- •Тематичний план
- •Зміст практичних занять
- •Тема 1. Основи гігієни харчування Практичне заняття
- •Методичні рекомендації
- •Тема 3. Санітарно-гігієнічні вимоги до влаштування, утримання та обладнання закладів ресторанного господарства Практичні заняття
- •Методичні рекомендації
- •Методи дезінфекції
- •Лабораторний контроль санітарного стану закладу ресторанного господарства
- •Зміст завдань
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Санітарно-гігієнічні вимоги до кулінарної обробки харчових продуктів і реалізації кулінарної та кондитерської продукції Практичні заняття
- •Методичні рекомендації
- •Особливості проведення органолептичної оцінки якості окремих видів продукції ресторанного господарства
- •Зміст ситуацій
Лабораторний контроль санітарного стану закладу ресторанного господарства
Основними видами лабораторного контролю за дотриманням санітарного режиму у закладах ресторанного господарства, підприємствах торгівлі є бактеріологічне дослідження змивів з інвентарю, посуду, рук працівників. Метою дослідження є виявлення ступеня бактеріального обсіменіння та забрудненості кишковою паличкою. Виявлення кишкової палички (показника фекального забруднення) у змивах свідчить про фекальне забруднення предметів та об'єктів, що досліджуються.
Для взяття змивів використовуються підготовлені стерильні тампони, які змочуються дистильованою стерильною водою, а потім ними протирають поверхні, що досліджуються.
Змиви беруть із допомогою металевих трафаретів зі 100 см2 поверхні або з усього предмета. Тампони опускають у пробірку з водою і відправляють у лабораторію.
Якість обезжирення посуду можна визначити з допомогою вугільного порошку, що береться у гумову грушу, або смужки бавовняної тканини.
Порошок вугілля, розпиленого на поверхні добре вимитого посуду, легко здувається або знімається ватним тампоном. На жирному посуді після порошку залишаються брудні плями. Вологий посуд перед нанесенням порошку треба висушити над плитою.
При використанні смужок із бавовняної тканини їх змочують в етиловому ефірі, закріплюють на корковій пробці та протирають нею досліджувану поверхню. Після просушування смужку зафарбовують метиленовою синькою. При забрудненні посуду жиром смужка не зафарбовується. На ній залишається не зафарбована пляма, що має форму основи пробки.
Часто при санітарному дослідженні виникає необхідність перевірити наявність у воді, що використовується для обробки рук, посуду, інвентарю, дезінфікуючих засобів, хлорного вапна, хлораміну. Для цього застосовують індикаторний папір - смужки фільтрувального паперу, змочені йодистокалієвим крохмалем. Якщо змочити цей папір рідиною, що містить хлор, то вона свій колір змінить з білого на темно-синій. Від звичайної водопровідної води, що обробляється хлором, колір паперу не змінюється.
Розчин йодистокалієвого крохмалю використовується для контролю за правильністю обробки рук персоналу, обробки дощок, столів, інвентарю, обладнання.
При оцінці результатів досліджень визначають:
загальну кількість мікроорганізмів;
вміст кишкової палички.
Оцінка санітарного стану поверхні (кількість мікробів на
1 см2):
відмінно - 0 - 100;
. добре — 100 — 1000;
задовільно - понад 1000;
незадовільно - понад 10 000;
відсутність кишкових паличок та умовно-патогенних мікробів. На тарілках після машинного миття повинно бути не більш 1000 мікробів - сапрофітів.
Зміст завдань
Завдання 1. Візьміть десять тарілок. У маленьку гумову грушу наберіть вугільного порошку та розсійте його по тарілках. З добре вимитих тарілок порошок легко здувається і вони залишаються білими. З погано вимитих тарілок вугільний порошок не увесь здувається, він залишається на жирних плямах, залишках їжі. При наявності погано вимитих тарілок складають акт і вказують кількість погано вимитих тарілок.
Завдання 2. Приготуйте розчин йодисто-калієвого крохмалю. До 100 мл 3 %-го охолодженого крохмалю додайте 3 г йодистого калію, розчиненого у невеликій кількості дистильованої води (15-20 мл). Зберігати розчин рекомендується у темному, прохолодному місці не більше 3-7 днів.
Підготуйте індикаторний папір. Фільтрувальний папір змочіть розчином йодисто-калієвого крохмалю і висушіть при кімнатній температурі в затемненому місці. Зберігати індикаторний папір рекомендується в темному місці в конверті. Непридатний папір набуває буруватого відтінку.
Невеликий ватний тампон, змочений розчином йодисто- калієвого крохмалю, покладіть у проміжки між пальцями рук, що досліджуються. Якщо руки оброблені хлорвмісними розчинами, то ватний тампон і шкіра рук у місці прикладання тампона зафарбовується у бурувато-синій колір.
Позитивна реакція виникає не тільки зразу після миття рук, але і через 3-5 год. З допомогою розчину йодистокалієвого крохмалю можна також встановити, чи оброблялись розчином хлорного вапна обробні дошки, лопатки, стелажі, полиці та інші дерев'яні предмети.
Зробіть висновок щодо якості обробки рук персоналу й інвентарю.
Питання 2. Вирішення виробничих ситуацій
Ситуація 1. Для обробки раковин, умивальників у туалетних кімнатах ресторану застосовують 5 %-ий розчин хлорного вапна. У ресторані є приготовлений 10 %-ий (матовий розчин). Для обробки раковин прибиральниця 2 л 10 %-го розчину розвела у 10,0 л води. Адміністратору торговельного залу необхідно перевірити концентрацію приготовленого розчину та якість обробки приміщення.
Ситуація 2. Для дезінфекції столового посуду використовують 0,2 % розчин хлорного вапна. Для приготування такого розчину мийник столового посуду 1,0 л 10 %-го розчину (матового розчину) розвів у 10 л води. Ви, як адміністратор торговельного залу, укажіть, чи правильно був приготовлений розчин хлорного вапна.
Ситуація 3. Вам, як адміністратору торговельного залу ресторану, необхідно організувати генеральне прибирання торговельних приміщень. Запропонуйте план заходів щодо прибирання приміщень, укажіть фізичні та хімічні методи дезінфекції столового посуду та приборів.
