1.3 Поняття «методологія». Методи дослідження в соціальній психології

Поняття «методологія» визначається як система принципів і способів організації і побудови теоретичної і практичної діяльності, а також як теорія про цю систему.

Терміном «методологія» визначають:

• Загальна методологія – певний загальний філософський підхід, загальний спосіб пізнання, який приймається дослідником.

• Спеціальні методологія – сукупність методологічних принципів, які приймаються в даній галузі знання.

• Методологія – як сукупність конкретних методичних засобів дослідження, що здебільшого позначається терміном «методика».

Методи дослідження в соціальній психології:

• загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, типологізація);

• специфічно-наукові (історичний, структурно-функціональний, антропоцентричний, нормативний, холістичний, біхевіористичний, метод екзистенціалізму);

• методи збору соціально-психологічної інформації (спостереження, вивчення документів, опитування, тестування, експеримент, метод соціометрії та інші).

1.4 Поняття статусу соціальної психології.

Під статусом соціальної психології розуміють характеристику її положення в ряді інших наук про людину.

Стосовно загальної психології, соціальну психологію, що бере початок розвитку з неї, можна кваліфікувати як психологічну або емпіричну соціальну психологію, або як психологічне чи емпіричне направлення в соціальній психології. Але можна говорити про перетворення загальної психології в соціальну, а відповідно цьому і про розвиток соціально-психологічного напрямку в загальній психології.

Стосовно соціології, то соціальна психологія тут може знаходитись на положенні частини соціології, як її психологічний напрям, як і навпаки, соціологія може розглядатись в якості прикладної соціальної психології, і тоді можемо говорити про соціологічний напрям в соціальній психології.

Отже, на перетині соціальної психології з іншими галузями знань формується модель статусу соціальної психології (див. рисунок 1.1)

Рисунок 1.1 – Модель статусу соціальної психології як течії думки

2 Лекція 2 історія формування та розвитку соціальної психології

2.1 Передумови виникнення соціальної психології

Формування соціальної психології як напрямку думки здійсню­валось на основі складання певних передумов, серед яких можна виділити такі.

Накопичення емпіричних даних на основі досвіду практичної діяльності людей. Це чисельні дані про механізми створювання пев­них психологічних станів у людей, про способи впливу на маси, які накопичено в історії людства.

Серед передумов формування соціальної психології як наукової думки визначну роль відіграють філософські джерела. Потрібно зауважити, що більшість проблем дослідження соціальна психологія бере з філософії. Роботи багатьох філософів античності присвячені соціально-психологічним питанням.

І. Описовий етап виникнення соціально-психологічного знання (6 ст. до н.е.- середина ХIХ ст.)

1 період – античний:

більшість проблем дослідження соціальна психологія бере з філософії; роботи багатьох філософів античності присвячені соціально-психологічним питанням.

Арістотель (див. рисунок 2.1) – «Людина за своєю природою є істота суспільна».

1. В трактаті «Про політику» визначив людину як політичну тварину, а політичну організацію — як психологічне об’єднання, в основі якого – інстинкти.

2. Вирішуючи суспільні проблеми необхідно йти від інтересів індивіда до маси.

Платон (див. рисунок 2.2).

1. Розмірковуючи про політику і державу, говорить про ірраціональну поведінку мас у натовпі як таке явище, що супроводжує демократію. Він звертає увагу на явище «бунтівних настроїв» людей, які невдоволені існуючим ладом, як фактор політичних змін.

2. Соціум стоїть над індивідом і диктує йому лінію поведінки.

Рисунок 2.1 - Арістотель

Рисунок 2.2 - Платон