Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичні вказівки для виконання лабораторних робіт.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
630.27 Кб
Скачать

Контрольні питання

  1. Які ферменти належать до класу оксидоредуктаз?

  2. Яку хімічну природу та механізм дії мають дегідрогенази, оксидази, каталази, пероксидази, цитохроми, цитохром оксидази?

  3. Хімічна природа та механізм дії анаеробних дегідрогеназ.

  4. Хімічна природа та механізм дії аеробних дегідрогеназ.

Лабораторна робота № 9 вивчення властивостей та складу ліпідів.

Мета роботи - вивчення властивостей жирів, їх розчинності в органічних та неорганічних розчинниках та у воді у присутності та у відсутності емульгаторів, вивчення якісних реакцій, що підтверджують склад жиру.

Дослід 1. Розчинення та емульгування жиру.

Жири відносяться до неполярних органічних сполук, тому вони розчиняються тільки у неполярних органічних розчинниках (бензені, толуені, хлороформі та ін.). У воді жири не розчиняються, тому що вода полярна неорганічна сполука. З водою жири утворюють нестійкі емульсії, які під час стояння швидко розпадаються на жир та воду. При додаванні до такої емульсії будь-якого емульгатору (1%-го розчину Натрій карбонату, 1%-го розчину мила, 1% -го розчину Натрій гідроксиду) утворюються відносно стійкі емульсії.

Емульгатори — поверхнево-активні сполуки, що знижують поверхневий натяг крапель жиру на межі жир-вода і таким чином перешкоджають злипанню їх у суцільний шар жиру; тому утворюються відносно стійкі емульсії.

Хід роботи

В 6 сухих пробірок вливають по 2 краплі жиру (олії). Додають в 1-у пробірку 2-3 мл бензену та спостерігають добру розчинність жиру у бензені. В інші п'ять пробірок наливають точно по 2 мл дистильованої води. Додають в другу пробірку кілька крапель 1%-го розчину Натрій карбонату , в 3-ю — кілька крапель 1%-го розчину мила, в 4-у пробірку -1%-го розчину Калій гідроксиду, в 5-у — кілька крапель жовчі, 6-а пробірка — контрольна. Збовтують вміст всіх пробірок, ставлять їх по черзі у штатив і спостерігають утворення в пробірках 2-5 відносно стійких емульсій, а у шостій пробірці (контрольній) розшаровування нестійкої емульсії на жир та воду.

Дослід 2. Якісна реакція на гліцерин (акролеїнова реакція).

При нагріванні гліцерину з Калій гідросульфатом відбувається дегідратація, внаслідок якої гліцерин перетворюється в акролеїн - ненасичений альдегід із специфічним запахом:

гліцерин акролеїн

На дно двох пробірок кладуть декілька кристаликів KHSO4, потім в одну пробірку вносять 5 капель рослинного масла, а в іншу - 5 капель гліцерину, нагрівають на пальнику. Утворення акролеїну визначають за характерним запахом альдегіду - запах горілого сала. Наявність альдегіду можна виявити при внесенні в пар, що виділяється, фільтрувального паперу, попередньо змоченого амоніачним розчином Аргентум нітрату, папір при цьому темнішає.

Результати досліду оформлюються у вигляді висновку.

Дослід 3. Якісна реакція на жовчні кислоти (реакція Петтенкофера).

При взаємодії жовчних кислот з оксиметилфурфуролом з'являється продукт, що має червоно-фіолетове забарвлення. Реакція обумовлена утворенням забарвлених продуктів конденсації жовчних кислот з оксиметилфурфуролом. Оксиметилфурфурол утворюється з фруктози (сахарози) при взаємодії з концентрованою сульфатною кислотою.

Хід роботи

На суху чашку Петрі або годинникове скло 2 краплі розчину сахарози, 1 краплю концентрованої сульфатної кислоти, наносять 2 краплі жовчі, та ретельно змішують скляною паличкою. Через кілька хвилин спостерігається червоне забарвлення, яке при стоянні переходить в червоне-фіолетове.

Результати досліду оформлюються у вигляді висновку.

Дослід 4. Якісна реакція на лецитин.

Лецитин є одним з представників фосфатидів, що входять до складу біологічних мембран. Лецитин не розчиняється в ацетоні та утворює стійку емульсію з водою.

Хід роботи

В хімічний стакан, що містить 200-300 мг висушеного і перетертого яєчного жовтку, прибавляють 15 мл гарячого спирту і змішують. Через 10-15 хвилин суміш охолоджують і фільтрують в суху пробірку. В іншу суху пробірку наливають 2-3 мл ацетону і краплями додають здобутий фільтрат. Спостерігають появу муті, а потім випад осаду лецитину, що указує на нерозчинність лецитину в ацетоні. Якщо в пробірку до 2-3 мл фільтрату добавляти по краплям дистильовану воду, утворюється стійка емульсія. Результати досліду оформлюються у вигляді висновку.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити фізичні властивості та склад жирів, підготувати відповіді на контрольні запитання.