3. Сталі, які застосовуються для виготовлення металевих конструкцій.

Сталі й сплави, використовувані для виготовлення будівельних конструкцій виробничих будівель і металевих конструкцій підйомно-транспортних машин повинні задовольняти вимогам державних стандартів (ДСТУ) і мати сертифікат.

Позначення сталей (приклад): ВСт3Пс-5

де: В - вуглецева сталь, в залежності від призначення і гарантованих характеристик, поділяється:

група А - поставляється з гарантіями по хімічному складу.

група Б - поставляються з гарантіями за механічними властивостями.

група В - поставляються за механічними властивостями і окремим вимогам за хімічним складом.

- Ст - сталь;

-Ст3 - марка сталі. Бувають стали марок Ст0, Ст1, ... Ст7;

Ст0 - використовуються для виготовлення невідповідальних конструкцій (без розрахунку, тільки з досвіду проектування) - перила, сходи;

Ст1, Ст2 - менш міцні в порівнянні з наступними марками і у випадку використання в несучих конструкціях (що не рекомендується) вимагають більшої витрати металу;

Ст3 - основна сталь для металевих конструкцій. Має високу міцність, пластичність, однорідність, добре зварюється, стійка проти низьких температур;

Ст4 (основна суднобудівна сталь) і Ст5 - мають підвищену міцність, але менш пластичні порівняно зі сталлю Ст3 і застосовується в основному в клепаних конструкціях. Крім того вони погано зварюються;

Ст6 і Ст7 - дуже жорсткі і в металевих конструкціях не застосовуються.

ПС - позначення ступеня розкислення стали;

КП - кипляча;

ПС - напівспокійна;

СП - спокійна.

КП - розкислена недостатньо, у зливках залишаються бульбашки повітря, навколо яких концентруються шкідливі домішки - сірка, фосфор, .... Мають схильність до крихкого руйнування.

ПС - розкислена не повністю, але менше шкідливих домішок, ніж в КП.

СП - однорідна за хімічним складом і механічними властивостями. Розкислення відбувається без бурхливого виділення газів за допомогою кремнію, алюмінію, марганцю ..., які пов'язують гази.

Цифри після покажчика ступеня розкислення позначають категорії сталей:

2 - без перевірки ударної в'язкості;

3 - перевірка ударної в'язкості при t=+20C;

4 - те ж при t= -20C;

5 - те ж при t= -20°C і після механічного старіння.

Для виготовлення несучих конструкцій застосовують сталі ПС і СП, а для допоміжних елементів - обшивки, перила - КП.

Властивості і якості сталей при проектуванні сталевих конструкцій характеризуються:

- Межею текучості - _У

- Тимчасовим опором - _U

- Модулем пружності - Е_S

- Відносним подовженням - _S

- Ударною в'язкістю - вигин у холодному стані на 180°.

Для виготовлення сильно навантажених і особливо відповідальних конструкцій застосовують низьколеговані сталі, що мають більш високі механічні характеристики (приблизно на 30÷40% вище, ніж у Ст3).

В основу позначення марок низьколегованих сталей покладено хімічний склад.

Позначення (приклад) – 14Г2.

У прикладі 14Г2 - 0,14% вуглецю, 1-2% марганцю, інші - менше 0,3%.

10ХСНД - 0,1% вуглецю і легована хромом, кремнієм, нікелем і міддю в кількостях більше 0,3% і менше 1%.

Букви	Цифри
Г - марганець С - кремній Х - хром Н - нікель Д - мідь	. Цифри після букв вказують на процентний вміст відповідного елементу. Якщо кількість компонента < 0,3%, то він не позначається і не вважається за легуючий елемент