- •Міністерство освіти і науки чернігівський національний технологічний університет соціальна психологія
- •1 Лекція 1 соціальна психологія як наука
- •1.1 Поняття соціальної психології. Соціальна психологія як явище і наука.
- •1.2 Предмет соціальної психології як науки
- •1.3 Поняття «методологія». Методи дослідження в соціальній психології
- •1.4 Поняття статусу соціальної психології.
- •2 Лекція 2 історія формування та розвитку соціальної психології
- •2.1 Передумови виникнення соціальної психології
- •2 Період (середні віки та епоха Відродження):
- •2.2 Виокремлення соціальної психології в самостійну область знання
- •2.3 Основні тенденції розвитку сучасної соціальної психології.
- •3 Лекція 3 структура соціальної психології
- •3.1 Поняття структури соціальної психології
- •3.2 Структура соціальної психології за характером задач, що вирішуються
- •3.3 Соціальна психологія за характером пізнання соціально-психологічних явищ
- •3.4 Структура соціальної психології за характером формування цілісності соціально-психологічних утворень
- •4 Лекція 4 прикладна соціальна психологія
- •4.1 Призначення прикладної соціальної психології
- •4.2 Структура прикладної соціальної психології.
- •4.3 Предмет прикладної соціальної психології, її функції та завдання
- •4.4 Характеристика прикладних соціально-психологічних досліджень
- •5 Лекція 5 соціальна психологія людства та великих соціальних груп (народів і мас)
- •5.1 Соціальна психологія людства. Психологія народів і мас.
- •5.2 Поняття групи в соціальній психології
- •5.3 Класифікації великих соціальних груп
- •4. Структура великої групи (див. Рисунок 5.1)
- •6 Лекція 6 соціальна психологія малої групи
- •6.1 Поняття «мала соціальна група», її ознаки
- •6.2 Головні підходи у вивченні малої групи
- •6.3 Класифікація малих груп
- •6.4 Структура малої групи.
- •7 Лекція 7 соціальна психологія сім’ї
- •7.1 Поняття сім’ї в соціальній психології, її суспільна цінність
- •7.2 Ознаки, типи сімей та їх загальна характеристика
- •7.3 Функції сім’ї
- •7.4 Соціально-психологічний підхід до аналізу сім’ї
- •8 Лекція 8 проблема особистості в соціальній психології
- •8.1 Особистість як предмет дослідження в соціології і психології
- •8.2 Поняття особистості в соціальній психології
- •8.3 Специфіка соціально-психологічної проблематики особистості
- •9 Лекція 9 теорії адаптації та соціалізації особистості
- •Поняття адаптації та соціалізації особистості
- •9.2 Сфери розгортання процесу соціалізації особистості.
- •9.3 Стадії процесу соціалізації.
- •9.4 Соціально-психологічні механізми соціалізації
- •10 Лекція 10 соціально-психологічні властивості особистості
- •10.1 Методологічні основи визначення соціально-психологічних властивостей особистості
- •10.2 Види соціально-психологічних властивостей
- •10.3 Соціальний інтелект та соціальна компетентність
- •11 Лекція 11 соціальні норми, цінності і установки
- •11.1 Проблема обумовленості соціальної поведінки особистості
- •11.2 Соціальні норми
- •11.3 Соціальні цінності
- •11.4 Поняття соціальної установки та її структура
- •12 Лекція 12 роль і статус особистості в групі
- •Поняття «статус» в соціальній психології, види статусів
- •12.2 Основні складові статусу
- •12.3 Поняття «роль», головні підходи до розуміння поняття
- •12.4 Зв’язок соціальної ролі зі статусом
- •13 Лекція 13 лідерство та керівництво в малій групі
- •13.1 Поняття лідерства і керівництва, їх особливості
- •13.2 Теорії походження лідерства
- •13.3 Типологія лідерів та керівників
- •14 Лекція 14 проблема спілкування в соціальній психології
- •14.1 Визначення поняття «спілкування». Його суб’єкт та об’єкт.
- •14.2 Структура спілкування
- •14.3 Типи та види спілкування.
- •14.4 Функції спілкування
- •14.5 Спілкування як потреба людини
- •15 Лекція 15 спілкування як комунікативний процес
- •15.1 Поняття комунікації як форми та використання каналів передачі інформації
- •15.2 Співвідношення вербальних та невербальних способів передачі інформації
- •16 Лекція 16 спілкування як взаємодія
- •16.1 Інтеракція – взаємодія у спілкуванні
- •16.2 Взаємодія як контакт між людьми
- •16.3 Взаємодія як загальна характеристика спілкування
- •16.4 Структура взаємодії
- •17 Лекція 17 спілкування як взаєморозуміння
- •17.1 Спілкування як взаєморозуміння людьми один одного
- •17.2 Об’єкт та суб’єкт соціальної перцепції
- •17.3 Сприйняття та розуміння один одного партнерами по спілкуванню
- •18 Рекомендована література
5 Лекція 5 соціальна психологія людства та великих соціальних груп (народів і мас)
5.1 Соціальна психологія людства. Психологія народів і мас.
В центрі уваги європейської соціальної психології, починаючи з середини ХІХ ст., були питання психології народів і мас.
Цій темі присвячені роботи В.Вундта,Ю М.Лацаруса, Г.Тарда, Г.Лебона, Н.Михайловського, Н.Бердяєва, В.Бехтєрєва та інших соціологів та психологів.
Дослідники намагались знайти ті основні елементів психології народів, з яких вона складається і які визначають її специфіку.
В роботі «Психологія народів і мас» Г.Лебон виокремив чинники, що зумовлюють напрямок суспільного руху: душа раси, вплив вожаків, наслідування, навіювання, взаємне зараження. В концепції Лебона маса протиставляється вождю, еліті, лідеру, які здатні навести порядок у масі, повести її за собою.
Г.Тард у своїй роботі «Закони наслідування», в якій визначив основні положення соціальної психології, порівнював суспільство з мозком, клітиною якого є свідомість окремої людини. Він вважав суспільство продуктом взаємодії індивідуальних свідомостей через передачу людьми один одному і засвоєння ними уявлень, переконань, бажань, намірів та ін. Суспільні процеси Тард пояснював виключно дією механізму наслідування, на якому будуються людські взаємини.
Концепція «психології мас» розроблялась також З.Фройдом, зокрема у його дослідженнях міжособистісних та міжгрупових відносин, в яких він велику роль відводив навіюванню, наслідуванню, підпорядкуванню лідеру (вождю), неусвідомленим колективним уявленням. за основу інтерпретації брались психологічні механізми такої групи як сім’я. Особливо це стосується аналізу взаємин лідера і маси. Соціальна група розглядається Фройдом як сукупність індивідів, які замінюють свій ідеал «Я» масовим ідеалом, що втілюється у вожді. Згідно зі схемою Фройда, відносини з лідером будуються за аналогією дитини з батьками.
Вбачаючи в психології народів головний об’єкт соціальної психології, дослідники намагались знайти ті основні елементи, з яких вона складається та які визначають її специфіку.
Особливості національного світосприйняття пов’язані зі специфікою точки зору, погляду на світ, що притаманні тому чи іншому народу.
Національні риси психіки проявляються в особливостях складу характеру, темпераменту, традиціях, звичаях, смаках людей. Структуру психічного складу можна розглядати і в плані визначення різних ролей і різних рівнів тих чи інших компонентів суспільної свідомості народу.
5.2 Поняття групи в соціальній психології
Соціальна група – визначається як зібрання двох або більше людей, які взаємодіють один з одним і залежать один від одного в тому розумінні, що загальні потреби і цілі заставляють їх розраховувати один на одного.
А.І.Донцов визначає соціальну групу як відносно стійку сукупність людей, яка історично зв’язана спільністю цінностей, цілей, засобів або умов соціальної життєдіяльності. Сумісна діяльність, її характер і зміст визначають ті відносини, які виникають і розвиваються між членами групи на всіх рівнях.
Основні ознаки груп:
сумісна діяльність (її зміст та характер);
цілі та задачі діяльності;
певний тип відносин між індивідами, які складаються на основі взаємодіяльності;
прийняті в групі норми і правила;
усвідомлення членами групи своєї належності до неї;
наявність групових атрибутів (назва, символи, числа);
зовнішня та внутрішня організація, яка відповідає переліченим ознакам.
