- •Пп 03.01 процеси і апарати нафтогазопереробки методичні вказівки до виконання практичних робіт
- •1 Теми практичних робіт
- •2 Методичні вказівки до виконання практичних робіт практична робота № 1
- •Теоретичні відомості
- •Математичні префікси
- •Приклад оформлення задачі
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 2
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 3
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 4
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 5
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 6
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 7
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 8
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 9
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 10
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 11
- •Теоретичні відомості
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 12
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 13
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 14
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 15
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 16
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •3 Рекомендована література
- •4 Критерії оцінювання виконання практичних робіт
- •Додатки
Практична робота № 3
Тема. Визначення швидкості, витрати та характеру руху рідини.
Мета. Навчитися визначати режими руху рідини, витрати та критичну швидкість рідини.
Теоретичні відомості
Масова витрата рідини:
G = ρ · w · F, кг/с, (3.1)
де G – масова витрата рідини, кг/с;
ρ – густина рідини, кг/м3;
w – середня швидкість руху рідини, м/с;
F – площа перерізу трубопроводу, м2.
Критерій Рейнольдса:
, (3.2)
де Re – критерій Рейнольдса;
ω – середня швидкість руху рідини, м/с;
dекв – еквівалентний діаметр, м;
ρ – густина рідини, кг/м3;
μ – коефіцієнт динамічної в’язкості, Па·с.
В залежності від значення критерій Re розрізняють режими руху:
– ламінарний Re < 2300;
– турбулентний Re > 10000;
– перехідна область 2300 < Re < 10000.
Критичне число Рейнольдса дорівнює, Re = 2300.
Швидкість при Re = 2300 називається критичною швидкістю руху рідини ωкр (м/с).
,
м/с. (3.3)
Об’ємні витрати рідини:
,
м/с3, (3.4)
де V – об’ємна витрата рідини, м/с3.
Еквівалентний діаметр:
– для кільцевого перерізу
dекв = Двн – dзовн, м (3.5)
Наприклад.
Задача 1.
Визначити еквівалентний діаметр для кільцевого перетину, якщо діаметр більшої труби 108×4 мм, діаметр меншої труби 76×3 мм.
Д
ано: Рішення
Д = 108×4 мм dекв = (108 – 2 · 4) – 76 = 24 мм = 0,024 м
d
= 76×3 мм
dекв – ?
Відповідь: dекв = 0,024 м.
– для кола
dекв = dвн = dзовн – 2 · σ, м (3.6)
Наприклад.
Задача 2.
Визначити еквівалентний діаметр для колового перетину, якщо діаметр труби 108×4 мм.
Д
ано: Рішення
d = 1084 мм dекв = dвн = dзовн – 2 · σ = 108 – 4 ∙ 2 = 100 м = 0,1 м
dекв – ?
Відповідь: dекв = 0,1 м.
– для міжтрубного простору теплообмінника
dекв
=
,
м, (3.7)
де n – число труб у теплообміннику, шт.
Наприклад.
Задача 3.
Визначити еквівалентний діаметр для міжтрубного простору теплообмінника, якщо теплообмінник вміщує 19 стальних труб діаметром 26×2,5 мм. Внутрішній діаметр кожуха 200 мм.
Д
ано: Рішення
Двн
= 200 мм dекв
=
=
мм = 0,0392 м
d = 26×2,5 мм
n = 19 шт.
dекв – ?
Відповідь: dекв = 0,0392 м.
Визначення площі перерізу каналу.
1. Для колового перерізу:
,
м2 (3.8)
2. Для кільцевого перерізу:
,
м2 (3.9)
3. Для міжтрубного перерізу:
а) без перегородок
F
=
[(Dвн2)
– n·
(dзовн2)],
м2, (3.10)
де Двн – внутрішній діаметр кожуха, м;
dзовн – зовнішній діаметр труб, м;
n = 1 – для теплообмінників «труба в трубі».
б) розділений продольними перегородками на N ходів
F = [(Dвн2) – n· (dзовн2)]/ N, м2, (3.11)
де N – кількість ходів.
4. Для трубного перерізу:
,
м2, (3.12)
де
– число труб на один хід.
Завдання до практичної роботи
Задача 1.
Визначити швидкість протікання рідини по трубі діаметром d (мм), коли по трубі протікає G (кг/год) рідини при температурі t (0С). Вихідні дані наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Вихідні дані до задачі 1
Варіант |
d, мм |
G, кг/год |
t, 0С |
Рідина |
1 |
50×3,5 |
5000 |
10 |
гексан |
2 |
45×3,0 |
13000 |
20 |
|
3 |
32×3,5 |
14500 |
30 |
бензол |
4 |
32×3,5 |
6000 |
40 |
|
5 |
38×4,0 |
7000 |
20 |
анілін |
6 |
32×3,0 |
6500 |
30 |
|
7 |
57×4,0 |
7500 |
10 |
ацетон |
8 |
70×3,5 |
12500 |
20 |
|
9 |
45×3,5 |
13400 |
30 |
толуол |
10 |
57×3,5 |
5700 |
25 |
Задача 2.
Визначити критичну швидкість руху рідини по трубопроводу діаметром d (мм) при температурі 250С. Вихідні дані наведені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Вихідні дані для задачі 2
Варіант |
d, мм |
Рідина |
Варіант |
d, мм |
Рідина |
1 |
57×3,9 |
толуол |
6 |
50×4,0 |
вода |
2 |
70×5,0 |
бензол |
7 |
45×3,0 |
етиловий спирт |
3 |
25×2,5 |
ацетон |
8 |
57×1,0 |
бензол |
4 |
32×3,5 |
анілін |
9 |
70×4,0 |
анілін |
5 |
45×3,5 |
гексан |
10 |
76×3,5 |
азотна кислота |
Задача 3.
Визначити режим руху рідини у трубопроводі типу «труба в трубі», при масовій витраті G (кг/с), дані для розрахунку: рідина, її середня температура tсер (0С), діаметр більшої труби D (мм), діаметр меншої труби d (мм). Вихідні дані наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Вихідні данні для задачі 3
Варіант |
G, кг/с |
D, мм |
d, мм |
tсер, 0С |
Рідина |
1 |
2,7 |
76×4 |
25×2,5 |
10 |
гліцерин |
2 |
6,5 |
70×3 |
25×3,0 |
25 |
анілін |
3 |
5,4 |
57×3 |
28×3,0 |
30 |
бензол |
4 |
3,2 |
83×5 |
32×1,0 |
35 |
етиловий спирт |
5 |
2,2 |
70×3 |
38×4,0 |
40 |
вода |
6 |
2,7 |
76×3 |
32×3,0 |
45 |
бутиловий спирт |
7 |
3,4 |
83×4 |
28×2,5 |
50 |
анілін |
8 |
2,8 |
76×4 |
25×3,0 |
35 |
ацетон |
9 |
3,9 |
70×5 |
28×3,5 |
55 |
бензол |
10 |
4,1 |
83×5 |
45×3,0 |
50 |
толуол |
Задача 4.
Визначити режим руху рідини у міжтрубному просторі кожухотрубного теплообмінника, коли об’ємна витрата рідини V (м3/с), коли відомо, що зовнішній діаметр кожуха теплообмінника D (мм), кількість труб у теплообміннику n (шт.), зовнішній діаметр труби d = 25×2,5 мм. Температура рідини t = 100С. Вихідні дані наведені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Вихідні данні для задачі 4
Варіант |
V, м3/с |
D, мм |
n, шт. |
Рідина |
1 |
0,022 |
152×5 |
3 |
бензол |
2 |
0,041 |
273×8 |
10 |
толуол |
3 |
0,025 |
325×8 |
17 |
гліцерин |
4 |
0,031 |
325×8 |
17 |
анілін |
5 |
0,074 |
426×10 |
25 |
ацетон |
6 |
0,063 |
426×10 |
25 |
бензол |
7 |
0,24 |
630×10 |
50 |
толуол |
8 |
0,22 |
630×12 |
50 |
гліцерин |
9 |
0,21 |
630×11 |
50 |
анілін |
10 |
0,23 |
630×14 |
50 |
ацетон |
Задача 5.
Визначити режим руху рідини при масовій витраті G (кг/с). Дані до розрахунку: середовище, його середня температура tсер (0С), розміри і форма перетину, число труб n приведені у таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 – Вихідні данні для задачі 5
Варіант |
Середовище |
G |
Перетин |
Д×δ |
d×δ |
n |
tсер |
1 |
ацетон |
0,25 |
кільцевий |
76×4 |
38×2 |
|
25 |
2 |
0,56 |
108×4 |
76×4 |
|
36 |
||
3 |
0,28 |
76×4 |
38×2 |
|
45 |
||
4 |
0,75 |
108×4 |
76×4 |
|
43 |
||
5 |
|
0,45 |
76×4 |
38×2 |
|
38 |
|
6 |
1,25 |
76×4 |
38×2 |
|
25 |
||
7 |
1,3 |
108×4 |
76×4 |
|
38 |
||
8 |
дихлоретан |
1,48 |
трубний простір кожухо-трубного тепло-обмінника |
|
25×2 |
13 |
46 |
9 |
1,93 |
|
25×2 |
42 |
42 |
||
10 |
1,44 |
|
38×2 |
121 |
35 |
||
11 |
1,68 |
|
38×2 |
211 |
34 |
||
12 |
етилацетат |
3,5 |
|
25×2 |
42 |
54 |
|
13 |
|
|
38×2 |
13 |
28 |
||
14 |
4,2 |
|
25×2 |
42 |
32 |
||
15 |
3,4 |
|
25×2 |
13 |
39 |
||
16 |
етиловий спирт |
0,55 |
коло |
|
38×2 |
|
43 |
17 |
0,40 |
|
25×2 |
|
24 |
||
18 |
0,35 |
|
57×3 |
|
26 |
||
19 |
толуол |
1,2 |
|
25×2 |
|
27 |
|
20 |
1,5 |
|
57×3 |
|
44 |
