3.6 Зміст звіту з лабораторної роботи
Вказати номер, тему й мету лабораторної роботи.
Написати програму для знаходження швидкості сходження ряду (див. додаток В), тобто кількості кроків, за які досягається задана точність (0,01). Для реалізації цієї мети слід написати предикати для обчислення факторіалу (варіанти 1–7) або степеня (варіанти 8–16) та знаходження n-го члену ряду.
Навести результат виконання програми.
Лабораторна робота № 4 Списки і процедури їх обробки
Мета роботи: Ознайомитися з використанням списків у Пролог-програмах та з перетворенням набору фактів у списки. Вивчити рекурсивних процедур обробки списків.
4.1 Списки як рекурсивні структури даних
Список – широко використовувана структура даних, яку зручно застосовувати при рекурсивній обробці інформації, склад і кількість якої змінюється в ході процесу обробки.
Список – упорядкована послідовність елементів, що може мати довільну довжину. Елементами списку можуть бути будь-які терми:
– константи;
– змінні;
– структури, що можуть включати й інші списки.
Списки широко використовуються при створенні баз даних і знань, експертних систем, карт міст, програм на ЕОМ і математичних об'єктів (графи, формули, функції).
Список – це або порожній список (записується в квадратних дужках []), що не містить жодного елемента, або структура, що має у своєму складі два компоненти: “голову” і “хвіст” списку.
“Голова” і “хвіст” списку є компонентами функтора, що позначається крапкою. Наприклад, список, що складається з одного символьного елемента “а” може бути записаний у вигляді. (а,[]) і його представлення у вигляді дерева має структуру, наведену на рис 4.1, а.
Рисунок
4.1 – Представлення списку
Розглянемо ще один приклад. Нехай є список, що складається з трьох символьних даних ’а’, ’b’, і ’с’, який можна записати у вигляді: (а, (b, (с, []))) або представити у вигляді бінарного дерева, структура якого приведена на рис.4.1,б.
Запис складних списків за допомогою функтора не зручний, тому в Пролозі використовується інша форма запису, при якій елементи списку заключаються у квадратні дужки і розділяються комами. Так для розглянутих прикладів запис списків з використанням скобкової форми запису буде мати вигляд: [а] та [а, b, c], відповідно.
Непорожній список можна розглядати як список, що складається з двох частин:
– першого елемента списку – голови списку;
– частини списку, що залишилася – хвоста списку.
Голова є елементом списку і є неподільною. Хвіст – це є список, що складається з всіх елементів вихідного списку, за винятком першого елемента. Хвіст може бути поділений і далі на голову і хвіст.
Виконуючи аналогічні операції, цей процес можна продовжувати, поки список не стане порожнім. З цього випливає очевидний висновок, що список є рекурсивною структурою даних.
У Пролозі введена спеціальна форма для представлення списку з “головою” Х и “хвостом” Y, де для поділу на Х та Y використовується символ вертикальної риски, тобто [Х | Y].
Використовуючи даний підхід, список [а, b, c] можна записати як [a | [b, c]]. Тут “а” – голова списку, перший його елемент, а [b, c] – “хвіст” списку, частина списку, що починається з другого елемента.