- •Студента ..................................................................
- •Освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму 6.090101 «Агрономія»
- •Схвалено методичною комісією
- •Тема 1. Організація та програма проведення спостережень на метеорологічних станціях та постах
- •І. Загальні відомості
- •1. Типова програма основних агрометеорологічних спостережень для станцій і постів у теплу і холодну пори року
- •2. Види метеорологічних і агрометеорологічних спостережень та їх практичне використання в сільському господарстві
- •Тема 2.Сонячна радіація в атмосфері і на земній поверхні
- •І. Загальні відомості
- •Альбедо різних природних поверхонь, %
- •Іі. Прилади для вимірювання сонячної радіації. Ііі. Завдання:
- •Тема 3. Водяна пара в атмосфері. Випаровування
- •І. Загальні відомості
- •Іі. Прилади для вимірювання характеристик вологості повітря.
- •Ііі. Завдання:
- •Тема 4. Температурний режим повітря і ґрунту
- •І. Загальні відомості.
- •5. Точки замерзання та кипіння рідин
- •Іі. Прилади для вимірювання температури грунту і повітря.
- •Ііі. Завдання:
- •Тема 5. Атмосферні опади. Ґрунтова волога
- •І. Загальні відомості
- •Іі. Прилади для вимірювання атмосферних опадів. Ііі. Завдання:
- •Тема 6. Прогноз заморозків
- •І. Загальні відомості
- •Іі. Завдання:
- •Тема 7. Погода і її прогноз. Синоптична карта
- •І. Загальні відомості.
- •Тема 8. Передбачення погоди за місцевими ознаками і народними прикметами
- •Ознаки стійкої хорошої погоди Ознаки негоди
- •Тема 9. Атмосферний тиск і вітер
- •І. Загальні відомості.
- •Іі. Прилади для вимірювання атмосферного тиску та характеристик вітру
- •Ііі. Завдання:
- •Тема 10. Кліматичні умови
- •І. Загальні відомості
- •Агрокліматичні особливості черкаської області
- •6. Відносна оцінка сприятливості природно-кліматичних умов для різних сільськогосподарських культур в областях України
- •Коротка агрокліматична характеристика сезонів року
- •Іі. Завдання
- •Тема 11. Агрометеорологічні прогнози
- •І. Загальні відомості
- •Модульно-рейтинговий контроль знань
- •Список рекомендованої літератури
Тема 2.Сонячна радіація в атмосфері і на земній поверхні
Завдання: 1. Вивчити будову приладів, які використовуються для виміру елементів сонячної радіації;
2. Розвязати практичні задачі по вивченню елементів сонячної радіації.
І. Загальні відомості
Сонячна радіація - це промениста енергія Сонця, що досягає земної поверхні у вигляді невидимої (ультрафіолетової та інфрачервоної) і видимої радіації.
Частина променистої енергії Сонця, що надходить до земної поверхні від видимого диска Сонця у вигляді паралельних променів, називається прямою сонячною радіацією. Розділяють дві характеристики прямої сонячної радіації: інтенсивність S - це пряма сонячна радіація, яка надходить на перпендикулярну, абсолютно чорну поверхню і вимірюється актинометром Янишевського, та інсоляція S' - величина припливу прямої сонячної радіації на горизонтальну поверхню, яку можна обчислити за такою формулою: S' = S . sіn h0
Для визначення величини інсоляції прямої сонячної радіації на південний або північний схили користуються такими формулами:
S' пд схилу = S . sіn (h0 + а);
S' пн схилу = S . sіn (h0 - а);
де h0 – висота Сонця над горизонтом, а – крутизна схилу в градусах.
Значення Sіn визначають за допомогою додатка 1.
Частина сонячної радіації, яка після розсіювання в атмосфері надходить на горизонтальну поверхню, називається розсіяною радіацією D .
Сумарна радіація Q – це сума прямої S і розсіяної D радіації, виражена формулою: Q = S + D.
Відбита радіація Rk – частина сонячного випромінювання, що відбивається земною поверхнею. Відбиту радіацію Rk найчастіше характеризують безрозмірною величиною – відбивною здатністю або альбедо тієї чи іншої поверхні, на яку падає сонячна радіація.
Альбедо Аk – відношення відбитої радіації до сумарної, яке найчастіше виражається у відсотках (табл.3), а розраховується за формулою:
Аk,% = (Rk : Q) . 100.
Частина сумарної радіації, що поглинається земною поверхнею, називається поглинутою радіацією Rn,, яка розраховується за формулою: Rn= Q - Rk.
Витрати променистої енергії (крім відбитої радіації) відбуваються також за рахунок ефективного випромінювання Ееф, що є різницею між власним випромінюванням земної поверхні Ез і зустрічним випромінюванням атмосфери Еа і розраховується за формулою: Ееф= Ез - Еа.
Альбедо різних природних поверхонь, %
(за М. І. Буденко і В. Л. Гаєвським)
Поверхня |
Альбедо |
Поверхня |
Альбедо |
Сніг свіжий сухий |
|
Посіви жита і пшениці |
|
Сніг забруднений |
|
Насадження картоплі |
|
Лід |
|
Луки |
|
Грунти темні |
|
Степ сухий |
|
Грунти сухі глинисті |
|
Ліси хвойні |
|
Грунти сухі піщані |
|
Ліси листяні |
|
Різницею між надходженням і витратами радіації називають радіаційним балансом або залишковою радіацією В. Рівняння радіаційного балансу має такий вигляд: В = S+D- Rk- Ез+Еа .
У процесі фотосинтезу рослини використовують частину сонячної радіації в інтервалі довжин хвиль 0,38 – 0,71 мкм (мікрометри), яка називається фотосинтетично активною радіацією (ФАР). Для визначення сум ФАР за відповідними сумами прямої і розсіяної радіації використовують формулу Росса і Тоомінга: ΣQФАР = 0,43ΣS'+ 0,57ΣD.
Найінтенсивніше листя рослин поглинають синьо-фіолетові (0,40 - 0,48 мкм) і оранжево-червоні (0,65 - 0,69 мкм) промені.
У міжнародній системі одиниць СІ енергетична освітленість радіації вимірюється в Вт/м2, а для сум радіації використовують Дж/м2с.
