- •Лабораторне заняття № 1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Пролог
- •1.3 Структура програм Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Розробка найпростішого інтерфейсу програми
- •1.5 Використання структур як доменів відношень
- •1.6 Процедури як елемент представлення знань
- •1.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •1.8 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 Керування ходом виконання програм у системі Пролог
- •2.1 Робота системи Пролог при виконанні запитів
- •2.2 Уніфікація термів
- •2.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •2.4 Використання відкату після невдачі для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •2.5 Організація повторюваних процесів
- •2.6 Керування пошуком з поверненням
- •2.7 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •2.8 Застосування предикату not -- заперечення як неуспіх
- •2.9 Використання методу відкату і відсікання
- •2.10 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •2.11 Ступінчаті функції і відсікання
- •2.12 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •2.13 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •3.1 Визначення поняття рекурсії
- •3.2 Склад рекурсивної процедури
- •3.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •3.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •3.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •3.6 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 Списки і процедури їх обробки
- •4.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •4.2 Використання списків у Пролог-програмах
- •4.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •4.4 Процедури обробки списків
- •4.5. Компонування даних у список
- •4.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •5.1 Вступ
- •5.2 Представлення відносин у вигляді фактів
- •5.3 Представлення атрибутів у вигляді фактів
- •5.4 Представлення бази даних у вигляді списку структур
- •5.5 Представлення бази даних у вигляді лінійної рекурсивної структури
- •5.6 Представлення бази даних у вигляді двійкового дерева
- •5.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота № 6 Динамічні бази даних
- •6.1 Вступ
- •6.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •6.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •6.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •6.5 Розширення бази даних у файли
- •6.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •6.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •6.7 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 створення простої експертної системи
- •7.1 Вступ
- •7.2 Завантаження бази знань і режим консультації
- •7.2 Структура бази знань esta
- •7.3 Формати файлів баз знань в esta
- •7.4 Елементарні прийоми роботи з секціями
- •7.5 Елементарні прийоми роботи з параметрами
- •7.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 8 розробка нечітких систем керування з використанням fuzzy logic toolbox математичного пакета matlab
- •8.1 Вступ
- •8.2 Склад графічного інтерфейсу
- •8.3 Редактор бази знань RuleEditor
- •8.4 Вступ Приклад виконання роботи
- •8.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •8.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 порівняльне дослідження роботи алгоритмів мамдані та сугено
- •9.1 Вступ
- •9.2 Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •9.3 Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •9.6 Контрольні питання
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Пролога для роботи з файлами
- •Додаток б Індивідуальні завдання До лабораторних робіт № 1, 2, 4
- •Додаток в Індивідуальні завдання До лабораторної роботи № 3
- •Додаток г Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 5
- •Додаток д варіанти завдань до виконання лабораторної роботи № 7
- •Тема 11. Експертна система аналізу поточної успішності студентів на факультеті.
- •С.В. Зікратий, х.В. Паньків системи штучного інтелекту лабораторний практикум
7.3 Формати файлів баз знань в esta
Система ESTA підтримує зберігання файлів баз знань у двох форматах, які можуть мати розширення *.kb або *.kbt. Перший формат відповідає компільованої формі, другий – текстовій формі.
Бази знань у форматі *.kb використовують у системі ESTA для досягнення максимальної продуктивності, як при завантаженні, так і при їх зберіганні в пам'яті ESTA, порівняно з текстовим форматом. Редагувати і поповнювати бази знань у такому форматі можна тільки з використанням вбудованих засобів ESTA.
Текстовий формат використовують як альтернативу для підтримки БЗ. Будь-який текстовий редактор може бути використаний для створення і зміни тексту баз знань. Можлива і автоматична генерація для ESTA текстових баз знань у форматі *.kbt з використанням інших зовнішніх програм. Особливість синтаксису текстового формату БЗ в тому, що все опис будь-яких елементів баз знань повинні починатися з рядка вказівки класу цього елемента: #t – для заголовка, #s – для секцій і #p – для параметрів.
Слід зазначити, що компільована форма баз знань ESTA зберігається також у текстовому форматі. У цьому можна переконатися, використовуючи Блокнот Windows для перегляду файлу LAB_7.KB (рис. 7.8).
Рисунок 7.8 – Вид файлу LAB_7.KB в вікні Блокнота Windows
Однак цей формат зрозумілий тільки системі ESTA. Саме з ним вона і працює. Що ж стосується зовнішнього альтернативного текстового формату, то для знайомства з ним збережемо поточну БЗ в форматі *.kbt, а потім здійснимо її перегляд, редагування та запуск. З цією метою треба виконати таку послідовність дій:
• Вибрати опцію головного меню File -> Save As і зберегти поточну базу знань у вигляді файла LAB_7.kbt.
• Щоб переконатися в повному вивантаженні поточної БЗ з пам'яті комп'ютера слід закрити, а потім знову запустити систему ESTA.
• Завантажити в систему файл текстового формату бази знань LAB_7.kbt. У відповідь на запит про режим роботи з цим файлом (рис. 7.9) вибрати Read to memory.
Рисунок 7.9 – Вікно вибору режиму роботи з файлом *.kbt
• Запустити режим консультації ЕС, який повинен бути повністю аналогічний раніше виконуваним консультаціям. Єдиною відмінністю може бути видача пустого вікна заголовка поточної бази знань.
• Для перегляду і редагування БЗ повторно завантажити в систему файл LAB_7.kbt, і у відповідь на запит про режим роботи вказати Read to editor.
• Відкриється вікно вбудованого текстового редактора, в якому буде відображено вміст файлу LAB_7.kbt. Можна відредагувати файл, видаливши з нього порожні рядки і додавши два рядки для опису заголовка БЗ (рис. 7.10).
Рисунок 7.10 – Вікно вбудованого текстового редактора ESTA з файлом LAB_7.kbt
• Зберегти відредаговану базу знань у тому ж файлі, потім знову завантажити файл в ESTA і вибрати режим Read to memory. Якщо все було зроблено правильно, то на екрані з'явиться вікно заголовка поточної БЗ (рис. 7.11).
Рисунок 7.11 – Вікно вбудованого текстового редактора ESTA з файлом LAB_7.kbt
Можна редагувати текстову БЗ, в тому числі і її заголовок, використовуючи для цього зовнішній текстовий редактор, наприклад, Блокнот Windows.
Якщо файли формату *.kbt дають можливість інтеграції ESTA з іншими програмами і версіями, то особливістю файлів *.kb є можливість їх автоматичного завантаження при запуску системи ESTA. Це дозволяє створювати ярлики і завантажувати з командного рядка конкретні бази знань. Формат запуску ESTA з командного рядка має вигляд:
ESTA [<імя_файла_БЗ>
[-p <шлях_до_папки_з_файлом_PICTURE.DBA>]]
Отримавши загальне уявлення про форматах файлів *.kbt, далі будемо працювати тільки з файлами БЗ, які мають формат *.kb. Це дозволяє для прискорення процесу запуску або редагування конкретної БЗ створити ярлик для завантаження ESTA разом з досліджуваною в лабораторній роботі базою знань (рис. 7.12).
Рисунок 7.11 – Вікно властивостей ярлика для запуску бази знань LAB_7.KB
