- •Лабораторне заняття № 1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Пролог
- •1.3 Структура програм Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Розробка найпростішого інтерфейсу програми
- •1.5 Використання структур як доменів відношень
- •1.6 Процедури як елемент представлення знань
- •1.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •1.8 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 Керування ходом виконання програм у системі Пролог
- •2.1 Робота системи Пролог при виконанні запитів
- •2.2 Уніфікація термів
- •2.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •2.4 Використання відкату після невдачі для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •2.5 Організація повторюваних процесів
- •2.6 Керування пошуком з поверненням
- •2.7 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •2.8 Застосування предикату not -- заперечення як неуспіх
- •2.9 Використання методу відкату і відсікання
- •2.10 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •2.11 Ступінчаті функції і відсікання
- •2.12 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •2.13 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •3.1 Визначення поняття рекурсії
- •3.2 Склад рекурсивної процедури
- •3.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •3.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •3.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •3.6 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 Списки і процедури їх обробки
- •4.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •4.2 Використання списків у Пролог-програмах
- •4.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •4.4 Процедури обробки списків
- •4.5. Компонування даних у список
- •4.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •5.1 Вступ
- •5.2 Представлення відносин у вигляді фактів
- •5.3 Представлення атрибутів у вигляді фактів
- •5.4 Представлення бази даних у вигляді списку структур
- •5.5 Представлення бази даних у вигляді лінійної рекурсивної структури
- •5.6 Представлення бази даних у вигляді двійкового дерева
- •5.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота № 6 Динамічні бази даних
- •6.1 Вступ
- •6.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •6.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •6.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •6.5 Розширення бази даних у файли
- •6.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •6.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •6.7 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 створення простої експертної системи
- •7.1 Вступ
- •7.2 Завантаження бази знань і режим консультації
- •7.2 Структура бази знань esta
- •7.3 Формати файлів баз знань в esta
- •7.4 Елементарні прийоми роботи з секціями
- •7.5 Елементарні прийоми роботи з параметрами
- •7.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 8 розробка нечітких систем керування з використанням fuzzy logic toolbox математичного пакета matlab
- •8.1 Вступ
- •8.2 Склад графічного інтерфейсу
- •8.3 Редактор бази знань RuleEditor
- •8.4 Вступ Приклад виконання роботи
- •8.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •8.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 порівняльне дослідження роботи алгоритмів мамдані та сугено
- •9.1 Вступ
- •9.2 Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •9.3 Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •9.6 Контрольні питання
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Пролога для роботи з файлами
- •Додаток б Індивідуальні завдання До лабораторних робіт № 1, 2, 4
- •Додаток в Індивідуальні завдання До лабораторної роботи № 3
- •Додаток г Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 5
- •Додаток д варіанти завдань до виконання лабораторної роботи № 7
- •Тема 11. Експертна система аналізу поточної успішності студентів на факультеті.
- •С.В. Зікратий, х.В. Паньків системи штучного інтелекту лабораторний практикум
5.6 Представлення бази даних у вигляді двійкового дерева
Можна ще більше вдосконалити метод представлення даних у вигляді рекурсивної структури, якщо перетворити структуру work3() у структуру типу двійкове дерево. Це досягається шляхом введення в структуру запису БД ще одного додаткового аргументу, що вказує на попередній запис.
Зміст використання двійкового дерева полягає в тому, щоб зберігати базу даних у відсортованому вигляді. У розглянутому нижче прикладі база даних відсортована за атрибутом, що описує ім'я службовця і представляється бінарним деревом, що представлене на рис. 5.1.
Рисунок 5.1 – Структура двійкового дерева
Тепер у структурі інформаційного елемента буде шість аргументів:
work4(LeftTree, Name, Office, Post, Salary, RightTree)
Змінна LeftTree описує вітку дерева, що містить усі цілісні інформаційні елементи, що знаходяться (за алфавітом) перед поточним елементом. Змінна RightTree описує вітку дерева, що охоплює всі цілісні інформаційні елементи, розташовані відповідно до алфавіту, після даного елемента. Через те, що БД відсортована, цілісний інформаційний елемент, що містить відомості про Денегу, є верхнім вузлом дерева, а саму БД, представлену у вигляді двійкового дерева (рис. 5.1), можна записати в такий спосіб:
work4(work4(end, Денега, 211, „начальник”, 450, end), „Маслов”, 101, „оператор”, 200, work4(end, „Петренко”, 101, „менеджер”, 300,end))
Версія процедури record() для доступу до цілісного інформаційного елемента БД, представленої у вигляді двійкового дерева, буде базуватися на трьох правилах:
– запис належить дереву, якщо він знаходиться в лівому піддереву,
– запис належить дереву, якщо він є коренем цього дерева,
– запис належить дереву, якщо він знаходиться в правому піддереві.
Цю процедуру, використовуючи синтаксис Прологу, можна описати в такий спосіб:
record(work(Name, Office, Post, Salary), work4(LeftTree, _,_,_,_, _)):- record(work(Name, Office, Post, Salary), LetfTree).
record(work(Name, Office, Post, Salary), work4( _, Name, Office, Post, Salary, _)).
record(work(Name, Office, Post, Salary), work4(_, _,_,_,_, RightTree)) :- record(work(Name, Office, Post, Salary), RightTree).
Тепер процедура record() визначена, і можна написати запит, що дозволяє знайти всіх службовців відділу 101. Другим аргументом запиту є цілком уся база даних.
Goal: record(work(Name, 101, Post, Salary), work4(work4(end, Денега, 211, „начальник”, 450, end), „Маслов”, 101, „оператор”, 200, work4(end, „Петренко”, 101, „менеджер”, 300, end)).
Відповідь на запит буде таж сама, що й у попередніх випадках. Однією з цікавих властивостей представлення у вигляді двійкового дерева є те, що процедура record() завжди буде видавати цілісні інформаційні елементи, що утворюють дерево, у відсортованому порядку. Це ілюструє запит
Goal: record(OneRecord, work4(work4(end, „Денега”, 211, „начальник”, 450, end), „Маслов”, 101, „оператор”, 200, work4(end, „Петренко”, 101, „менеджер”, 300,end),)
Який забезпечує видачу наступних результатів:
OneRecord = work(„Денега”, 211, „начальник”, 450);
OneRecord = work(„Маслов”, 101, „оператор”, 200);
OneRecord = work(„Петренко”, 101, „менеджер”, 300);
