- •Лабораторне заняття № 1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Пролог
- •1.3 Структура програм Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Розробка найпростішого інтерфейсу програми
- •1.5 Використання структур як доменів відношень
- •1.6 Процедури як елемент представлення знань
- •1.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •1.8 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 Керування ходом виконання програм у системі Пролог
- •2.1 Робота системи Пролог при виконанні запитів
- •2.2 Уніфікація термів
- •2.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •2.4 Використання відкату після невдачі для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •2.5 Організація повторюваних процесів
- •2.6 Керування пошуком з поверненням
- •2.7 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •2.8 Застосування предикату not -- заперечення як неуспіх
- •2.9 Використання методу відкату і відсікання
- •2.10 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •2.11 Ступінчаті функції і відсікання
- •2.12 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •2.13 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •3.1 Визначення поняття рекурсії
- •3.2 Склад рекурсивної процедури
- •3.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •3.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •3.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •3.6 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 Списки і процедури їх обробки
- •4.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •4.2 Використання списків у Пролог-програмах
- •4.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •4.4 Процедури обробки списків
- •4.5. Компонування даних у список
- •4.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •5.1 Вступ
- •5.2 Представлення відносин у вигляді фактів
- •5.3 Представлення атрибутів у вигляді фактів
- •5.4 Представлення бази даних у вигляді списку структур
- •5.5 Представлення бази даних у вигляді лінійної рекурсивної структури
- •5.6 Представлення бази даних у вигляді двійкового дерева
- •5.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота № 6 Динамічні бази даних
- •6.1 Вступ
- •6.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •6.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •6.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •6.5 Розширення бази даних у файли
- •6.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •6.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •6.7 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 створення простої експертної системи
- •7.1 Вступ
- •7.2 Завантаження бази знань і режим консультації
- •7.2 Структура бази знань esta
- •7.3 Формати файлів баз знань в esta
- •7.4 Елементарні прийоми роботи з секціями
- •7.5 Елементарні прийоми роботи з параметрами
- •7.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 8 розробка нечітких систем керування з використанням fuzzy logic toolbox математичного пакета matlab
- •8.1 Вступ
- •8.2 Склад графічного інтерфейсу
- •8.3 Редактор бази знань RuleEditor
- •8.4 Вступ Приклад виконання роботи
- •8.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •8.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 порівняльне дослідження роботи алгоритмів мамдані та сугено
- •9.1 Вступ
- •9.2 Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •9.3 Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •9.6 Контрольні питання
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Пролога для роботи з файлами
- •Додаток б Індивідуальні завдання До лабораторних робіт № 1, 2, 4
- •Додаток в Індивідуальні завдання До лабораторної роботи № 3
- •Додаток г Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 5
- •Додаток д варіанти завдань до виконання лабораторної роботи № 7
- •Тема 11. Експертна система аналізу поточної успішності студентів на факультеті.
- •С.В. Зікратий, х.В. Паньків системи штучного інтелекту лабораторний практикум
6.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
У попередньому прикладі використовувалися файли послідовного доступу. Складність роботи з ними виникає вже при виконанні таких простих дій як видалення даних. Ця операція вимагає реорганізації початкового файлу БД, що приводить до непродуктивних витрат часу. Тому, при побудові файлових БД використовуються файли прямого доступу з індексними файлами. Замість індексних файлів, у ряді випадків, доцільніше застосовувати метод двійкового пошуку. Ці методи значно спрощують доступ до фактів БД.
Розглянемо БД, що описується відношенням:
Студент(Прізвище, Група, Оцінки_сесії),
і яка зберігається на диску у файлі з ім'ям „stud.dba”. Їй відповідає індексний файл „stud.ind”.
/* Програма 6_4 */
domains
name = symbol
grup, mark = integer
session = mark*
file= dbf; ind
database
stud(name, grup, session)
predicates
use(string, string)
dbassert(dbasedom)
dbass(dbasedom, string, string)
new_rec(dbasedom, real)
new_ind(real)
dbdelete(dbasedom)
dbdel(dbasedom, string, string)
dbdel1(dbasedom, real)
dbread(dbasedom)
dbrd(dbasedom, string, string)
dbaccess(dbasedom, real)
clauses
use(“stud.ind”, “stud.dba”).
/* предикати створення інтерфейсу СУБД */
dbassert(Term):- use(Ind, Db), dbass(Term, Ind, Db).
dbdelete(Term):- use(Ind, Db), dbdel(Term, Ind, Db).
dbread(Term):- use(Ind, Db), dbrd (Term, Ind, Db).
/* модуль вводу даних у файл бази даних */
dbass(Term, Ind, Db):- existfile(Ind), existfile(Db), openappend(dbf, Db), new_rec(Term, Pos), openappend(ind, Ind), new_ind(Pos).
dbass(Term, Ind, Db):- openwrite(dbf, Db), new_rec(Term, Pos), openwrite(ind, Ind), new_ind(Pos).
new_rec(Term, Pos):- writedevice(dbf), filepos(dbf, Pos, 0), write(Term), closefile(dbf).
new_ind(Pos):- writedevice(ind), writef(“%7.0\n”, Pos), closefile(ind).
/* модуль виводу даних з файлу бази даних */
dbrd(Term, Ind, Db):- openread(dbf, Db), openread(ind, Ind), dbaccess(Term, -1).
dbrd(_, _, _):- closefile(dbf), closefile(ind), fail.
dbaccess(Term, Pos):- Pos>=0, filepos(dbf, Pos, 0), readdevice(dbf), readterm(dbasedom,Term). dbaccess(Term, _):- readdevice(ind), readreal(Pos), dbaccess(Term, Pos).
/* модуль видалення даних з БД (запис -1 в індексний файл) */
dbdel(Term, Ind, Db):- openread(dbf, Db), openmodify(ind, Ind), dbdel1(Term, -1).
dbdel(_, _, _):- closefile(dbf), closefile(ind), fail.
dbdel1(Term, Pos):- Pos>=0, filepos(dbf, Pos, 0), readdevice(dbf), readterm(dbasedom, Term), filepos(ind,9,1), flush(ind), writedevice(ind), writef("%7.0\n",-1), flush(ind), writedevice(screen).
dbdel1(Term, _):- readdevice(ind), readreal(Pos), dbdel1(Term, Pos).
Предикат use() використовується для задання імені файлу робочої БД і імені, відповідного йому індексного файлу.
Предикати dbassert(), dbdeletе() і dbrеad() призначені для запису, видалення і читання даних із файлу БД. Ці предикати реалізовані, з використанням індексного файлу для запису позицій фактів, у файлі даних. Кожна позиція представляється дійсним числом, що визначає, де даний факт зберігається щодо початку файлу бази даних.
Кожний з трьох предикатів, що призначений для створення інтерфейсу бази даних, викликає свій модуль, який виконує задані дії щодо вводу, додавання або видалення фактів. Модуль є набором процедур і правил, які включають звернення як до стандартних предикатів по роботі з файлами, так і до визначених усередині програми предикатів. Всі визначенні для кожного з модулів предикати описуються в секції predicates.
У модулі вводу процедура dbass() приєднує терм до файлу даних і модифікує індексний файл, використовуючи звернення до предикатів new_rec() і new_ind(). Перше правило процедури dbass() призначено для запису даних у вже існуючий файл, тобто для додавання даних. Друге правило використовується для новостворюваного файлу БД.
Слід звернути увагу на використання в правилі new_ind() предиката writef("%7.0\n", Pos). Цей предикат призначений для запису значення індексу, що задається змінній Pos. Для запису індексу відводиться поле, що складається з семи позицій. Значення, привласнене змінній Рос, визначає положення запису у файлі БД.
У модулі виводу предикат dbrd() повертає терм з бази даних, забезпечуючи його пошук і читання з файлу, а також закриває файли після того, як відбулося зчитування з бази даних. У даному використовується допоміжна процедура dbaccess(), яка і служить безпосередньо для пошуку і вибірки потрібних даних з файлу. Перше правило процедури використовується для читання даних, логічно пов'язаних із значенням індексу, що задається змінною Pos. Відповідне значення індексу шукається в індексному файлі другим правилом цієї процедури. Це правило намагається знайти в базі такий запис, індекс якого наявний в індексному файлі. Якщо індекс знаходиться, то правило закінчується успіхом, якщо не знаходиться – то правило закінчується невдачею. У разі успіху змінна Term набуває потрібні користувачу значення.
У модулі видалення предикат dbdel() проводить операцію видалення після відкриття файлу БД та індексного файлу, забезпечуючи виключення терма з бази. Терм віддаляється за допомогою запису негативного числа в індексний файл. Цей модуль використовує допоміжну процедуру dbdel1(), яка здійснює пошук потрібного запису і її видалення.
Особливу увагу слід звернути на предикат flush(). Цей предикат викликає запис на диск вмісту внутрішнього буфера індексного файлу. Таким чином, dbdel1() запобігає можливості роботи з даними, які вже були видалені до цього. Дана процедура за своєю структурою близька до процедури dbaccess(). У ній друге правило також призначене для пошуку потрібного індексу в індексному файлі.
