Міністерство освіти і науки України

Рівненське музичне училище

Рівненського державного гуманітарного університету

Бортнік А.С.

Музичук І.В.,

Пастуханова Н.В.,

Чайковська О.В.

Аналіз музичних творів

Навчальний посібник

для мистецьких закладів

I-II рівнів акредитації

Рівне, 2011

ББК 85.310

УДК 78.01

М 895

Друкується за рішенням Науково-методичної ради Рівненського державного гуманітарного університету (протокол №2 від 20 листопада 2006 р.)

Автори: Бортнік А.С., Музичук І.В., Пастуханова Н.В., Чайковська О.В.

Рецензенти:

Камінський В.Є., лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім. М. Лисенка, лауреат премії С.Людкевича, володар медалі Митрополита Шептицького, профессор, проректор з наукової роботи Львівської національної музичної академії ім.. М.Лисенка.

Калустьян О.В., Заслужений діяч мистецтв України; член національної Спілки композиторів України, професор, зав.кафедри естрадної музики Рівненського державного гуманітарного університету.

Тиможинський В.А., Заслужений діяч мистецтв України, голова Волинського осередку національної Спілки композиторів України, голова ПЦК «Теорія музики» Волинського училища культури і мистецтв,

Бортнік А.С., Музичук І.В., Пастуханова Н.В., Чайковська О.В.

М 895 Аналіз музичних творів: Навчальний посібник для мистецьких закладів I-II рівнів акредитації. – Рівне: РДГУ, 2011. – 138с.

Посібник написано у відповідності з програмою курсу «Аналіз музичних творів» для студентів мистецьких навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

Посібник ілюстровано прикладами як з світової музичної культури, так і української музичної літератури.

Передмова

Метою курсу «Аналіз музичних творів» є розуміння принципів музичного розвитку та розширення кругозору студентів. Важливим етапом у розвитку професійного мислення студентів є формування вміння дати художню характеристику музичному твору та його стилістичним особливостям, естетично оцінити твір та набуття навичок цілісного аналізу з визначенням важливих конструктивних елементів форми та їх художньо-виразних значень для формотворення.

Досвід викладання курсу “Аналіз музичних творів” довів необхідність створення посібника українською мовою, який би адаптував матеріал існуючих підручників для студентів вищих музичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації.

Посібник ілюстровано не тільки прикладами з світової музичної культури, але й зразками української музичної літератури. Кожний розділ посібника має контрольні питання для самопідготовки, а також додатки, що включають словники й додаткові відомості про джазові форми.

Разом з тим посібник не виключає можливості (або необхідності) користування іншими відомими підручниками з аналізу музичних творів.

Даний посібник створений викладачами спеціалізації „Теорія музики” Рівненського музичного училища.

Розділи, присвячені вивченню головних елементів музичної мови, основним видам тем та способам їх перетворення, принципам розвитку музичної форми, типам викладу та функціям частин у формі, особливостям будови варіаційної, сонатної форми, рондо-сонати, , підготовлені викладачем Чайковською О.В.

Принципи будови періоду, простих, складних, змішаних, концентричних форм та форми рондо подані викладачем Музичук І.В.

Викладач Пастуханова Н.В. працювала над підготовкою розділів «Циклічні форми» та «Поліфонічні форми та жанри».

Бортнік А.С. є автором розділів форм бароко та джазові форми.

Вважаємо своїм обов’язком висловити подяку рецензентам, колегам з Волинського музичного училища та Рівненського державного гуманітарного університету, які взяли участь в обговоренні посібника.

Окрема подяка належить Рибак В. О. за допомогу в комп’ютерному наборі посібника.

ВСТУП

Музичною формою називається будова музичного твору. Форма визначається змістом кожного твору й характеризується взаємодією всіх звукових елементів. Таким чином, можна запропонувати ще одне визначення: музична форма – це цілісна система музичних засобів, що використовується для втілення змісту твору. Фактично, з такого трактування виходить, що форм є стільки, скільки творів. Але музичний твір, як і архітектурна споруда, має свій композиційний план, котрий забезпечує його єдність та доцільність. Адже і в літературі можна знайти подібні плани творів з різними сюжетами. З цього погляду, музична форма – це загальний композиційний план твору. Таке розуміння форми дає можливість систематизувати музичні твори.

Окремі твори можна розглядати як індивідуальні інтерпретації однієї форми, а різні форми – як певні композиційні схеми, що виробилися історично. Вони мають свою логіку. За словами С. Людкевича, „форма завжди була і є більш консервативною, ніж зміст”, а тому виникаючи в одному стилі, форми зазнають з часом більших або менших модифікацій.

Музичний стиль –­ ­це система музичного мислення, ідейно-художніх концепцій, образів і засобів їх втілення, що виникає на певному соціально-історичному ґрунті й пов’язана з певним світоглядом. Пояснюємо це визначення. У композиторській уяві виникає певна ідея, образ, що пов’язана з його світоглядом, емоційним станом, часом, країною, де він живе і т. д. Ця ідея втілюється завдяки музичним засобам у відповідну форму. Так, ми повертаємося до початкового визначення, а саме: музична форма – це схема, яка утворюється при взаємодії засобів музичної виразності.