- •Міністерство освіти і науки чернігівський національний технологічний університет соціальна психологія
- •1 Лекція 1 соціальна психологія як наука
- •1.1 Поняття соціальної психології. Соціальна психологія як явище і наука.
- •1.2 Предмет соціальної психології як науки
- •1.3 Поняття «методологія». Методи дослідження в соціальній психології
- •1.4 Поняття статусу соціальної психології.
- •2 Лекція 2 історія формування та розвитку соціальної психології
- •2.1 Передумови виникнення соціальної психології
- •2 Період (середні віки та епоха Відродження):
- •2.2 Виокремлення соціальної психології в самостійну область знання
- •2.3 Основні тенденції розвитку сучасної соціальної психології.
- •3 Лекція 3 структура соціальної психології
- •3.1 Поняття структури соціальної психології
- •3.2 Структура соціальної психології за характером задач, що вирішуються
- •3.3 Соціальна психологія за характером пізнання соціально-психологічних явищ
- •3.4 Структура соціальної психології за характером формування цілісності соціально-психологічних утворень
- •4 Лекція 4 прикладна соціальна психологія
- •4.1 Призначення прикладної соціальної психології
- •4.2 Структура прикладної соціальної психології.
- •4.3 Предмет прикладної соціальної психології, її функції та завдання
- •4.4 Характеристика прикладних соціально-психологічних досліджень
- •5 Лекція 5 соціальна психологія людства та великих соціальних груп (народів і мас)
- •5.1 Соціальна психологія людства. Психологія народів і мас.
- •5.2 Поняття групи в соціальній психології
- •5.3 Класифікації великих соціальних груп
- •4. Структура великої групи (див. Рисунок 5.1)
- •6 Лекція 6 соціальна психологія малої групи
- •6.1 Поняття «мала соціальна група», її ознаки
- •6.2 Головні підходи у вивченні малої групи
- •6.3 Класифікація малих груп
- •6.4 Структура малої групи.
- •7 Лекція 7 соціальна психологія сім’ї
- •7.1 Поняття сім’ї в соціальній психології, її суспільна цінність
- •7.2 Ознаки, типи сімей та їх загальна характеристика
- •7.3 Функції сім’ї
- •7.4 Соціально-психологічний підхід до аналізу сім’ї
- •8 Лекція 8 проблема особистості в соціальній психології
- •8.1 Особистість як предмет дослідження в соціології і психології
- •8.2 Поняття особистості в соціальній психології
- •8.3 Специфіка соціально-психологічної проблематики особистості
- •9 Лекція 9 теорії адаптації та соціалізації особистості
- •Поняття адаптації та соціалізації особистості
- •9.2 Сфери розгортання процесу соціалізації особистості.
- •9.3 Стадії процесу соціалізації.
- •9.4 Соціально-психологічні механізми соціалізації
- •10 Лекція 10 соціально-психологічні властивості особистості
- •10.1 Методологічні основи визначення соціально-психологічних властивостей особистості
- •10.2 Види соціально-психологічних властивостей
- •10.3 Соціальний інтелект та соціальна компетентність
- •11 Лекція 11 соціальні норми, цінності і установки
- •11.1 Проблема обумовленості соціальної поведінки особистості
- •11.2 Соціальні норми
- •11.3 Соціальні цінності
- •11.4 Поняття соціальної установки та її структура
- •12 Лекція 12 роль і статус особистості в групі
- •Поняття «статус» в соціальній психології, види статусів
- •12.2 Основні складові статусу
- •12.3 Поняття «роль», головні підходи до розуміння поняття
- •12.4 Зв’язок соціальної ролі зі статусом
- •13 Лекція 13 лідерство та керівництво в малій групі
- •13.1 Поняття лідерства і керівництва, їх особливості
- •13.2 Теорії походження лідерства
- •13.3 Типологія лідерів та керівників
- •14 Лекція 14 проблема спілкування в соціальній психології
- •14.1 Визначення поняття «спілкування». Його суб’єкт та об’єкт.
- •14.2 Структура спілкування
- •14.3 Типи та види спілкування.
- •14.4 Функції спілкування
- •14.5 Спілкування як потреба людини
- •15 Лекція 15 спілкування як комунікативний процес
- •15.1 Поняття комунікації як форми та використання каналів передачі інформації
- •15.2 Співвідношення вербальних та невербальних способів передачі інформації
- •16 Лекція 16 спілкування як взаємодія
- •16.1 Інтеракція – взаємодія у спілкуванні
- •16.2 Взаємодія як контакт між людьми
- •16.3 Взаємодія як загальна характеристика спілкування
- •16.4 Структура взаємодії
- •17 Лекція 17 спілкування як взаєморозуміння
- •17.1 Спілкування як взаєморозуміння людьми один одного
- •17.2 Об’єкт та суб’єкт соціальної перцепції
- •17.3 Сприйняття та розуміння один одного партнерами по спілкуванню
- •18 Рекомендована література
4.3 Предмет прикладної соціальної психології, її функції та завдання
Отже, предмет прикладної соціальної психології – закономірності діагностування, консультування і здійснення впливу на соціально-психологічні явища за допомогою психотехнологій у різних сферах, умовах і на різних рівнях.
Всі зазначені у предметі прикладної соціальної психології напрями практичний соціальний психолог у своїй повсякденній діяльності охоплює разом, тобто вказані напрями виступають у єдності, неподільно. При цьому практичний соціальний психолог має справу із соціально-психологічними явищами та реальністю, яка виникає в ході суб’єктивного відтворення людьми об’єктивно наявних соціальних відносин і Соціальних спільнот на різних рівнях і за різних умов:
• макрорівнї. Йдеться про такі соцїально-психологічці явища, як масові рухи, партії, соціальні інституції тощо;
• середні рівні. Це передусім соціальні організації;
• мікрорівні. Мова йде про малі групи. Сюди можна віднести особистісний рівень, тобто соціально-психологічні характеристики суб’єкта.
Стосовно умов, де виникають соціально-психологічні явища, то виокремлюють нормальні, ускладнені, екстремальні умови, які мають місце в різних сферах: економічній, політичній, соціальній, моральній тощо.
З урахуванням сфер Застосування прикладної соціальної психології (в рамках соціальної практики, у сфері освіти, в Галузі теорії виокремлюють її функції. Стосовно функцій прикладної соціальної психології у сфері соціальної практики, то їх зводять до розв’язання конкретних проблем. Такі функції регламентуються нормативними актами, передусім положенням про психологічну службу, лабораторію, функціональними обов’язками практичних психологів. Розрізняють функції психологічної служби, її структурного елемента (лабораторії), конкретного психолога. Щодо конкретного психолога, то його функціональні обов’язки надзвичайно різноманітні. При цьому соціально-психологічна практика психолога (соціально-психологічна експертиза, консультування та ін.) має дотримуватися етичного кодексу: захист інтересів клієнта, повага до конфіденційності у взаємостосунках з клієнтами, повага до індивідуальних і групових відмінностей тощо.
У галузі освіти функції прикладної соціальної психології зводяться до професійної підготовки практичних соціальних психологів і популяризації соціально-психологічного знання. Щодо підготовки майбутніх спеціалістів-психологів, то сьогодні в нашій країні, так само як і в багатьох інших, створені відповідні факультети у вищих навчальних закладах, де й відбувається ця підготовка. Своєю чергою, підготовлені практичні соціальні психологи займаються освітою населення, поширенням соціально-психологічних знань за допомогою читання лекцій, виступів на семінарах тощо. Популяризація здійснюється переважно шляхом видання соціально-психологічної літератури, яка не має нічого спільного із псевдонауковою літературою. Остання дискредитує прикладну соціальну психологію, хоча й здобула популярність серед певної частини людей.
У сфері теорії важливою функцією вважається та, яка спрямована на якісне наукове обслуговування прикладної соціальної психології, діяльності практиків. Ідеться про озброєння практичних соціальних психологів завдяки соціально-психологічній теорії чітким алгоритмом дій, діагностичними та іншими стандартизованими уніфікованими методиками. При цьому не можна змішувати функції часткової (приватної) і загальної соціально-психологічної теорії, яка сприяє осмисленню (встановленню закономірностей) і прогнозуванню розвитку особистостей, груп, спільнот, їхньої взаємодії. Не менш значущою є функція, яка передбачає розроблення й упровадження нетрадиційних методик: екологічної психології, вивчення ментальних характеристик особистості, проведення групової психотерапії тощо.
Завдання прикладної соціальної психології випливають із її структури, предмета й функцій. Прикладна соціальна психологія як навчальна дисципліна покликана навчати і освічувати. Завданням прикладної соціальної психології як теорії є якісне наукове обслуговування соціальної практики, методичне забезпечення професійної діяльності практичного соціального психолога. Водночас завдання самого практичного психолога випливають із його функціональних обов’язків.
Формування соціально-психологічної компетентності представників влади, керівників усіх рівнів, у цілому населення — важливе завдання прикладної соціальної психології. Сучасні умови переходу до ринкової економіки диктують необхідність роботи в нових напрямах, застосування нових методик і методів. Особливого значення набуває проблема професіоналізму спеціалістів, їхнього вміння працювати в команді. Виходячи з цього, прикладна соціальна психологія набуває нових рис і характеру. Переоцінюються норми й принципи професійної діяльності, методи наукового дослідження. Набувають популярності вивчення громадської думки, консультування політиків, підприємців, парламентарів, проведення соціально-психологічних тренінгів, іміджмейкерство та інші численні психотехнології. Однак тут спостерігається така ситуація, коли, з одного боку, зростає потреба в застосуванні соціальної психології на практиці, а з другого — виявляється низька якість результатів соціально-психологічного дослідження, консультування, соціально-психологічної допомоги. Однією з причин цього, як зазначалося вище, є непрофесіоналізм спеціалістів, які цю роботу проводять, низька їхня соціально-психологічна підготовка. Подолання такого стану справ є одним з основних завдань прикладної соціальної психології.
