МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
ГУМАНІТАРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА
О. В. Сараєва
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
(у таблицях і структурно-логічних схемах)
Маріуполь 2014
УДК 94(477(075.8))
С 20
Укладач: канд. іст. наук, старший викладач кафедри українознавства О.В. Сараєва
Рецензенти:
Н.І. Крилова – канд. іст. наук, доцент кафедри українознавства (Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет»);
С.П. Пахоменко – канд. іст. наук, доцент кафедри міжнародних відносин (Маріупольський державний університет)
Сараєва О. В.
С 20
|
Історія України (у таблицях і структурно-логічних схемах) [Електронний ресурс] : навч. посібник / уклад. О. В. Сараєва. – Маріуполь : ПДТУ, 2014. – 384 с. – Режим доступу: http://umm.pstu.edu/handle/123456789/2607
Навчальний посібник розкриває основні етапи, явища, процеси історії України з найдавніших часів до сьогодення. З урахуванням новітньої літератури висвітлено проблемні питання історичного розвитку українських земель. Посібник містить структурно-логічні схеми, таблиці, список рекомендованої літератури. До навчального посібника додається мультимедійний додаток. Може використовуватись студентами і викладачами вищих навчальних закладів, а також усіма, хто прагне пізнати суть і наслідки подій української історії.
УДК 94(477(075.8)) |
© Сараєва О.В., 2014
© ДВНЗ «ПДТУ», 2014
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 7
Розділ 1 Стародавній та Давньоруський період української історії 8
1.1 Найдавніше населення України. Трипільська культура 8
1.2. Киммерійці, скіфи, сармати 15
1.3. Античні міста – держави в Північному Причорномор’ї 21
1.4 Слов’яни на території України. Анти. Господарство та суспільний лад. Релігійний світогляд 27
1.5. Виникнення Київської Русі. Норманська та антинорманська теорії. Періодизація Давньоруської Київської держави 33
1.6. Основні етапи історії Давньоруської Київської держави 40
1.7 Причини занепаду та історичне значення держави Київської Русі 51
1.8. Галицько-Волинське князівство. Передумови формування Галицько-Волинського Князівства. Данило Галицький. Історичне значення Галицько-Волинського князівства 63
Розділ 2 Литовсько-польська доба української історії ( ХІV-ХVІІ ст.). Виникнення козацтва 82
2.1. Утворення Литовського князівства. Люблінська унія та її наслідки для українських земель. Брестська церковна унія. Утворення уніатської церкви 82
2.2 Утворення козацтва. Етапи його розвитку. Запорізька Січ як форма державності 95
2.3. Козацько-селянські повстання другої половини ХVІ ст. К. Косинський. С. Наливайко. 113
2.4. Боротьба козаків проти турок та татар в другій половині XVI ст. Козаччина в 20-30-х роках XVII століття. “Ординація 1638 р.” та її значення 115
Розділ 3 Українська Національно-визвольна війна. Козацько-гетьманська держава (середина ХVІІ-ХVІІІ ст.) 118
3.1 Причини війни, її характер та періодизація. Б. Хмельницький. Підготовка і початок повстання. Хід воєнних дій. Зборівська та Білоцерківська угоди 119
3.2 Політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького. І. Виговський 131
3.3 Юрій Хмельницький. Переяславська угода 1659 р. Поділ України на Правобережну і Лівобережну. Андрусівський мир 1667 р. 133
3.4. Петро Дорошенко (1665-1676 рр.). Вічний мир (1686 р.) 135
3.5. Гетьманування І. Мазепи. Полтавська битва 1709 р. Пилип Орлик. “Бендерська” конституція 140
3.6. Українська політика Петра І по ліквідації автономних прав України. Перша Малоросійська колегія. Українська політика Катерини ІІ. Юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережжі. Ліквідація Гетьманщини 145
3.7 Коліївщина. Гайдамаччина. Західноукраїнські землі і рух опришків. Заселення Південної України. Заснування нових міст. Три поділи Польщі 150
Розділ 4 Україна у складі Росії та Австро-Угорщини (кінець ХVІІІ – початок ХІХ ст.) 156
4.1 Українські землі у складі Росії у ХVIII-XIX ст. Прискорений розвиток капіталістичних відносин у промисловості та сільському господарстві 156
4.2 Політичне життя на українських землях під влавдою Російської імперії у перші половині ХІХ ст. 160
4.3 Національно-політичний рух. «Кирило-Мефодіївське товариство» та роль у ньому Т. Шевченка 170
4.4. Українські землі у складі Австро-Угорщини (наприкінці ХVIII- початку ХІХ стст.) 174
4.5 Культура України кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ ст. 188
Розділ 5 Українські землі під владою Російської імперії і Австро-Угорщини у ІІ половині ХІХ ст. 193
5.1. Скасування кріпацтва. Модернізаційні реформи. Олександра ІІ 193
5.2. Суспільно-політичний рух на українських землях під владою Російської імперії 210
5.3. Політика Російського царизму, щодо України у другій половині ХІХ ст. 211
5.4. Розвиток громадівського руху. Заснування та діяльність Південно-західного громадівського відділу Російського географічного товариства 213
5.5. Національна політика Австрійського уряду, щодо українських земель 214
5.6. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція 214
5.7. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 60-90-х рр. ХІХ ст. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» 216
5.8. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій у Західній Україні 218
Розділ 6 Україна на початку ХХ ст. Революція 1905-1907 рр. І Світова війна. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. 220
6.1 Революція 1905 - 1907 рр. Столипінська аграрна реформа 220
6.2 Перша світова війна 1914 - 1918 рр. 230
6.3 Лютнева революція в Росії 1917 р. Українська Центральна Рада та етапи її діяльності. 238
6.4. Універсали Центральної ради. Утворення УНР. Проголошення в Харкові Української Радянської Республіки 242
6.5. Брестський мир та Центральна Рада 249
6.6 Гетьманський переворот. Внутрішня і зовнішня політика П. Скоропадського 253
6.7 Правління Директорії 257
6.8. Перемога більшовицьких сил над білогвардійськими і польськими військами 262
6.9. Проголошення Західно-Української Народної республіки. 269
Розділ 7 Україна в 20-30 рр. ХХ ст. 279
7.1. Розвиток народного господарства України на засадах нової економічної політики 279
7.2 Вступ України до СРСР 283
7.3 Політика українізації у 20-х рр. 286
7.4 Соціально-економічний розвиток України в 20-30‑х рр. ХХ ст. Індустріалізація, колективізація сільського господарства, «розкуркулювання», створення машинно-тракторних станцій 288
7.5 Голодомор в Україні 1932-1933 рр. 292
7.6 Становище культури в Україні у 30-х роках. “Розстріляне відродження” 300
7.7 Західноукраїнські землі (1921-1938 рр.) 302
Розділ 8 Україна у роки ІІ світової війни 311
8.1 «Українське питання» в міжнародній політиці у 30-40 рр. ХХ ст. 311
8.2 Напад Німеччини на СРСР. Окупаційний режим 314
8. 3 Радянський партизанський рух на окупованій території України 317
8.4 Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні 319
8.5 Колобороціанізм. Збройна боротьба ОУН-УПА у 1941-1944 рр. 321
Розділ 9 Україна в повоєнний період (1945 - середина 1950-х років) 326
9.1 Адміністративно-територіальні зміни. Зовнішньополітична діяльність УРСР 326
9.2 Особливості повоєнної відбудови народного господарства України 327
9.3 Смерть Сталіна і участь української номенклатури в боротьбі за владу в Москві 330
9.4 Перші кроки десталінізації 331
9.5 Особливості соціально-економічного розвитку УРСР у 1965-1985 рр. Причини нарастання кризових явищ в економиці 333
9.6 Духовне і соціальне життя в Україні часів “відлиги” 336
9.7 На шляху до незалежності. Перебудова (1985-1991 рр.) 339
Розділ 10 Сучасна Україна (1991-2014 рр.) 344
10.1 Проголошення незалежності і соціально-економічний розвиток України 344
10.2 Суспільно-політичне і соціокультурне життя в сучасній Україні 346
10.3 Українська помаранчева революція 2004 р. 348
10.4 Україна на сучасному етапі (2005-2014 рр.) 350
ДОДАТКИ 363
Література 383
Передмова
Пропонується до вашої уваги навчальний посібник з історії України від найдавніших часів до початку ХХІ ст., яка вивчається студентами всіх спеціальностей, що дає можливість студентам поглиблено осягнути історію України, визначати фактори, які впливали на розвиток подій та процесів на території нашої країни.
Навчальний посібник скомпонований за тематико-хронологічним принципом, що відповідає учбовому плану курсу «Історія України». Звертаючись до тексту посібника, питань, завдань та тестів можна поповнити і перевірити свої знання з тієї чи іншої теми, звернути увагу на недостатньо засвоєний матеріал.
Використання матеріалів посібника дає змогу доповнити самостійну роботу студентів для підготовки до семінарських занять, написання модульних контрольних завдань та для закріплення лекційного матеріалу.
Особливістю навчального посібника є те, що в ньому використовуються модульні технології навчання з урахуванням новітніх документів і літератури, нових підходів до ряду дискусійних проблем курсу історії України, що буде сприяти ефективному повторюванню та якісному засвоєнню запропонованих матеріалів.
На наш погляд, цей посібник може стати корисним для викладачів вузів та вчителів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, а також для всіх, хто прагне пізнати суть і наслідки подій минулого.
Розділ 1 Стародавній та Давньоруський період української історії
План:
1.1. Найдавніше населення України. Трипільська культура
1.2. Кіммерійці, скіфи, сармати
1.3. Античні міста Північного Причорномор’я
1.4.Слов’яни на території України. Господарство та суспільний лад. Релігійний світогляд
1.5.Утворення Київської держави. Норманська та антинорманська теорії. Періодизація Давньоруської Київської держави
1.6.Основні етапи історії Давньоруської Київської держави. Прийняття і утвердження християнства на Русі
1.7. Причини занепаду та історичне значення Київської Русі
1.8.Галицько-Волинське князівство. Данило Галицький. Історичне значення Галицько-Волинського князівства
1.1 Найдавніше населення України. Трипільська культура
З моменту усвідомлення людиною себе як особистості вона постійно ставила собі одне й теж питання: як вона виникла, хто її предки, як взагалі зародилося життя на нашій Землі? Проте на сьогодні немає жодної остаточно доведеної теорії про походження життя і людини на Землі. Існують декілька основних напрямів, теорій, з якими ми зараз і познайомимося.
1. Божественна теорія: всі світові релігії – християнство, іслам і буддизм практично однозначно трактують процес виникнення життя на Землі. Вони визнають верховенство божественних сил у процесі створення життя і людини на Землі.
2. Космічна теорія походження життя на Землі: ця теорія набула широкого поширення в другій половині 60-х років ХХ ст., особливо після першого польоту людини в космос. Прибічники теорії стверджують, що життя на планету Земля було завезено якимись вищими розумними істотами з інших планет.
3. Еволюційна теорія походження людини Чарльза Дарвіна: в основі походження людини лежить еволюційний процес, у результаті якого відбувається формування сучасної людини. Предками людини виступають давні форми людиноподібних мавп. Ця теорія має матеріальні підтвердження, виявлені під час археологічних розкопок.
Отже, первісна людина на територію сучасної України, вірогідніше за все, прийшла з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Ця міграція тривала протягом багатьох тисячоліть. Залишки найдавніших стоянок знайдені біля с. Королево (Закарпаття), м. Амвросіївки (Донбас), с. Луки - Врублевецьке (Житомирщина), с. Молодове (Чернівецька обл.), с. Мізин (Чернігівщина), с. Межиріч (Канівщина), Кирилівська стоянка (Київ), Кам’яна Могила (поблизу Мелітополя). Всього ж в різних регіонах України винайдено близько 30-ти стоянок первісної людини.
Шлях до цивілізації було відкрито двома великими суспільними поділами праці: перший – відокремлення скотарства від землеробства, другий – виникнення ремесел та розвиток металургії як самостійної галузі господарства. Саме ці зрушення прискорили еволюцію господарства від привласнюючої форми (мисливство, збиральництво, рибальство) до виробляючої (землеробство, тваринництво). Вищезазначені чинники й створювали передумови до виникнення держави.
Розглядаючи історію виникнення перших людей на території України слід враховувати, що інформація про найдавніші часи обмежена, а археологічні знахідки мають різнобічні трактування. Тим не менш, історики виділяють певну періодизацію первісного суспільства:
1. Палеоліт (1,5 млн. років тому – 8-10 тис. років до н.е.) - давньокам’яний вік. На території України перша людина зявляється близько 1 млн. років тому (архантропи, неандертальці, кроманьйонці (кроманьонець - людина розумна, людина сучасного типу у біологічному плані). В цей період відбувається формування первісного ладу, відбувається освоєння вогню. Соціальною організацією людей в добу палеоліту було первісне людське стадо. Також в добу палеоліту встановлюється матріархат, розвивається мислення, мова. Для первісної людини давньокам’яного віку властивими були зооморфні уявлення. Провідними заняттями первісних людей було збиральництво, рибальство та мисливство. Людина доби палеоліту мала перші релігійні уявлення: анімізм, тотемізм, фетишизм, магія. Анімізм (віра в душі й духів, які нібито присутні в усіх живих і неживих предметах), тотемізм (поклоніння певному виду рослин чи тварин, що вважалися охоронцями роду), фетишизм (поклоніння предметам неживої природи, які нібито наділені чудодійною силою), магія (обряди, засновані на вірі в здатність людини впливати на інших людей, тварин, явища природи, богів).
2. Мезоліт (10-11 тис. років тому) – середній кам’яний вік.
В цю епоху винайдені лук, стріли і човен. Відбувається приручення тварин, одомашнення собаки. В добу мезоліту вдосконалюються знаряддя праці і зброя. Людина винаходить вогонь. Також люди середнього кам’яного віку вміли розмовляти, рахувати і будувати житло. За добу мезоліту формою соціальної організації людей було плем’я. В цей же період формується поняття «рід» і «сім’я». Також в добу мезоліту з’являється виробляюче господарство. Слід відзначити, що за добу мезоліту первісна людина вже опанувала й музичне мистецтво
3. Неоліт (6-3 тис. до н.е.) – піздньо-кам’яний вік. В епоху неоліту інтенсивно розвивається скотарство і землеробство, з’являється кераміка, гончарство, плетіння, прядіння, ткацтво, колесний транспорт. Також в добу неоліту відбувається одомашнення коня. В добу неоліту відбувається неолітична революція - поступовий перехід від привласнювального до відтворювального господарства, від кочового до осілого способу життя, від матріархату до патріархату
4. Енеоліт (4-3 тис. до н.е.) – мідно-кам’яний вік. В цю епоху з’являється Трипільська культура (3-2 тис. до н.е.), за назвою с. Трипілля біля Києва, де вона вперше була відкрита в 90-х рр. ХІХ ст. українським археологом В. Хвойко. Межі Трипільської культури охоплювали територію від Слобідської України до Словаччини, від Чернігівщини до Чорного моря і Балканського півострова. Поселення трипільців на Україні розташовувались від Східного Прикарпаття до Середнього Подніпров'я
Властивими рисами Трипільської культури було:
груповий шлюб змінюється парною родиною, що спричиняє розклад матріархально-родового ладу і появу патріархальних родів;
Трипільська культура пов’язана з повним переходом до орного землеробства і скотарства (Перший великий суспільний поділ праці);
поселення трипільців на ранньому етапі складались з 10-15 будинків, у період розквіту – з декількох сотень. Підлога в них викладались глиняними блоками, обмазаними зверху глиною. Оселі мали прямокутну форму. Глиняні стіни споруджувались на дерев'яному каркасі. Споруди складались з 2-3 кімнат, з однією піччю;
основні заняття трипільців – землеробство, скотарство, полювання, обробка міді. Також трипільці мали камнеробні майстерні, де виробляли долота, тесла, свердла, сокири тощо.
трипільці володіли і технікою виготовлення глиняного посуду, за що отримала назву «культури розписної кераміки». Зразки гончарного мистецтва цієї культури зі складним спіральним кольоровим орнаментом зберігаються в історичних музеях Львова та Одеси. Гончарні вироби трипільці розмальовували білою, чорною і червоною фарбами;
племена Трипільської культури знаходились в стадії переходу від матріархату до патріархату, тому на території де вони мешкали знайдено чимало глиняних жіночих фігурок, пов’язаних з релігійним культом богині-матері. Центральне місце в ідеологічних уявленнях посідала богиня родючості – Велика Мати;
в епоху енеоліту відбувається також перший в історії людства суспільний поділ праці пов'язаний з переходом до інтенсивного кочового скотарства.
Дивною є загадка загибелі Трипільської культури. Академік П.П. Толочко стверджує, що на поч. ІІІ тис. до н.е. трипільські міста припинили своє існування: будинки були спалені, їхні мешканці кудись зникли. Немає слідів масової загибелі, величезних могильників. Житла кинуті з величезним скарбом.
5. Епоха міді-бронзи (3-1 тис. до н.е.).
для цього періоду була властива філіація (спадкоємність) племен;
розмноження в рамках одного племені замініюється міжплемінними шлюбами;
властива соціальна нерівність, через виникнення скотарства;
використання металів (мідь, бронза) сприяло розвитку міжплеменної торгівлі;
властивим для доби міді-бронзи був розвиток патріархату;
перехід до воєнної демократії. Воєнна демократія – політична надбудова періоду розпаду родового ладу, характерними рисами якої були: народні збори, рада старійшин, виборність вождя.
У період бронзового віку (ІІ тис. до н.е.) на території України проживали кочові племена ямної (давньоямної), катакомбної і зрубової культур.
Давньоямна культура: населення займалось скотарством. Поховання здійснені в простих прямокутних або овальних ямах і перекриті дерев’яним настилом або кам’яними плитами. Біля поховань знайдені глиняні посудини яйцеподібної форми з орнаментом виконаним відтисненням шнура. Серед відомих поселень давньоямної культури – поселення поблизу с. Михайлівки на Херсонщині, поселення біля радгоспу «Аккермень» на Мелітопольщині, поблизу с. Софіївки Новобузького району та смт. Нової Одеси на Миколаївщині.
Катакомбна культура: померлих «катакомбники» ховали в могилах, що мали вхідну яму і бічну камеру. Похований поміщався в камері, вхід в яку перекривався дерев’яними плахами або кам’яною плитою. Померлого клали в скороченому положенні (як в утробі матері) на підстилку, поряд поміщали декілька красивих посудин, шматочки вохри, глиняні курильні, бронзові ножі тощо. Іноді в череп похованого вставляли глиняні моделі очей, носа, рота і вух. За повір’ям того часу, душа з такого «запечатаного» черепа не могла повернутися у світ живих. Зверху насипали великий земляний курган. Поселення катакомбної культури розташовані навколо Сіверського Донця - біля Краматорська, Слав’янська, Ізюма тощо.
Зрубова культура: представники культури вели осілий спосіб життя. Проживали у великих селищах по берегах річок і балок. Житла мали вид напівземлянок і заглиблювались в грунт на 1-1,2 метра. Розміри котлованів – 4 на 8-10 метрів. Двосхилий дах підтримували важкі опорні колоди. Усередені осель залишалась земляна сходинка. Вона покривалась дерев’яним настилом і слугувала лежаком. У центрі споруджувалися вогнища. Економіка зрубової громади будувалась на комплексному землеробно-тваринницькому господарстві. Зрубові майстри були прекрасними гончарями. Померлих зрубники ховали в курганах. Могила робилась у вигляді невисокого дерев'яного зрубу. Поселення зрубників знайдено біля Дніпра та на території Дніпропетровська (Маєвський могильник).
6. Доба заліза (ІІ-І тис. до н.е.). В цей період відбувається Другий великий суспільний поділ праці – поява ремесел та з'являється держава.
Причини появи держави:
1) застосування залізних знарядь праці, виготовлення зброї з заліза => 2) розвиток орного землеробства => 3) зростання продуктивності праці => 4) розвиток торгівлі (надлишками продуктів праці); 5) в степу розвивається кочове скотарство, починається боротьба за виживання у складних кліматичних умовах => розвиваються конфлікти між кочовиками і землеробами (степовики грабували поля і городи землеробів, землері захищались і створили поселення-городища та фортеці – громадські, ремісничі і релігійні центри. Як наслідок виникають військові дружини, як нові форми суспільних стосунків та громадського життя. Всі ці фактори сприяють розвитку ремесел та переходу від товарообміну до торгівлі. Вищезазначені фактори спричинили появу держави.
Історики виділяють також три великі епохи розвитку первісного суспільства у залежності від його соціальної еволюції:
Епоха праобщини – первісне людське стадо.
Епоха первісної – родової общини – послідовий колективізм, загальна власність, перехід від привласнюючого господарства до виробляючого.
Епоха первісної сусідської (протоселянської) общини: поява металу, розвиток господарської діяльності, трудовий розподіл майна, війни, експлуатація, приватна власність, соціальні класи => держава.