- •Пп 03.01 процеси і апарати нафтогазопереробки методичні вказівки до виконання практичних робіт
- •1 Теми практичних робіт
- •2 Методичні вказівки до виконання практичних робіт практична робота № 1
- •Теоретичні відомості
- •Математичні префікси
- •Приклад оформлення задачі
- •Завдання до практичної роботи
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 2
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 3
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 4
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 5
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 6
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 7
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 8
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 9
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 10
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 11
- •Теоретичні відомості
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 12
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 13
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 14
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 15
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •Практична робота № 16
- •Методичні вказівки
- •Завдання до практичної роботи
- •3 Рекомендована література
- •4 Критерії оцінювання виконання практичних робіт
- •Додатки
Практична робота № 16
Тема. Розрахунок реактору каталітичного риформінгу.
Мета. Навчитися визначати основні параметри реактора каталітичного риформінгу.
Методичні вказівки
Задача 1.
1. Об’єм сировини визначається за формулою:
,
м3/год, (16.1)
де ρс – густина сировини при 200С;
Gс – загрузка реактора по сировині, т/добу.
2. Загальний об’єм каталізатора у реакторах:
Vкат.заг = Vс/W, м3, (16.2)
де Vс – об’єм сировини при 200С, м3/год;
W – об’ємна швидкість подачі сировини, год-1.
3. Об’єми каталізатора по реакторах:
Vкат1 : Vкат2 : Vкат3 = Р1 : Р2 : Р3
,
м3 (16.3)
,
м3 (16.4)
,
м3 (16.5)
Перевірка:
Vзаг.кат = Vкат1 : Vкат2 : Vкат3
Задача 2.
1. Об’єм парів сировини:
,
м3, (16.6)
де Gсир – продуктивність установки, т/добу;
ρсир – густина сировини, кг/м3;
t – температура процесу, 0С;
T0 = 273 К – температура при нормальних умовах;
Р0 = 0,1 МПа тиск при нормальних умовах;
Р – тиск процесу, МПа;
Z – коефіцієнт стисливості Z = f (Tпр : Рпр);
Tпр, Рпр – приведені значення температури та тиску.
Tпр = Т/Тпр (16.7)
Рпр = Р/Рпр (16.8)
По таблицях знаходимо Z = f(Tпр : Pпр). (Сардинашвили А.Г. Примеры и задачи по технологи переработки нефти).
2. Об’єм циркулюючого газу (коефіцієнт стисливості для ВМС Z = 1).
(16.9)
де
. (16.10)
3. Загальний об’єм каталізатора у реакторах:
Vкат.реак = V20сир/W, м3, (16.11)
де Vсир – об’єм сировини при 200С, м3/год;
W – об’ємна швидкість подачі сировини, год-1.
4. Об’єм суміші сировини та циркулюючого газу:
Vсум = Vtсир + Vtц.ч, м3/с (16.12)
5. Переріз та діаметр реактора:
F = Vсум/И, м2, (16.13)
де И – лінійна швидкість руху сировини та ВМГ, м/с.
,
м. (16.14)
6. Загальна висота шару каталізатора:
,
м. (16.15)
7. Висота h1 (м) шару каталізатора в одному реакторі, вважаючи, що у всіх реакторах вона однакова:
h1 = hкат/n, м, (16.16)
де n = 3 – прийнята кількість реакторів.
8. Висота циліндричної частини реактора:
h2 = h1 · 3/2, м. (16.17)
9. Загальна висота реактора:
Н = h2 + Д, м. (16.18)
Загальна висота реактора містить висоту циліндричної частини та двох півкуль днищ. Якщо на установці у реакторах різний розподіл каталізатора, то висоту каталізаторних шарів слід розсувати за зразком пункту 3 і потім рахувати діаметри і загальні висоти кожного реактора.
Задача 3.
Кількість циркулюючого газу:
,
кг/год, (16.19)
де Gс – продуктивність ректора по сировині, кг/год;
n – кратність циркуляції (м3 газу/м3 сировини);
ρс – густина сировини, кг/м3;
ρс.г – густина циркуляційного газу, кг/м3.
ρц.г = Мц.г/22,4, кг/м3, (16.20)
де Мц.г – молярна маса циркуляції газу.
Мц.г = ∑Мі · Уі, кг/кмоль, (16.21)
де Мі – молярна маса і компонента газу, кг/кмоль;
Уі – молярна доля і компонентна.
Таблиця 16.1 – Таблиця перерахунку масової долі компонента Х1 у молярну долю Уі
Компоненти газової суміші |
% мас. |
Масова доля, Хі |
Мі |
Хі/Мі |
Молярна доля Уі = (Хі/Мі)/∑(Хі/Мі) |
Уі·Мі |
|
|
|
|
|
|
|
|
100 |
1,00000 |
|
∑(Хі/Мі) |
1,00000 |
∑УіМі = Мц.г |
Тобто Мц.г = ∑Уі·Мі.
