1.3.2 Секція predicates

У секції predicates описуються предикати і типи (домени) аргументів цих предикатів. Імена предикатів повинні починатися з рядкової латинської букви, за якої слідує послідовність букв, цифр і символів підкреслення (до 250 знаків). В іменах предикатів не можна використовувати символи пробілу, мінуса, зірочки, зворотної (і прямій) риски. Оголошення предикатів має форму:

predicates

predicateName_1 (domen_11, domen_12,..., domen_1m)

predicateName_n (domen_n1, domen_n2,..., domen_nk)

де domen_ij – або стандартні домени, або домени, оголошені в секції domains. Оголошення домену аргументу й опис типу аргументу – те саме. Кількість доменів (аргументів) предиката визначають арність (розмірність) предиката. Предикат може не мати аргументів і мати тільки ім'я. Звичайно вибирається таке ім'я предиката, щоб воно відображало визначений вид взаємозв'язку між аргументами предиката. Приклад опису предикатів:

predicates

student( string,real)

start

good_student( string)

Можна використовувати кілька описів того самого предиката. При цьому всі описи повинні слідувати один за іншим і повинні мати однакове число аргументів. Нехай потрібно визначити відношення між трьома аргументами, перші два з яких відповідають доданкам, а третій – сумі двох перших. Цей предикат може бути описаний у наступному виді:

predicates

add(integer,integer,integer)

add(real,real,real)

і дозволить його аргументам набувати значень як з області цілих, так і дійсних чисел.

1.3.3 Секція clauses

У секції clauses розміщаються факти і правила, з якими буде працювати Пролог, намагаючись довести мету програми.

Факт – це твердження про існування деякого відношення між аргументами, що позначається ім'ям предиката. Факти – це фрази без умов і вони містять твердження, що завжди абсолютно вірні. Форма запису фактів:

clauses

predicate_Name_1 (term_11, term_12,..., term_1k). ,

...

predicate_Name_N (term_N1, term_N2,..., term_NL).

де predicate_Name_1 – імена предикатів, описаних у секції predicates, a term_11, ..., term_1k – аргументи предикатів (терми), кількість яких повинна відповідати арності опису предиката. Наприклад, факти, що визначають відношення, задане предикатом student, можуть мати вигляд:

clauses

student("Петров" ,4.5).

student("Сидоров" ,3.75).

Правила містять твердження, істинність яких залежить від деяких умов (підцілей), що утворять тіло правила. У Пролозі правила представляються у вигляді

Заголовок :- Підціль_1 , Підціль_2 , ... , Підціль_N. ,

де позначення “:-“ читається як “якщо”, а Заголовок має таку ж форму, як і факт. Тіло правила – це список підцілей, розділених комами. Кому розуміють як кон'юнкцію і читають як “і”. Приклад запису правила

good_student(Name) :- student( Name , В ) ,В > 4.

Для того щоб заголовок правила виявився істинним, необхідно, щоб кожна підціль, що входить у тіло правила, була істинною. Змінні в заголовку правила, квантифіковані універсально. Це означає, що правило, заголовок якого містить змінні, буде істинним для будь-яких термів, що відповідають підцілям правила. З іншої сторони змінні, що входять тільки в тіло правила, квантифіковані екзістенціально. Якщо врахувати таку квантифікацію, то наведене вище правило можна прочитати так:

Для будь-якої особи Name, Name є гарним студентом, ЯКЩО існує середній бал В такий, що Name є студентом із середнім балом В і середній бал В більше 4.

Множина правил, заголовки яких містять однакові імена предикатів і кількість аргументів, називаються процедурою. У Пролозі предикати визначаються (реалізуються) за допомогою процедур. Так наступні два правила

max(Х, Y, X) :- Х >=Y.

max(Х, Y, Y) :- Х < Y.

реалізують процедуру знаходження найбільшого з двох чисел, обумовлену предикатом виду max(number_1, number_2, max_number). Вважається, що між цими двома правилами неявно присутній напевний сполучник “або”.