома днями на тиждень)

• Військова реформа ввела обов’язкову військову повинність та централізований рекрутський набір.