8.3 Специфіка соціально-психологічної проблематики особистості

У роботах Б.Д.Паригіна модель особистості, яка повинна зайняти місце в системі соціальної психології, передбачає поєднання двох підходів: соціологічного і загальнопсихологічного. Соціологічний підхід характеризується тим, що в ньому особистість розглядається переважно як об’єкт соціальних відносин, а загальнопсихологічний — тим, що тут акцент зроблений лише «на загальних механізмах психічної діяльності індивіда». Задача ж соціальної психології — «розкрити всю структурну складність особистості, яка є одночасно як об’єктом, так і суб’єктом суспільних відносин...» (Б.Д.Паригін). Особистість, як вона представлена в цій системі поглядів, не можна зрозуміти поза її соціальними характеристиками. Тому загальнопсихологічна постановка проблеми особистості ніяк не може відрізнятися від соціально-психологічного підходу стосовно запропонованої підстави.

Можна підійти до визначення специфіки соціально-психологічного підходу описово, тобто на підставі практики досліджень просто перерахувати задачі, що підлягають вирішенню, і цей шлях буде цілком виправданий.

Так, зокрема відзначають, що в основі соціально-психологічного розуміння особистості лежить «характеристика соціального типу особистості як специфічного утворення, продукту соціальних обставин, їх структури, сукупності ролевих функцій особистості, їх впливу на суспільне життя...» (Шорохова). Відмінність від соціологічного підходу не простежується тут досить чітко, і, очевидно, тому характеристика соціально-психологічного підходу доповнюється переліком задач дослідження особистості:

• соціальна обумовленість психічного складу особистості;

• соціальна мотивація поведінки і діяльності особистості в різних суспільно-історичних і соціально-психологічних умовах;

• класові, національні, професійні особливості особистості;

• закономірності формування і прояву суспільної активності, шляхи і засоби підвищення цієї активності;

• проблеми внутрішньої суперечності особистості і шляхи її подолання;

• самовиховання особистості тощо.

Стосовно соціально-психологічного підходу, то соціальна психологія, користуючись визначенням особистості, яке дає загальна психологія, з’ясовує, яким чином, тобто, перш за все, в яких конкретних групах, особистість, з одного боку, засвоює соціальні впливи (через яку з систем її діяльності) а, з другого боку, яким чином, в яких конкретних групах вона реалізує свою соціальну сутність (через які конкретні види спільної діяльності).

Відмінність такого підходу від соціологічного полягає не у тому, що для соціальної психології не важливо, яким чином в особистості представлені соціально-типові риси, а у тому, що вона виявляє, яким чином сформувалися ці соціально-типові риси, чому в одних умовах формування особистості вони виявлялися повною мірою, а в других виникли якісь інші соціально-типові риси всупереч приналежності особистості до певної соціальної групи.

Від загальнопсихологічного підходу названий підхід відрізняється тим, що соціальна психологія розглядає поведінку і діяльність «соціально детермінованої особистості» в конкретних реальних соціальних групах, індивідуальний внесок кожної особистості в діяльність групи, причини, від яких залежить величина цього внеску в загальну діяльність. Тобто, вивчаються два ряди таких причин: ті, що кореняться в характері і рівні розвитку тих груп, в яких особистість діє, і ті, що кореняться в самій особистості, наприклад, в умовах її соціалізації.

Можна сказати, що для соціальної психології головним орієнтиром в дослідженні особистості є взаємовідношення особистості з групою. На підставі таких відмінностей соціально-психологічного підходу від соціологічного і загальнопсихологічного можна вичленувати проблематику особистості в соціальній психології.

Найголовніше — це виявлення тих закономірностей, яким підкоряються поведінка і діяльність особистості, включеної в певну соціальну групу.

Але разом з тим залишається ще ряд спеціальних проблем, які у меншій мірі стосуються аналізу груп і які теж входять в поняття «соціальна психологія особистості»:

• засобом яких груп здійснюється вплив суспільства на особистість (проблема соціалізації);

• яким є результат активного освоєння особистістю всієї системи соціальних зв’язків;

• як особистість діє в умовах активного спілкування з іншими в тих реальних ситуаціях і групах, де протікає її життєдіяльність (проблема соціальної установки).