- •Лабораторне заняття № 1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Пролог
- •1.3 Структура програм Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Розробка найпростішого інтерфейсу програми
- •1.5 Використання структур як доменів відношень
- •1.6 Процедури як елемент представлення знань
- •1.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •1.8 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 Керування ходом виконання програм у системі Пролог
- •2.1 Робота системи Пролог при виконанні запитів
- •2.2 Уніфікація термів
- •2.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •2.4 Використання відкату після невдачі для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •2.5 Організація повторюваних процесів
- •2.6 Керування пошуком з поверненням
- •2.7 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •2.8 Застосування предикату not -- заперечення як неуспіх
- •2.9 Використання методу відкату і відсікання
- •2.10 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •2.11 Ступінчаті функції і відсікання
- •2.12 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •2.13 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •3.1 Визначення поняття рекурсії
- •3.2 Склад рекурсивної процедури
- •3.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •3.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •3.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •3.6 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 Списки і процедури їх обробки
- •4.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •4.2 Використання списків у Пролог-програмах
- •4.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •4.4 Процедури обробки списків
- •4.5. Компонування даних у список
- •4.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •5.1 Вступ
- •5.2 Представлення відносин у вигляді фактів
- •5.3 Представлення атрибутів у вигляді фактів
- •5.4 Представлення бази даних у вигляді списку структур
- •5.5 Представлення бази даних у вигляді лінійної рекурсивної структури
- •5.6 Представлення бази даних у вигляді двійкового дерева
- •5.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота № 6 Динамічні бази даних
- •6.1 Вступ
- •6.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •6.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •6.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •6.5 Розширення бази даних у файли
- •6.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •6.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •6.7 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 створення простої експертної системи
- •7.1 Вступ
- •7.2 Завантаження бази знань і режим консультації
- •7.2 Структура бази знань esta
- •7.3 Формати файлів баз знань в esta
- •7.4 Елементарні прийоми роботи з секціями
- •7.5 Елементарні прийоми роботи з параметрами
- •7.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 8 розробка нечітких систем керування з використанням fuzzy logic toolbox математичного пакета matlab
- •8.1 Вступ
- •8.2 Склад графічного інтерфейсу
- •8.3 Редактор бази знань RuleEditor
- •8.4 Вступ Приклад виконання роботи
- •8.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •8.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 порівняльне дослідження роботи алгоритмів мамдані та сугено
- •9.1 Вступ
- •9.2 Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •9.3 Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •9.6 Контрольні питання
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Пролога для роботи з файлами
- •Додаток б Індивідуальні завдання До лабораторних робіт № 1, 2, 4
- •Додаток в Індивідуальні завдання До лабораторної роботи № 3
- •Додаток г Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 5
- •Додаток д варіанти завдань до виконання лабораторної роботи № 7
- •Тема 11. Експертна система аналізу поточної успішності студентів на факультеті.
- •С.В. Зікратий, х.В. Паньків системи штучного інтелекту лабораторний практикум
1.3.1 Секція domains Пролог-програми
У секції domains описуються будь-які нестандартні домени, використовувані для аргументів предикатів. Домени в Пролозі є аналогами типів в інших мовах. Основними стандартними доменами Пролога є:
char – символ в одиночних лапках (наприклад, 'а');
integer – ціле від -32768 до 32767 (переводиться в дійсне автоматично, якщо необхідно);
real – дійсне (наприклад, -68.72, бе-94, -791е+21);
string – послідовність символів у подвійних лапках (наприклад, "натисніть ввід");
symbol – або набір латинських букв, цифр і символів підкреслення, у якому перший символ - прописна буква (наприклад, n_fax); або послідовність символів, що містить пробіли або починається з малої літери, укладена в лапки (наприклад, "Список СУБД").
file – символічне ім'я файлу, що починається з прописної букви.
Крім стандартних доменів користувач може використовувати свої. Для цього в області оголошення доменів можна використовувати наступні формати:
а) name = stanDom,
де stanDom – один зі стандартних доменов: int, char, real, string або symbol; name – одне або кілька імен доменів. Наприклад, fio=symbol або year, height=integer;
б) mylist = elementDom*,
де mylist – область, що складається зі списків елементів з області elementDom, що може бути визначена користувачем або мати стандартний тип. Наприклад, number5th = integer* або letter = char*;
в) myCompDom=functor1(d11,...,d1n); functor2(d21,..., d2n); ... functorm(dm1,...,dmq),
де myCompDom – область, що складається зі складених об'єктів, описуваних вказівкою функтора та областей для всіх компонентів. Права частина такого опису може визначати кілька альтернатив, розділених ";" або "or". Кожна альтернатива повинна містити єдиний функтор, і опис типів для компонентів dij. Наприклад,
auto = car(symbol,integer),
packing = box(integer, integer, integer); bottle(integer)
описує дві області auto і packing. Область auto відповідає двокомпонентній структурі з функтором car, а область packing відповідає одній з двох можливих структур box і bottle, що розрізняються не тільки іменами, але і кількістю компонентів.
г) file = name1; name2 ; ... name_n
використовується, коли необхідно посилатися на файли по їхніх символічних іменах.
Наприклад, розглянемо побудову структури даних для збереження інформації про комп'ютери. При цьому кожен комп'ютер буде розглядатися як набір вхідних у нього пристроїв, серед яких можуть бути: процесори з указівкою їхнього найменування і частоти, вінчестери із указівкою їхнього обсягу і фірми виготовлювача, також монітори визначеного типу. Область визначення доменів для цього прикладу буде мати вигляд
domains
name , firm , type = symbol
freq , vol = integer
device = processor(name, freq); disk(firm, vol); monitor(type)
computer = device*
У цьому описі домен computer є списком елементів типу device, тобто кожен елемент цього списку може мати структуру типу або processor, або disk, або monitor, що містять одну або два компоненти, кожна з яких має стандартний символьний чи цілий тип.
