- •Лабораторне заняття № 1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Пролог
- •1.3 Структура програм Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Розробка найпростішого інтерфейсу програми
- •1.5 Використання структур як доменів відношень
- •1.6 Процедури як елемент представлення знань
- •1.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •1.8 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 Керування ходом виконання програм у системі Пролог
- •2.1 Робота системи Пролог при виконанні запитів
- •2.2 Уніфікація термів
- •2.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •2.4 Використання відкату після невдачі для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •2.5 Організація повторюваних процесів
- •2.6 Керування пошуком з поверненням
- •2.7 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •2.8 Застосування предикату not -- заперечення як неуспіх
- •2.9 Використання методу відкату і відсікання
- •2.10 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •2.11 Ступінчаті функції і відсікання
- •2.12 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •2.13 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •3.1 Визначення поняття рекурсії
- •3.2 Склад рекурсивної процедури
- •3.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •3.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •3.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •3.6 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 Списки і процедури їх обробки
- •4.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •4.2 Використання списків у Пролог-програмах
- •4.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •4.4 Процедури обробки списків
- •4.5. Компонування даних у список
- •4.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •5.1 Вступ
- •5.2 Представлення відносин у вигляді фактів
- •5.3 Представлення атрибутів у вигляді фактів
- •5.4 Представлення бази даних у вигляді списку структур
- •5.5 Представлення бази даних у вигляді лінійної рекурсивної структури
- •5.6 Представлення бази даних у вигляді двійкового дерева
- •5.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота № 6 Динамічні бази даних
- •6.1 Вступ
- •6.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •6.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •6.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •6.5 Розширення бази даних у файли
- •6.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •6.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •6.7 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 створення простої експертної системи
- •7.1 Вступ
- •7.2 Завантаження бази знань і режим консультації
- •7.2 Структура бази знань esta
- •7.3 Формати файлів баз знань в esta
- •7.4 Елементарні прийоми роботи з секціями
- •7.5 Елементарні прийоми роботи з параметрами
- •7.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 8 розробка нечітких систем керування з використанням fuzzy logic toolbox математичного пакета matlab
- •8.1 Вступ
- •8.2 Склад графічного інтерфейсу
- •8.3 Редактор бази знань RuleEditor
- •8.4 Вступ Приклад виконання роботи
- •8.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •8.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 порівняльне дослідження роботи алгоритмів мамдані та сугено
- •9.1 Вступ
- •9.2 Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •9.3 Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •9.6 Контрольні питання
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Пролога для роботи з файлами
- •Додаток б Індивідуальні завдання До лабораторних робіт № 1, 2, 4
- •Додаток в Індивідуальні завдання До лабораторної роботи № 3
- •Додаток г Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 5
- •Додаток д варіанти завдань до виконання лабораторної роботи № 7
- •Тема 11. Експертна система аналізу поточної успішності студентів на факультеті.
- •С.В. Зікратий, х.В. Паньків системи штучного інтелекту лабораторний практикум
8.3 Редактор бази знань RuleEditor
Для виклику редактора необхідно вибрати в меню Edit команду Rules..., відобразиться головне вікно, зображене на рис. 8.5.
Рисунок 8.5 – Редактор правил
Для створення нових правил необхідно вибрати відповідну комбінацію термів і залежностей, вибрати тип зв’язку: or або and, вагу правила Weight, значення вихідної змінної та натиснути кнопку Add rule.
Для перегляду вікна візуалізації нечіткого логічного виведення викликаємо його командою View rules... меню View.
Можна переглянути поверхню “входи-виход”, відповідну синтезованій нечіткій системі. Для виведення цього вікна необхідно використовувати команду View surface... меню View.
8.4 Вступ Приклад виконання роботи
Постановка завдання. Реалізувати нечітку систему, що керує кутом повороту крана гарячої води, для підтримання температури води в змішувачі на заданому рівні (близько 35 оС).
Відкрити редактор нечіткої системи виведення, прописавши в режимі командного рядка fuzzy.
У Fuzzy Logic – редакторі створити нечітку експертну систему, що має дві вхідні змінні, а саме: температура (назва змінної в редакторі temp) та напір води (назва змінної – head). Вихідна змінна – це вихід, що генерує система на базі експертних правил. Для даної системи вихідна змінна – це кут повороту крана гарячої води (назва – valve). Створити всі змінні та дати їм відповідні імена.
Зберегти створену систему з ім’ям Control_temp, вибравши в меню File->Export->To File….
Перейти в редактор функцій належності, натиснувши двічі на будь-якій з функцій. Для вхідних та вихідної змінної необхідно визначити терми, а саме їх кількість, вид (трикутні, трапецеїдальні, ґауссові та ін.), діапазон зміни.
Візьмемо для вхідної змінної temp три терми: холодна (cold), середня (mid), гаряча (hot). Діапазон для температури [10; 80]. Задамо в редакторі відповідні значення для термів вхідної змінної temp, вибравши тип термів трикутний: cold [10 20 35], mid [30 35 40], hot [40 50 80].
Вхідна змінна head характеризує напір води, візьмемо наступні терми: малий (small), нормальний (norm) та великий (big). Діапазон зміни параметра [0;1] у відносних одиницях. Можна задати наступні числові значення термів: small [0 0.1 0.3], norm [0.25 0.5 0.75], big [0.6 0.8 1].
Вихідна змінна valve характеризує, наскільки необхідно повернути кран гарячої води і в який бік – на закриття чи відкриття. Для більш точного регулювання визначимо п’ять термів: відкрити швидко (open_q), відкрити повільно (open_s), не змінювати (norm), закрити повільно (close_s), закрити швидко (close_q). Значення для термів узяти у відносних одиницях у діапазоні [-10;10]. Числові значення для термів: open_q [-10 -7 -5], open_s [-6 -3 -1], norm [-2 0 2], close_s [1 3 6], close_q [5 7 10].
Після визначення всіх змінних необхідно створити базу знань, що може складатися з будь-яких правил, але чим точніше сформулювати правила, тим краще буде працювати система. Відкрити редактор правил Rule Editor та задати в ньому наступні правила для експертної системи:
Рисунок 8.6 – Вікно редактора правил
Перевірити роботу системи, задаючи у вікні Rule Viewer значення для вхідних змінних (рис. 8.7). А також переглянути поверхню відгуку системи, вибравши з меню View->Surface (рис.8.8)).
Рисунок 8.7 – Вікно перегляду роботи правил
Рисунок 8.8 – Поверхня відгуку нечіткої системи
Для розробленої системи змінити параметри функцій належності для досягнення кращих результатів роботи. Наприклад, можна змінити числові значення термів, тип функцій належності (трапецеїдальні, ґауссові 1 та 2-го порядку), додати правила в базу знань та ін.
Порівняти отримані результати, зробити висновки з роботи.
