Зарубіжна література
2 к.р. протягом семестру (по 40 б.)
5 б. – творчі роботи (по 5 б. – інтерв’ю (цитати, перифрази) з письменниками або літ. Персонажами на актуальну тему. 1,5 сторінки формату А4 ДО ПОЧАТКУ ГРУДНЯ)
5 б. – призові/штрафні (відвідування, конспект)
10 б. – за всі практичні (макс. За доповідь – 3 бали, за обговорення – 1 бал)
Підручник Пащенка «Антична л-ра»
Семінар 1:
Давньогрецький епос. Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея»
(Микола Кун – стислий виклад!!!)
1.Гомерівське питання (за підручником (обставини написання, гіпотетичний автор - концепції)
2.Історична основа поем «Іліада» та «Одіссея» (археологія, географія)
3.Поема «Іліада» - сюжет, композиція, с-ма образів (найбільш яскраві постаті)
4. Поема «Одіссея» - сюжет, композиція, с-ма образів
Фразеологізми з античної л-ри
Дамоклів меч – постійна небезпека, неминуча загроза
Дари данайців та Троянський кінь– підступ, небезпечний подарунок
Золотий вік – про давноминулі гарні часи
Скринька Пандори – щось небезпечне, з чим треба дуже обережно поводитись
Між Сциллою і Харибдою – вибір між двома неприємними, небезпечними речами
Ментор – наставник
Цербер – злий охоронець
Мегера – зла жінка
Прихильник Бахуса – алкоголік
Танталові муки – щось, до чого ти дуже прагнеш, але не можеш отримати – недосяжна мета
Сізіфова праця – марна виснажлива праця
Нитка Аріадни – допомога, підказка, порятунок
Яблуко розброду – причина сварки
Прокрустове ложе – рамки, в які когось намагаються загнати, мірило.
Авгієві стайні – дуже брудне місце
Ахіллесова п’ята – слабке, вразливе місце
Канути в Лету – щось, що пішло в забуття, про що вже не згадуватимуть
Ріг достатку – символ щедрості, достатку
Античний «грец. Давній» - л-ра Греції та Риму.
Часові межі античної л-ри – 1200 років.
Перші пам’ятки грец. Л-ри – 8 ст. до н.е.
Кінець античної л-ри – 5 ст. н.е.
Антична л-ра: фольклор і міфологія
Міфи виконували світоглядну, ідеологічну ф-ю.
Міф (з грец. переказ слово, мова, бесіда, казання) – розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, що брали участь у творенні світу.
Міфологія:
1)сукупність міфів в обробці певної культури
2)наука, що вивчає особливості міфів
Міф це колективний витвір, а не вимисел окремої людини. Тому він не сталий, а постійно розвивається по мірі розвитку колективної свідомості.
У міфах: еволюція інституту шлюбу, відображення побуту, матріархат/патріархат (подолання батьківського пара над материнським), розвиток ремесел і виробничих відносин.
Класифікація міфів:
1)Етіологічні міфи – міфи про походження тварин, рослин, предметів тощо (міф про Нарциса, Арахну).
2)Теогонічні – міфи про народження богів
3)Космогонічні – про походження всесвіту
4)антропогонічні – про походження людини
5)есхатологічні – розповіді-пророцтва про кінець світу і загробне життя
6)міфи про вмираючого та воскресаючого бога (календарні міфи, повзанні з весняними обрядами – про Персефону (дочку Деметри), Афродіти та Адонісу).
7)героїчні міфи – про діяння героїв (Геракл)
Цикли міфів: про аргонавтів, фіванські, троянські. Есхіл, Софокл, Евріпід, Аристофан (по одному твору скорочено). З підручника – походження давньогрецького театру
Тема 2: Походження Давньогрецької драми та театру
Оформлення драми як самостійного жанру пов’язана з культом бога Діоніса.
На святах, присвячених Діонісу (Діонісіях) співали не тільки урочисті, але й веселі карнавальні пісні.
Дифірамби – хвалебні пісні на честь Діоніса (хор сатирів на чолі з корифеєм).
З обрядових ігор і пісень на честь Діоніса постали: трагедія, комедія і сатирівська драма.
Слово «трагедія» (з грец. «пісня козлів»)
Слово комедія (пісня хмільної юрби ряджених)
Грецька трагедія брала сюжет з міфології
У комедії до міфологічних мотивів домішувалися життєві, побутові теми, що поступово стали провідними або навіть єдиними.
Спочатку: актор + хор
Есхіл – 2 актора одночасно
Софокл – 3 актора одночасно
Семінар 2 (2 жовтня)
Давньогрецька драматургія. Творчість Софокла.
1.Житєвий і творчий шлях Софокла, його внесок у р-ок грецької драматургії (епоха, в яку жив Софокл, факти біографії, пов’язані з творчістю, творчий доробок, тематика п’єс).
2.Трагдія Софокла «Едіп цар» - сюжет, проблематика, образи
3.Трагедія Антігона – сюжет, проблематика, образи
Тема 3: Творчість Есхіла та Евріпіда
Есхіл 525 – 456 до н.е.
Есхіл – батько трагедії. Саме Есхіл вводить у трагедію другого актора, зменшив партію хору. Есхіл також ввів розкішні костюми, котурни (спеціальне взуття для акторів на високих підборах). Саме Есхіл ввів різні прилади для спец ефектів.
За життя написав 70 трагедій і 20 сатирівських драм (хор сатирів на честь Діоніса).
Зберіглося лише 7 трагедій Есхіла у повному тексті та 400 фрагментів.
13/28 разів перемагав на драматичних змаганнях, плющовий вінок.
ЧИТАТИ: Прометей закутий
Дата написання – невідома. Дослідники вважають, що «Прометей закутий» – друга частина трилогії про Прометея. Перша частина мала назву «Прометей вогненосець», третя – «Звільнений Прометей».
Гефест приковує Прометея до скелі за наказом Зевса. Прометей знав секрет про долю Зевса, але не захотів казати йому.
Океаніди – доньки титана Океана, що відвідували Прометея. Океан також відвідував Прометея, вмовляв його поступитися Зевсу.
Іо – коханка Зевса, яку Гера перетворила на корову і наслала на неї кусючого овода. Також відвідала Прометея. Її нащадок – Геракл – звільнить Прометея.
Гермес – вмовляв здатися Зевсу, Прометей відмовився і його ще більше покарали (грім, блискавка, орел, провал у підземелля)
Прийом трагічного мовчання – ще один прийом Есхіла.
Еврипід
480 (484) – 406 до н.е.
Останній з великих трагіків Давньої Греції.
Суперечливе походження – або син крамаря і торговки овочами. Або аристократ і жрець при храмі Аполлона (Аристофан висміював його в своїх комедіях)
Збереглися 18 творів (17 трагедій і 1 сатирівська драма в повному обсязі). Всього написав 90 п’єс.
Лише 1 раз переміг на змаганнях з драми. Посмертно – ще 2 рази.
Психологічна трагедія «Медея» 431 до н.е. на основі циклу міфів про аргонавтів.
Медея – чарівниця з Колхіди (Грузія), онука Геліоса, допомогла Ясону викрасти руно – цінність своєї батьківщини. Трагедія: Ясон намагається оженитися на дочці царя Креонті (царя Коринфу) заради влади, зрадивши Медею – першу дружину. Медея отруїла наречену Ясона і його тестя за допомогою прикрас і одягу. Вбиває власних дітей заради помсти Ясону. Не дала йому навіть поховати своїх синів і втекла з міста з їх тілами на вогняній колісниці. (З міфу: умер Ясон від того, що з його старого корабля Арго відвалилася щогла і вдарила його)
Твори Еврипіда ставили в театрі частіше, ніж твори інших драматургів. Він показував в своїх творах реальних людей.
Аристофан виставляв Еврипіда відлюдником, женоненависником в своїх комедіях.
Аристофан – батько комедії
-445 – 385 до н.е. Створив понад 40 комедій. Збереглися в повному обсязі 11.
Особливості комедій Аристофана:
1.Звязок із сучасною д-тю
2.Випади проти відомих діячів
3.Натяки на сучасні порядки і окремі події. Це цікавило сучасників, але в пізніші часи багато натяків були незрозумілі наступним поколінням. Тому комедії Аристофана ставилися все рідше, поступаючись місцям новій, побутовій комедії.
ЧИТАТИ: Хмари
423 р. до н.е. Принесла ганебне 3-тє місце. Хмари – хор та нові божества, виведені мудрецем Сократом. Сократ – античний мудрець, про якого вже за тих часів ходили анекдоти.
Сюжет: Стрепсіад, заможній господар, вирішує навчитися мудрості в школі Сократа-софіста, щоб обманути кредиторів. Сам не зміг – послав сина Федіпіда. Той закінчив школу. Федіпід таки позбувся батькових кредиторів. Під час банкету вони посварилися і Федіпід побив батька, обґрунтувавши це за допомогою липових софістських аргументів. Стрепсіад вирішив помститися і спалив «школу думальників» Сократа, де його син так «навчився». Кінець – знищення школи і репутації Сократа.
Комедія «Лісістрата»
Жінки з ворогуючих міст, втомлені війною, відмовилися виконувати свої жіночі обов’язки (матері, дружини, господині), допоки їх чоловіки не вкладуть перемир’я. Домоглися свого.
Римська література
Публій Вергілій Марон 70 – 19 до н.е.
Епоха переходу від республіки до імперії. Жив за часів Октавіана Августа. Возвеличив його в «Енеїді»
Енеїда
Працював 10 останніх років свого життя. Не встиг завершити до кінця, відредагувати. Проте Октавіан Август зробив все, щоб її відредагували і опублікували.
Мета – уславити римську державу, чесноти, довести божественну природу роду Юліїв, до якого належав сам Август.
Композиція: 12 пісень, аналогії з «Одіссеєю» Гомера. Після зруйнування Трої Еней (син Анхіса і Афродити-Венери) тікає з палаючого міста і протягом 6 пісень мандрує. Друга частина поеми – аналогії з «Іліадою». Низка батальних сцен. Герої мусять заснувати місто Рим на італійських землях, довевши своє право на панування в італійських землях. Род Юліїв вів свій початок від сина Енея.
Овідій «Метаморфози»
250 міфологічних сюжетів з різними перетвореннями.
На наступному семінарі (3-му) – КОНТРОЛЬНА!!!
(к.р. закінчується Овідієм)
Зміст, сюжет, аналіз с-ми образів, проблематика, мінмально – внесок авторів, особливості творчості, жанри. К.р. на півпари. 2га півпара – ШЕКСПІР
Біографія Шекспіра (версії науковців щодо постаті Шекспіра)
Періодизація творчості (коротка х-ка)
Сонети Шекспіра