4.5. Компонування даних у список

Часто при роботі з базами даних постає задача перетворення структур вихідних відносин для виконання тієї або інші операції над ними. Однією з таких задач є вибір даних із бази в список для наступної обробки.

У складі Прологу для цих цілей передбачений стандартний предикат findall (знайти_усі). Даний предикат обчислює усі відповіді на запит і повертає їх у вигляді списку. Синтаксис цього предиката має вигляд:

findall( Variable, Predicat_expression, List_name) ,

де List_name – ім'я змінної списку відповідей на запит, Predicat_expression – запит з змінними, що записаний у вигляді деякого предикатного виразу; Variable – об’єкт предикатного виразу Predicat_expression, що визначає структуру елемента списку List_name.

Для пояснення використання даного предиката для перетворення структур даних у список розглянемо приклад (програма 4.7).

/* програма 4.7 */

domains

number, salary=integer

name=string

list_worker=name*

predicates

work(name, number, salary)

clauses

work(„Кардаш”, 101. 500).

work(„Денега”, 211,400 ).

work(„Петренко”, 101,300).

work(„Маслов”, 101,200).

Маємо базу даних work(), описану відповідним предикатом і задану набором фактів. Оскільки обробка фактів здійснюється завжди в тому порядку, як вони задані в програмі, то можуть виникнути незручності, якщо потрібно буде сортувати, упорядковувати і т.п. прізвища співробітників.

Для цих цілей зручніше використовувати спискові структури організації даних.

Нехай для нашого прикладу потрібно сформувати список прізвищ співробітників визначеного відділу. Для цього потрібно описати структуру цього списку в секції domains і використовувати предикат findall у наступному виді:

findall( Name, work(Name, 101, _), List_Name),

Тут Name є вільною змінною для значень прізвищ, що задовольняють запитові у вигляді предикатного виразу work(Name, 101, _). Крім того, змінна Name визначає, що елементами списку List_Name будуть прізвища. У результаті виконання предикату findall список List_Name буде містити прізвища всіх службовців 101 відділу.

Приведений приклад 4.7 показує, що предикат findall забезпечує фільтрацію, пошук і формування списку даних, що задовольняють умову пошуку в БД. Однак, даний приклад ілюстрував тільки сам процес пошуку і перетворення даних, не зв’язуючи його з процесом обробки.

Розглянемо ще один приклад, який ілюструє той випадок, коли задача обробки даних визначає необхідність перетворення їх структур.

Нехай потрібно на основі бази даних work() знайти загальний фонд зарплати і середню зарплату в кожному з відділів. Програма 4.8 вирішує цю задачу.

/* програма 4.8 */

domains

number,salary=integer

name=string

list_salary=salary*

predicates

work(name,number,salary)

sum_list(list_salary,salary,integer)

show_sum

find_sum( number)

clauses

show_sum:-makewindow(1,7,15, "Зарплата:",5, 10, 12, 30), cursor(2,1), write("Введіть номер відділу -> "), readint(Otd), find_sum(Оtd), readchar(_).

find_sum(Оtd):- findall(Many, work(_, Otd, Many), Lmany), sum_list(Lmany, Sum, Member), write(“загальний фонд :”, Sum), nl, write(“службовців: ”, Member), nl, Ave=Sum/Member, write(“середня з/п: ”, Ave), nl.

sum_list([],0,0).

sum_list([H|T], Sum, Num):- sum_list(T, S, N), Sum=H+S, Num=N+1.

work(„Кардаш”, 101. 500).

work(„Денега”, 211,400 ).

work(„Петренко”, 101,300).

work(„Маслов”, 101,200).

Предикат show_sum дає можливість ввести номер потрібного відділу і забезпечити потрібний розрахунок, звернувшись до предиката find_sum().

Предикат find_sum() на основі фактів бази work() формує список окладів співробітників відділу – Lmany, обчислює суму елементів списку і їхню кількість, виводить отримані дані разом з обчисленим середнім значенням на екран.

Суму елементів списку знаходить предикат sum_list. Він же підраховує число елементів у списку.

У предикаті sum_list реалізована рекурсивна процедура, аналогічна тій, що була використана при описі процедури пошуку довжини списку.