- •Лабораторне заняття № 1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Пролог
- •1.3 Структура програм Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Розробка найпростішого інтерфейсу програми
- •1.5 Використання структур як доменів відношень
- •1.6 Процедури як елемент представлення знань
- •1.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •1.8 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 Керування ходом виконання програм у системі Пролог
- •2.1 Робота системи Пролог при виконанні запитів
- •2.2 Уніфікація термів
- •2.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •2.4 Використання відкату після невдачі для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •2.5 Організація повторюваних процесів
- •2.6 Керування пошуком з поверненням
- •2.7 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •2.8 Застосування предикату not -- заперечення як неуспіх
- •2.9 Використання методу відкату і відсікання
- •2.10 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •2.11 Ступінчаті функції і відсікання
- •2.12 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •2.13 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •3.1 Визначення поняття рекурсії
- •3.2 Склад рекурсивної процедури
- •3.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •3.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •3.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •3.6 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 Списки і процедури їх обробки
- •4.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •4.2 Використання списків у Пролог-програмах
- •4.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •4.4 Процедури обробки списків
- •4.5. Компонування даних у список
- •4.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •5.1 Вступ
- •5.2 Представлення відносин у вигляді фактів
- •5.3 Представлення атрибутів у вигляді фактів
- •5.4 Представлення бази даних у вигляді списку структур
- •5.5 Представлення бази даних у вигляді лінійної рекурсивної структури
- •5.6 Представлення бази даних у вигляді двійкового дерева
- •5.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота № 6 Динамічні бази даних
- •6.1 Вступ
- •6.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •6.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •6.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •6.5 Розширення бази даних у файли
- •6.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •6.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •6.7 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 створення простої експертної системи
- •7.1 Вступ
- •7.2 Завантаження бази знань і режим консультації
- •7.2 Структура бази знань esta
- •7.3 Формати файлів баз знань в esta
- •7.4 Елементарні прийоми роботи з секціями
- •7.5 Елементарні прийоми роботи з параметрами
- •7.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 8 розробка нечітких систем керування з використанням fuzzy logic toolbox математичного пакета matlab
- •8.1 Вступ
- •8.2 Склад графічного інтерфейсу
- •8.3 Редактор бази знань RuleEditor
- •8.4 Вступ Приклад виконання роботи
- •8.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •8.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 порівняльне дослідження роботи алгоритмів мамдані та сугено
- •9.1 Вступ
- •9.2 Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •9.3 Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •9.6 Контрольні питання
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Пролога для роботи з файлами
- •Додаток б Індивідуальні завдання До лабораторних робіт № 1, 2, 4
- •Додаток в Індивідуальні завдання До лабораторної роботи № 3
- •Додаток г Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 5
- •Додаток д варіанти завдань до виконання лабораторної роботи № 7
- •Тема 11. Експертна система аналізу поточної успішності студентів на факультеті.
- •С.В. Зікратий, х.В. Паньків системи штучного інтелекту лабораторний практикум
7.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
Вказати номер, тему й мету лабораторної роботи.
Розробити структуру бази знань згідно з варіантом (додаток Д), у вигляді дерева секцій.
Написати програму для її реаліхації.
Навести послідовність роботи системи.
Лабораторна робота № 8 розробка нечітких систем керування з використанням fuzzy logic toolbox математичного пакета matlab
Мета роботи: Вивчити основи програмування в математичному пакеті MatLab у додатку Fuzzy Logic Toolbox. Навчитися створювати елементарні системи керування на базі нечіткої логіки.
8.1 Вступ
Fuzzy Logic Toolbox – це пакет прикладних програм, що входять до складу середовища MatLab. Він дозволяє створювати системи нечіткого логічного виведення і нечіткої класифікації в рамках середовища MatLab з можливістю їх інтеграції в Simulink.
Основні властивості:
визначення змінних, нечітких правил і функцій належності;
інтерактивний перегляд нечіткого логічного виведення;
сучасні методи: адаптивне нечітке виведення з використанням нейронних мереж, нечітка кластеризація;
інтерактивне динамічне моделювання в Simulink;
генерація переносного С коду за допомогою Real-Time Workshop.
Пакет Fuzzy Logic містить п’ять графічних редакторів для представлення необхідної інформації в процесі проектування, створення і тестування нечітких моделей.
Пакет Fuzzy Logic містить сучасні методи нечіткого моделювання, включаючи:
адаптивне нечітке виведення з використанням нейронних мереж для автоматичного формування функції належності в процесі навчання їх на вхідних даних;
нечітку логіку і кластеризацію для задач розпізнавання образів;
можливість вибору широко відомого метода Мамдані або метода Сугено для створення гібридних нечітких систем.
Пакет дозволяє роботу:
у режимі графічного інтерфейсу;
у режимі командного рядка;
з використанням блоків та прикладів пакета Simulink.
Базовим поняттям Fuzzy Logic Toolbox є FIS-структура – система нечіткого виведення (Fuzzy Inference System). FIS-структура містить усі необхідні дані для реалізації функціонального відображення “входи-виходи” на основі нечіткого логічного виведення згідно зі схемою, наведеною на рис. 8.1.
Рисунок 8.1 – Нечітке логічне виведення
Позначення:
– вхідний чіткий вектор;
– вектор нечітких множин, що відповідає
вхідному вектору
;
– результат логічного виведення у
вигляді вектора нечітких множин;
– вихідний чіткий вектор.
8.2 Склад графічного інтерфейсу
Fuzzy Logic Toolbox містить наступні редактори:
редактор нечіткої системи виведення Fuzzy Inference System Editor (FIS Editor або FIS-редактор) разом з додатковими програмами – редактором функцій належності (Memberhip Function Editor), редактором правил (Rule Editor), вікно перегляду правил (Rule Viewer) і вікном перегляду поверхні відгуку (SurfaceViewer);
редактор гібридних систем (ANFIS Editor, ANFIS-редактор);
програма знаходження кластерів (програма Clustering – кластеризація).
Робота в редакторі нечіткої системи виведення Fuzzy Inference System Editor
Для завантаження основного fis-редактора надрукуємо слово fuzzy в командному рядку. Після цього відкриється нове графічне вікно, зображене на рис. 8.2. Для того щоб додати нову вхідну змінну, необхідно в меню Edit вибрати команду Add Variable…\Input. Для зміни імені змінної необхідно ввести нове ім’я в полі Name і натиснути клавішу Enter. Для того щоб задати ім’я системі, необхідно в меню File вибрати в підменю Export команду To File і ввести ім'я файла.
Рисунок 8.2 – Вигляд вікна FIS Editor
Щоб перейти в редактор функцій приналежності, необхідно двічі натиснути на будь-якій з функцій, де можна вибирати властивості конкретної, вікно відображено на рис. 8.3:
Рисунок 8.3 – Редактор функцій належності
Внизу вікна вказуються наступні властивості функції:
Current Variable:
Name – ім’я функції;
Type – тип (вхідна чи вихідна);
Range – діапазон змінної;
Display Range – відображуваний діапазон.
Current Membership Function:
Name – ім’я поточної функції належності;
Type – тип терму функції належності – вибирається з переліку (трикутна, трапецеїдальна, ґауссові 1 та 2-го порядку та інші);
Params – числові значення терму функції належності.
Для задання нових функцій належності для змінної необхідно в меню Edit вибрати команду Add MFs... У результаті з'явитися діалогове вікно (рис. 8.4) вибору типу і кількості функцій належності.
Рисунок 8.4 – Задання функцій належності
Вибравши необхідну кількість термів та їх тип, натиснути OK.
Ім’я та числове значення термів можна змінити, виділивши необхідний, і задати у відповідних полях області Current Membership Function нові значення.
