- •Міністерство освіти і науки чернігівський національний технологічний університет соціальна психологія
- •1 Лекція 1 соціальна психологія як наука
- •1.1 Поняття соціальної психології. Соціальна психологія як явище і наука.
- •1.2 Предмет соціальної психології як науки
- •1.3 Поняття «методологія». Методи дослідження в соціальній психології
- •1.4 Поняття статусу соціальної психології.
- •2 Лекція 2 історія формування та розвитку соціальної психології
- •2.1 Передумови виникнення соціальної психології
- •2 Період (середні віки та епоха Відродження):
- •2.2 Виокремлення соціальної психології в самостійну область знання
- •2.3 Основні тенденції розвитку сучасної соціальної психології.
- •3 Лекція 3 структура соціальної психології
- •3.1 Поняття структури соціальної психології
- •3.2 Структура соціальної психології за характером задач, що вирішуються
- •3.3 Соціальна психологія за характером пізнання соціально-психологічних явищ
- •3.4 Структура соціальної психології за характером формування цілісності соціально-психологічних утворень
- •4 Лекція 4 прикладна соціальна психологія
- •4.1 Призначення прикладної соціальної психології
- •4.2 Структура прикладної соціальної психології.
- •4.3 Предмет прикладної соціальної психології, її функції та завдання
- •4.4 Характеристика прикладних соціально-психологічних досліджень
- •5 Лекція 5 соціальна психологія людства та великих соціальних груп (народів і мас)
- •5.1 Соціальна психологія людства. Психологія народів і мас.
- •5.2 Поняття групи в соціальній психології
- •5.3 Класифікації великих соціальних груп
- •4. Структура великої групи (див. Рисунок 5.1)
- •6 Лекція 6 соціальна психологія малої групи
- •6.1 Поняття «мала соціальна група», її ознаки
- •6.2 Головні підходи у вивченні малої групи
- •6.3 Класифікація малих груп
- •6.4 Структура малої групи.
- •7 Лекція 7 соціальна психологія сім’ї
- •7.1 Поняття сім’ї в соціальній психології, її суспільна цінність
- •7.2 Ознаки, типи сімей та їх загальна характеристика
- •7.3 Функції сім’ї
- •7.4 Соціально-психологічний підхід до аналізу сім’ї
- •8 Лекція 8 проблема особистості в соціальній психології
- •8.1 Особистість як предмет дослідження в соціології і психології
- •8.2 Поняття особистості в соціальній психології
- •8.3 Специфіка соціально-психологічної проблематики особистості
- •9 Лекція 9 теорії адаптації та соціалізації особистості
- •Поняття адаптації та соціалізації особистості
- •9.2 Сфери розгортання процесу соціалізації особистості.
- •9.3 Стадії процесу соціалізації.
- •9.4 Соціально-психологічні механізми соціалізації
- •10 Лекція 10 соціально-психологічні властивості особистості
- •10.1 Методологічні основи визначення соціально-психологічних властивостей особистості
- •10.2 Види соціально-психологічних властивостей
- •10.3 Соціальний інтелект та соціальна компетентність
- •11 Лекція 11 соціальні норми, цінності і установки
- •11.1 Проблема обумовленості соціальної поведінки особистості
- •11.2 Соціальні норми
- •11.3 Соціальні цінності
- •11.4 Поняття соціальної установки та її структура
- •12 Лекція 12 роль і статус особистості в групі
- •Поняття «статус» в соціальній психології, види статусів
- •12.2 Основні складові статусу
- •12.3 Поняття «роль», головні підходи до розуміння поняття
- •12.4 Зв’язок соціальної ролі зі статусом
- •13 Лекція 13 лідерство та керівництво в малій групі
- •13.1 Поняття лідерства і керівництва, їх особливості
- •13.2 Теорії походження лідерства
- •13.3 Типологія лідерів та керівників
- •14 Лекція 14 проблема спілкування в соціальній психології
- •14.1 Визначення поняття «спілкування». Його суб’єкт та об’єкт.
- •14.2 Структура спілкування
- •14.3 Типи та види спілкування.
- •14.4 Функції спілкування
- •14.5 Спілкування як потреба людини
- •15 Лекція 15 спілкування як комунікативний процес
- •15.1 Поняття комунікації як форми та використання каналів передачі інформації
- •15.2 Співвідношення вербальних та невербальних способів передачі інформації
- •16 Лекція 16 спілкування як взаємодія
- •16.1 Інтеракція – взаємодія у спілкуванні
- •16.2 Взаємодія як контакт між людьми
- •16.3 Взаємодія як загальна характеристика спілкування
- •16.4 Структура взаємодії
- •17 Лекція 17 спілкування як взаєморозуміння
- •17.1 Спілкування як взаєморозуміння людьми один одного
- •17.2 Об’єкт та суб’єкт соціальної перцепції
- •17.3 Сприйняття та розуміння один одного партнерами по спілкуванню
- •18 Рекомендована література
3.4 Структура соціальної психології за характером формування цілісності соціально-психологічних утворень
соціальна психологія людства;
соціальна психологія народів;
психологія сім’ї.
Зі всієї багатоманітності явищ та соціально-психологічних проблем спільності предметом найбільшої уваги дослідників-філософів, психологів, соціологів завжди була етнопсихологія.
Ще Гегель звернув увагу на парадоксальний ефект феномена психології народу як великої спільності або цілого, в рамках якого окремий індивід відчуває себе тим більше незначною малою величиною, чим більше спільність, частиною якої він є.
Вбачаючи в психології народів головний об’єкт соціальної психології, дослідники намагались знайти ті основні елементи, з яких вона складається та які визначають її специфіку.
Специфіка психології народів заключається не в відсутності у одних та присутності у інших якихось компонентів психіки, а в різній степені і характері розвитку тих чи інших сторін людської душі у різних народів.
Безсумнівний інтерес представляють собою особливості національних умонастроїв, що пов’язані зі специфікою точки зору, погляду на світ та людину, що притаманні тому чи іншому народу.
З точки зору соціальної психології сім’я являє собою соціальну групу, яка відповідає нормам і цінностям певного суспільства, об’єднана сукупністю міжособистісних контактів, що формуються у спільній взаємодії і впливі один на одного.
Сім’я є тією соціальною інституцією, де відбувається відтворення й виховання молодого покоління, забезпечується піклування про рідних, складаються різні типи морально-правових відносин: чоловік - дружина, батьки - діти, батьки - інші члени сім’ї, діти - діти, діти - інші члени родини.
Суспільна цінність і соціально-психологічна значущість родини зумовлені її відтворенням безпосередньо життя, вихованням дітей, передаванням від старших до молодших соціального досвіду, цінностей культури, формуванням індивідуальної свідомості, діалогічних форм взаємодії.
В цілому, вивчаючи моральний, соціально-психологічний потенціал сім’ї, слід наголосити на його надзвичайній суперечливості, зумовленій сукупністю об’єктивних і суб’єктивних чинників. Ці чинники в основному продукуються особливостями соціально-економічної і політичної ситуації в суспільстві, а також особливостями соціально-психологічної і психолого-педагогічної ситуації в сім’ї.
Соціально-психологічний підхід до аналізу сім’ї передбачає розгляд передусім її виховної та репродуктивної функцій. Сім’я — це реальне втілення соціально-психологічного впливу на індивіда, у колі якого опиняються інтелект, емоційно-чуттєва сфера особистості, її погляди, орієнтації, потреби. Вона здійснює вплив на людину через спілкування, діяльність, особистий приклад дорослих членів родини, через оцінку конкретної поведінки та самоаналіз. Одночасно вплив сім’ї пов’язаний з дією інших інституцій соціалізації — школи, засобів масової інформації, референтних груп, значущих осіб і т. п.
4 Лекція 4 прикладна соціальна психологія