- •Лабораторне заняття № 1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Пролог
- •1.3 Структура програм Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Розробка найпростішого інтерфейсу програми
- •1.5 Використання структур як доменів відношень
- •1.6 Процедури як елемент представлення знань
- •1.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •1.8 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 Керування ходом виконання програм у системі Пролог
- •2.1 Робота системи Пролог при виконанні запитів
- •2.2 Уніфікація термів
- •2.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •2.4 Використання відкату після невдачі для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •2.5 Організація повторюваних процесів
- •2.6 Керування пошуком з поверненням
- •2.7 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •2.8 Застосування предикату not -- заперечення як неуспіх
- •2.9 Використання методу відкату і відсікання
- •2.10 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •2.11 Ступінчаті функції і відсікання
- •2.12 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •2.13 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •3.1 Визначення поняття рекурсії
- •3.2 Склад рекурсивної процедури
- •3.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •3.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •3.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •3.6 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 Списки і процедури їх обробки
- •4.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •4.2 Використання списків у Пролог-програмах
- •4.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •4.4 Процедури обробки списків
- •4.5. Компонування даних у список
- •4.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •5.1 Вступ
- •5.2 Представлення відносин у вигляді фактів
- •5.3 Представлення атрибутів у вигляді фактів
- •5.4 Представлення бази даних у вигляді списку структур
- •5.5 Представлення бази даних у вигляді лінійної рекурсивної структури
- •5.6 Представлення бази даних у вигляді двійкового дерева
- •5.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота № 6 Динамічні бази даних
- •6.1 Вступ
- •6.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •6.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •6.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •6.5 Розширення бази даних у файли
- •6.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •6.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •6.7 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 створення простої експертної системи
- •7.1 Вступ
- •7.2 Завантаження бази знань і режим консультації
- •7.2 Структура бази знань esta
- •7.3 Формати файлів баз знань в esta
- •7.4 Елементарні прийоми роботи з секціями
- •7.5 Елементарні прийоми роботи з параметрами
- •7.6. Зміст звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 8 розробка нечітких систем керування з використанням fuzzy logic toolbox математичного пакета matlab
- •8.1 Вступ
- •8.2 Склад графічного інтерфейсу
- •8.3 Редактор бази знань RuleEditor
- •8.4 Вступ Приклад виконання роботи
- •8.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •8.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 порівняльне дослідження роботи алгоритмів мамдані та сугено
- •9.1 Вступ
- •9.2 Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •9.3 Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Зміст звіту з лабораторної роботи
- •9.6 Контрольні питання
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Пролога для роботи з файлами
- •Додаток б Індивідуальні завдання До лабораторних робіт № 1, 2, 4
- •Додаток в Індивідуальні завдання До лабораторної роботи № 3
- •Додаток г Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 5
- •Додаток д варіанти завдань до виконання лабораторної роботи № 7
- •Тема 11. Експертна система аналізу поточної успішності студентів на факультеті.
- •С.В. Зікратий, х.В. Паньків системи штучного інтелекту лабораторний практикум
1.2 Елементи мови Пролог
Програма на Пролозі складається з множини пропозицій (фраз). Кожна пропозиція – це або факт, або правило. Факт – це твердження про те, що дотримується деяке відношення. Він записується як ім'я, за яким слідує список аргументів у дужках. Наприклад:
likes(“Іван", "Марія").
Правило – це факт, істинне значення якого залежить від істинності інших фактів. Наприклад:
likes("Іван",X) if likes("Петро",X).
Аргументи пропозицій Пролог-програми називаються термами, а саму Пролог-програму можна розглядати як мережу відношень, що існують між термами. Кожен терм позначає деякий об'єкт предметної області і записується як послідовність літер, що поділяються на чотири категорії: прописні букви, малі літери, цифри і спеціальні знаки. Існує три типи термів: константа, змінна або структура (складений терм).
Константами є пойменовані конкретні об'єкти або конкретні відношення. Існує два види констант – атоми і числа. Атом – це або послідовність латинських букв, цифр і знака підкреслення, що починається з рядкової латинської букви, або довільна група символів у лапках. Наприклад: ivan, “Iвaн", invoice_n, "іван", "n_рахунку".
Змінна в Пролозі повинна мати ім'я, що починається з прописної букви або знака підкреслення і складається з латинських літер. Наприклад: Name, X, Invoice_n. Змінна називається зв'язаною, якщо є об'єкт, який вона позначає. При відсутності такого об'єкта змінна називається вільною. Для позначення змінної, на яку немає посилання в програмі, використовується анонімна змінна – одиночний знак підкреслення (_).
Структура (або складений терм) – об'єкт, що складається із сукупності інших об'єктів, що називаються компонентами. Структура записується на Пролозі за допомогою функтора і компонент, взятих у круглі дужки і розділених комами. Компоненти самі є термами. Наприклад, у факт likes входить структура book:
likes("Іван", book("назва", "автор"))
Складені терми аналогічні записам Паскаля або структурам С, тобто – це обумовлені програмістом об'єкти довільної складності. За цією аналогією – функтор і кількість компонентів складеного терма показують тип запису, а компоненти складеного терма відповідають полям запису.
1.3 Структура програм Пролога
Програма на Пролозі складається з декількох секцій, кожна з яких ідентифікується ключовим словом і має таку узагальнену структуру:
сonstans
/* секція оголошення констант */
domains
/* секція оголошення доменiв */
database
/* секція оголошення динамічних баз даних */
predicates
/* секція оголошення предикатів */
goal
/* підціль_1, підціль_2, і т.д. */
clauses
/* пропозиції (факти і правила) */
Обов'язковим у програмі є наявність двох секцій з іменами predicates і clauses. У першій з них описуються структури використовуваних у програмі відношень, а в другий ці відношення визначаються. Для набору фактів і правил, розглянутих вище, один з можливих прикладів програми на Пролозі матиме вигляд:
/* програма 1.1 */
predicates
likes(string,string) /* опис предиката */
clauses
likes ("Іван","Марія"). /* факт */
likes ("Петро","пиво"). /* факт */
likes ("Іван",X) if likes ("Петро",X). /* */
goal
likes(Who,"пиво").
У цій програмі предикат likes описує структуру, відношення, домени якого мають тип рядка символів. Факти і правила записані у вигляді пропозиції Пролог-програми, кожна з них закінчується крапкою, а текст у /* ... */ – це коментарі. При запиті про пошук всіх любителів пива, мета повинна бути сформульована в секції goal. У відповідь на цей запит Пролог виведе всіх тих, хто любить пиво, зв'язуючи їх з змінною Who.
Однак використання в Пролог-програмах тільки двох секцій, тобто predicates і clauses, є достатнім тільки для найпростіших програм, що не використовують опис даних і їхніх структур, не працюють з динамічними базами даних.
У програмі можуть бути присутнім ще два розділи, що забезпечують визначення глобальних доменів і предикатів.
– Global domains - розташовується після розділу domains.
– Global predicates – слідує за розділом predicates.
Визначення типів даних і предикатів у цих розділах дозволяє забезпечити міжмодульний інтерфейс.
Розглянемо більш докладно призначення кожної із секцій програми.
