- •Тема1:Методологія тдп План
- •**1.Поняття та загальна характеристика методології тдп**
- •**2.Класифікація методів тдп**
- •** 3.Порівняльний метод та його можливості**
- •Тема 2: Перехідний тип держави
- •** 1.Поняття та особливості держави перехідного типу **
- •** 2.Основні задачі і напрямки діяльності держави перехідного типу **
- •Тема 3: Проблеми делегованої законотворчості
- •**1.Підхід до питання делегованої законотворчості в сучасних демократичних державах**
- •** 2.Практика делегованої законотворчості в зарубіжних країнах **
- •** 3.Підстави припинення права уряду на делеговану законотворчість **
- •Тема 4: Теорія демократії
- •** 1.Поняття, ознаки виникнення і ознаки демократії**
- •** 2.Функції демократії **
- •** 4.Референдум як інститут демократії**
- •Тема: Правова держава та її основні характеристики
- •** 1.Виникнення та розвиток ідеї правової держави**
- •** 2.Поняття та основні характеристики правової держави **
- •** 3.Проблеми формування правової держави в Україні **
- •Тема: Правова свідомість та правова культура
- •Тема: Громадянське суспільство
Юрій Олексійович
Екзамен
Література: Марченко
01.09.2014 р.
Тема1:Методологія тдп План
1.Поняття та загальна характеристика методології ТДП;
2. Класифікація методів ТДП;
3.Порівняльний метод та його можливості.
**1.Поняття та загальна характеристика методології тдп**
Радикальні зміни, які мають забезпечити рух України до стандартів демократичної, правової держави потребують наукового обґрунтування цього процесу з боку суспільних наук та юриспруденції. Разом з тим значимість і цінність цих наукових напрацювань залежать від методологічного потенціалу суспільствознавства та правознавства.
Торкаючись питання методології, необхідно констатувати, що початково поняття цієї категорії було сформовано в Ст. Греції і воно перекладається як *вчення про методи*, але протягом століть, поняття методологія зазнало трансформації і на сьогодні в науковому середовищі , в тому числі серед науковців галузі ТДП існують наступні підходи для тлумачення терміну:
одні автори розуміють *методологію* як філософське світоглядне підґрунтя будь – якої гуманітарної науки;
інші вважають, що *методологія* самостійна галузь наукового знання як наука про методи;
*методологія*- не що інше як загальнотеоретичні проблеми будь-якої науки і ототожнюють методологію з діалектико - матеріалістичним підходом до держави і права;
Заперечують за *методологією* статус самостійної науки і розглядають її як систему методів( прийомів та способів), теоретичних принципів, логічних прийомів для отримання істинного знання , яке відображає об’єктивну реальність.
Основний недолік зазначених підходів: не можна роз’єднувати прийоми і способи, правила наукового пізнання і проблему їх використання в тій чи іншій галузі наукового пошуку. З урахуванням цього можна запропонувати наступне визначення методології ТДП:
Методологія – система прийомів та способів (методів), теоретичних принципів, логічних прийомів (правил) наукового дослідження та теорія, наука про їх використання в умовах державно – правової дійсності.
Без знання науки - використання відповідних методів, правил наукового пошуку можна дискредитувати самий сучасний і прогресивний метод.
Основною структурною одиницею методології є метод, термінв пер. З грецької – шлях до чого не будь- це спосіб, що веде до істини, до пізнання предмету науки.
А тому такі терміни як правила, логічні прийоми, теоретичні принципи можна розглядати як синоніми поняття тотожні терміну метод.
**2.Класифікація методів тдп**
Щодо класифікації існуючих методів ТДП, які в сукупності утворюють методологію цієї науки , домінуючою точкою зору є наступна:
загально філософські (світоглядні) методи;
загальнонаукові методи;
приватно наукові (групові);
спеціальні (прикладні)
Перш ніж вивчати певні предмети та явища, потрібно дати відповідь на питання:
чи існує реально той світ, який навколо нас?
чи існують закономірності предметів та явищ , які є об’єктом дослідження?
Чи можна виявити і дослідити ці закономірності, якщо вони існують?
На сьогодні в науковому середовищі даючи відповідь на сформульовані питання, використовують такі всезагальні філософські методи як: матеріалістичний та діалектичний.
Матеріалізм – метод, який виходить з того, що світ навколо нас - матеріальний і існує об’єктивно поза і незалежно від свідомості і він пізнається.
Діалектика – наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та мислення.
08.09.2014 р.
Якщо мати на увазі державу і право, то дослідження державно – правових явищ через призму діалектико – матеріалістичного методу зводяться до наступного:
держава і право як реально існуючі явища можуть бути об’єктом наукового аналізу;
державу і право необхідно вивчати у зв’язку із такими сферами суспільного життя як економіка, політика, культура, ідеологія та ін. факторами суспільного життя;
вивчати державу і право необхідно конкретно – історично через призму еволюції державно – правової дійсності в певний проміжок асу або на різних етапах цивілізації;
державу і право необхідно вивчати у зв’язку з суспільною практикою, тому що будь – яка наука, в т. ч. і наука ТДП необхідна не сама по собі, оскільки вона необхідна для обслуговування потреб суспільства.
Діалектико – матеріалістичний метод може бути ефективним, якщо державно – правову дійсність аналізувати під кутом зору трьох класичних законів діалектики :
єдність та боротьба протилежностей;
заперечення запереченню – розуміли як тотальне несприйняття ,що було до певного моменту;
перехід кількісних явищ в якість .
До сьогодення в науковому середовищі на пострадянському просторі діалектико – матеріалістичний метод сприймається або його методологічний пізнавальний потенціал, можливості нівелюються. Така ситуація є результатом того, що за часів соціалістичної – правової дійсності і панування в суспільній свідомості марксистсько – ленінської ідеології цей метод узгодився в абсолют, всі інші не мали права на існування, а закони матеріалістичної діалектики спотворювались, оскільки розглядались з вузькокласових позицій , а не через призму загально – людських цінностей.
Якщо заперечувати цей метод, то протилежним світоглядним підходом до наукового дослідження держави і права є ідеалістичний, метафізичний метод.
Ідеалістичний метод наголошує на визначальній ролі свідомості по відношенню до виникнення і розвитку держави і права , її первинності. В результаті такого підходу в якості вирішальних факторів держави і права визнаються релігійні, політичні, національні. Психологічні установки конкретної особи (суб’єктивний ) або держава і право проголошуються як результат абсолютного розуму – Бога. Ідеалізм, як правило, поєднується з метафізичним підходом аналізу держави і права як явищ, не пов’язаних між собою і статичних (незмінних у своїх проявах).
Загальнонаукові методи – прийоми і способи наукового дослідження, які використовуються всіма науками при дослідження свого предмету:
аналіз;
синтез – на основі вивчення окремих елементів - зводимо в єдине ціле уявлення про предмет;
індукція – це від вивчення окремих одиничних фактів до загальних положень і висновків;
дедукція – від загального – до конкретного;
системно – структурний – розглядає державно – правову дійсність як цілісну систему, що складається з взаємопов’язаних елементів , включає в себе структурно – функціональний метод, згідно з яким державно – правові явища мають внутрішню структуру і складаються з елементів, кожен з яких виконує певну функцію ;
порівняльний та системно – логічний).
Також виділяють такі підходи як :
об’єктивність – вимагає розглядати державу і право такими, як вони є в реальній дійсності, не спотворюючи їх зміст;
всебічність – як загальнонауковий метод вимагає здійснювати аналіз держави і права: 1) у взаємозв’язку і взаємодії цих двох сфер суспільного життя; 2)у їх обумовленості політикою., культурою, ідеологією та навпаки;
історизм.
Приватно наукові або групові методи – це прийоми і способи, які використовуються певною групою в т. ч. і даною наукою. Ці методи базуються на використанні напрацювань політології. Соціології. Математики, філології, психології та ін. гуманітарних наук:
статистичний – метод отримання, обробки, аналізу інформації, що характеризує кількісні показники державно – правової дійсності;
конкретно – соціологічний – метод дослідження державно – правових інститутів та сприйняття людьми на рівні суспільної свідомості. Є такі різновиди цього методу: опитування, анкетування, інтерв’ювання, спостереження;
синергетичний – з його допомогою виявляється суб’єктивний чинник у державно – правовому житті.
Прикладні методи - найбільш поширеними єметоди державно – правового експерименту та державно – правового прогнозування.
У випадку державно – правового експерименту здійснюється апробація законодавчих нововведень в обмеженому масштабі в рамках чітко визначеного проміжку часу з метою вивчення їх ефективності і можливості в подальшому впровадити в масштабах всієї країни.
Метод державно – прикладного прогнозування спрямований на пошук оптимальної для умов конкретної країни структури державних і правових інститутів.
Прогностичний метод
