- •Лабораторне заняття № 1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Пролог
- •1.3 Структура програм Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Розробка найпростішого інтерфейсу програми
- •1.5 Використання структур як доменів відношень
- •1.6 Процедури як елемент представлення знань
- •1.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •1.8 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 Керування ходом виконання програм у системі Пролог
- •2.1 Робота системи Пролог при виконанні запитів
- •2.2 Уніфікація термів
- •2.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •2.4 Використання відкату після невдачі для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •2.5 Організація повторюваних процесів
- •2.6 Керування пошуком з поверненням
- •2.7 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •2.8 Застосування предикату not -- заперечення як неуспіх
- •2.9 Використання методу відкату і відсікання
- •2.10 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •2.11 Ступінчаті функції і відсікання
- •2.12 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •2.13 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •3.1 Визначення поняття рекурсії
- •3.2 Склад рекурсивної процедури
- •3.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •3.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •3.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •3.6 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 Списки і процедури їх обробки
- •4.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •4.2 Використання списків у Пролог-програмах
- •4.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •4.4 Процедури обробки списків
- •4.5. Компонування даних у список
- •4.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •5.1 Вступ
- •5.2 Представлення відносин у вигляді фактів
- •5.3 Представлення атрибутів у вигляді фактів
- •5.4 Представлення бази даних у вигляді списку структур
- •5.5 Представлення бази даних у вигляді лінійної рекурсивної структури
- •5.6 Представлення бази даних у вигляді двійкового дерева
- •5.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота № 6 Динамічні бази даних
- •6.1 Вступ
- •6.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •6.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •6.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •6.5 Розширення бази даних у файли
- •6.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •6.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •6.7 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 створення простої експертної системи
- •7.1 Вступ
- •7.2 Завантаження бази знань і режим консультації
- •7.2 Структура бази знань esta
- •7.3 Формати файлів баз знань в esta
- •7.4 Елементарні прийоми роботи з секціями
- •7.5 Елементарні прийоми роботи з параметрами
- •7.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 8 розробка нечітких систем керування з використанням fuzzy logic toolbox математичного пакета matlab
- •8.1 Вступ
- •8.2 Склад графічного інтерфейсу
- •8.3 Редактор бази знань RuleEditor
- •8.4 Вступ Приклад виконання роботи
- •8.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •8.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 порівняльне дослідження роботи алгоритмів мамдані та сугено
- •9.1 Вступ
- •9.2 Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •9.3 Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •9.6 Контрольні питання
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Пролога для роботи з файлами
- •Додаток б Індивідуальні завдання До лабораторних робіт № 1, 2, 4
- •Додаток в Індивідуальні завдання До лабораторної роботи № 3
- •Додаток г Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 5
- •Додаток д варіанти завдань до виконання лабораторної роботи № 7
- •Тема 11. Експертна система аналізу поточної успішності студентів на факультеті.
- •С.В. Зікратий, х.В. Паньків системи штучного інтелекту лабораторний практикум
9.3 Алгоритм Сугено (Sugeno)
Формально алгоритм Сугено, запропонований Сугено і Такагі, може бути визначений таким чином.
Перший етап – як в алгоритмі Мамдані.
На другому етапі знаходяться 1 = А1(х0) В1(у0), 2 = А2(х0) В2(у0) та індивідуальні виходи правил:
z*1 = a1x0 + b1y0,
z*2 = a2x0 + b2y0,
На третьому етапі визначається чітке значення змінної виведення:
Алгоритм ілюструється на рисунку 9.2:
Рисунок 9.2 – Графічна реалізація алгоритму Сугено
9.4 Порядок виконання роботи
Постановка завдання. Порівняти
алгоритми Мамдані і Сугено на прикладі
створення системи нечіткого логічного
виведення, що моделює залежність
,
,
.
Проектування системи нечіткого логічного
виведення необхідно провести на основі
графічного зображення вказаної
залежності.
Для побудови тривимірного зображення функції
в межах
,
необхідно скласти наступну програму,
прописавши її в m-файлі:
%Побудова графіка функції y = x1^2*sin(x2-1) в межах x1є[-7, 3] і x2є[-4.4, 1.7].
n = 15; % кількість точок
x1 = -7:10/(n-1):3; % задання параметрів змінної х1
x2 = -4.4:6.1/(n-1):1.7;% задання параметрів змінної х1
y = zeros (n, n); % формування нульового масиву % розміром n×n для вихідної змінної
for j = 1:n
y (j,:) = x1.^2*sin(x2(j)-1);
end
surf (x1, x2, y) % зображення поверхні функції
xlabel ('x1')
ylabel ('x2')
zlabel ('y')
title ('Target');
У результаті виконання програми отримаємо графічне зображення, наведене на рис. 9.3.
Рисунок 9.3 – Еталонна поверхня
3. Реалізуйте дві нечіткі системи для заданої функції, вибравши для першої тип системи Сугено, для другої – Мамдані.
4. Для створення першої системи завантажте fis-редактор. Виберіть тип системи – Sugeno. Додайте другу вхідну змінну та назвіть усі змінні відповідними іменами, а саме першу вхідну змінну перейменуйте на х1, другу – на х2, а вихідну – на у.
5. Перейдіть у редактор функцій належності. Задайте діапазон змінення змінної x1 та створіть для неї функції належності, вказавши ім’я, тип та числові значення термів:
Рисунок 9.4 – Функції належності змінної x1
6. Аналогічно задайте діапазон змінення змінної x2 та створіть для неї функції належності, вказавши ім’я, тип та числові значення термів:
Рисунок 9.5 – Функції приналежності змінної x2
7. Для алгоритму Сугено для вихідної змінної задаються лінійні залежності між входами і виходом, що мають міститися в базі знань. У базі знань вказано 5 різних залежностей: y=50; y=4x1-x2; y=2x1+2x2+1; y=8x1+2x2+8; y=0. Тому додайте ще дві залежності шляхом вибору команди Add Mfs меню Edit. У діалоговому вікні в полі Number of MFs виберіть 2 і натисніть кнопку OK. Задайте найменування і параметри лінійних залежностей. Для цього виберіть першу залежність mf1. Надрукуйте найменування залежності, наприклад 50, у полі Name і встановіть тип залежності - константа шляхом вибору опції Сonstant в меню Type. Після цього введіть значення параметра 50 у полі Params. Аналогічно для другої залежності mf2 введіть найменування залежності, наприклад 8+8x1+2x2. Потім вкажіть лінійний тип залежності шляхом вибору опції Linear у меню Type і введіть параметри залежності 8 2 8 в полі Params. Для лінійної залежності порядок параметрів такий: перший параметр – коефіцієнт при першій змінній, другий, – при другій і т. д., останній параметр – вільний член залежності. У результаті маєте отримати графічне вікно, зображене на рис. 9.6.
Рисунок 9.6 – Вікно лінійних залежностей “входи-вихід”
8. Аналізуючи еталонну поверхню, можна скласти такі залежності та правила:
якщо x1=середній, то y=0;
якщо x1=високий і x2=високий, то y=2x1+2x2+1;
якщо x1=високий і x2=низький, то y=4x1-x2;
якщо x1=низький і x2=середний, то y=8x1+2x2+8;
якщо x1=низький і x2=низький, то y=50;
якщо x1=низький і x2=високий, то y=50.
9. Перейдіть у редактор бази знань RuleEditor і введіть правила бази знань, що наведені вище.
10. Перегляньте вікно візуалізації нечіткого логічного виведення, а також поверхню “входи–вихід” для синтезованої нечіткої системи.
11. Реалізуйте нечітку логічну систему для заданої функції, використовуючи алгоритм Мамдані. Самостійно складіть правила для відповідних функцій.
12. Порівняйте отримані різними методами поверхні з еталонною поверхнею. Зробіть висновки щодо ефективності кожної з них.
