Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Серед невеликої кількості країн, які можна назвати космічними державами, не останнє місце ще з радянських часів посідає Україна. На сучасному етапі державотворення у країні відкрилися можливості для вивчення та творчого використання історичного досвіду, зокрема з історії космічної та астрономічної наук. Інтерес науковців та громадськості до проблем історії та культури, переоцінка низки концептуальних положень потребують переосмислення деяких аспектів наукової спадщини, накопиченої кількома поколіннями вчених.
Науковці Науково-дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія» (НДІ «КрАО»), чимало років працюючи на рубежі космічної та астрономічної наук, набули неоціненного практичного досвіду та зробили вагомий внесок у розвиток космічних досліджень на території Кримського півострову. Численні відкриття, побудовані гіпотези, розроблені оптичні прилади для роботи поза атмосферою Землі надали обсерваторії статус потужного наукового центру. На сьогодні у НДІ «КрАО» практично призупинена діяльність з-за тяжкого матеріального положення. Тому вважаємо, що відновлення історичної пам’яті, висвітлення історії окремої науково-дослідної установи, розповсюдження інформації у наукових колах та донесення її до громадськості сприяють відродженню діяльності організації.
Актуалізує обрану тему й факт відсутності на сьогодні комплексного розгляду історії космічних досліджень на території Кримського півострову (друга половина XX ст. – друге десятиліття XXI ст.). У зв’язку з цим виникла необхідність показати зародження та розвиток цієї галузі науки в Україні, зокрема на території південного регіону України, та внесок у неї вітчизняних вчених. Важливо простежити діяльність НДІ «КрАО», висвітлити роль установи у поширенні нових ідей, а також пріоритетні результати, одержані науковцями у космічній та астрономічній галузях. Вибір теми обумовлений провідною роллю становлення та розвитку космічних досліджень у літописі видатних науково-технічних досягнень означеного періоду.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до переліку основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук НАН України на 2014-2018 рр., затвердженого постановою Президією НАН України від 20.12.2013 р. № 179, і є складовою наукового напряму «Історична регіоналістика та історичне краєзнавство».
Мета дослідження. Метою дисертаційної роботи є проведення комплексного системного дослідження становлення та закономірностей розвитку космічних досліджень, здійснених вченими Науково-дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія», розташованого на території Кримського півострову, визначення їх практичного значення в системі науково-дослідних здобутків.
Відповідно до мети сформовано наступні задачі:
на основі історіографічного аналізу визначити ступінь наукової розробки предмета дослідження, охарактеризувати його джерельну базу;
розробити періодизацію розвитку космічних досліджень на території Кримського півострову;
розкрити умови становлення та розвитку космічних досліджень у визначеному регіоні;
висвітлити досягнення вчених НДІ «КрАО» з вивчення Сонця, його структур та утворень;
визначити здобутки вітчизняних астрофізиків з дослідження небесних тіл та ультрафіолетового світіння фону неба;
з’ясувати пріоритетні результати, отримані науковцями внаслідок спостережень на космічній станції «Астрон».
Об’єкт дисертаційного дослідження: опосередкований в історичних фактах процес становлення і розвитку космічних досліджень на території Кримського півострову у другій половині XX ст. – другому десятилітті XXI ст. (на прикладі Науково-дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія»).
Предмет дисертаційного дослідження: провідні тенденції та закономірності історичного розвитку космічних досліджень на території Кримського півострову у другій половині XX ст. – другому десятилітті XXI ст. (на прикладі Науково-дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія»).
Хронологічні межі дослідження охоплюють період від початку проведення позаатмосферних досліджень науковцями НДІ «КрАО» до терміну завершення загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008–2012 рр. (четвертої космічної програми незалежної України), згідно з якою обсерваторія виконувала відповідні завдання з проведення наземно-космічних експериментів. В окремих випадках з міркувань дотримання логічної послідовності в аналізі розвитку тих чи інших подій дослідження виходить за межі означеного періоду.
Територіальні межі дослідження охоплюють територію сучасної Автономної Республіки Крим. Автор виходив з того, що вагома частина наукових космічних досліджень взагалі та астрофізичних експериментів зокрема упродовж другої половини XX ст. – другого десятиліття XXI ст. здійснена у НДІ «КрАО».
Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у наступному:
– вперше в українській історіографії досліджено процес становлення та розвитку космічних досліджень на території Кримського півострову силами науковців НДІ «КрАО»; запропоновано основні етапи проведення позаатмосферних експериментів, що сприяло визначенню основних здобутків вітчизняних астрофізиків; доведена унікальність розробленої в лабораторіях наукової установи оптичної апаратури для здійснення космічних досліджень ОСТ-1, КДС-1,2, ІКА-65 та ін.; встановлено, що проведені спостереження фахівцями обсерваторії дали необхідний матеріал для вирішення проблемних питань з астрофізики, підготувавши основу для здійснення низки фундаментальних космічних досліджень;
– на основі аналітико-синтетичного вивчення опублікованих та вперше уведених до наукового обігу архівних джерел, які відображають аспекти діяльності вітчизняних астрофізиків, досліджено специфіку їх роботи на рубежі космічної та астрономічної наук;
– надано конкретики внеску НДІ «КрАО» в особі її вчених у становлення та розвиток космічних досліджень на території Кримського півострову зокрема та у космічну й астрономічну науки світового рівня взагалі.
Науково-теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Документи і матеріали, введені до наукового обігу, можуть бути задіяні дослідниками при розробці низки проблем, пов’язаних з історичними особливостями розвитку космічних досліджень на території Кримського півострову, космічної та астрономічної галузі регіону.
Можливе включення узагальнених даних дисертаційного дослідження до навчальних програм вищих навчальних закладів з природничих напрямів III–IV рівня акредитації в Автономній Республіці Крим, а також використання окремих фактів при написанні сучасних енциклопедичних видань та довідників. Виявлені дисертантом матеріали щодо здійснених науковцями НДІ «КрАО» космічних експериментів сприятимуть значному доповненню фонду наукової бібліотеки установи.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовано на Круглому столі «В.І. Сазанов – розбудовник вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи «(28 листопада 2014 р. – м. Полтава); X міжнародній конференції «Сучасні міждисциплінарні дослідження: історія, сьогодення, майбутнє» (20 березня 2015 р. – НДЦ «Слов’янський світ»); П’ятій всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні соціально-гуманітарні дискурси» (21 березня 2015 р.– м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук» (3−4 квітня 2015 р.−м. Одеса); XIII Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Історія розвитку науки, техніки та освіти» (16 квітня 2015 р. − НТУ «КПІ»); ХX Всеукраїнській конференції молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів «Наука України як фактор національної безпеки» (17 квітня 2015 р. − м. Київ); X Всеукраїнській конференції молодих вчених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні» (28 травня 2015 р. − ННСГБ НААН).
За результатами дисертаційного дослідження видано 5 публікацій, чотири з яких входять до переліку наукових видань, визначених МОН України фаховими з історичних наук, одну опубліковано в іноземному науковому виданні – науковому журналі Євразійського союзу вчених (м. Москва, Російська Федерація).
Структура дисертації підпорядкована меті та конкретним дослідницьким завданням, зорієнтована на цілісне, взаємопов’язане висвітлення проблем, сукупність яких узгоджується з предметом дослідження. Безпосередньо дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, 10 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (119 позицій). Загальний обсяг дисертації – 194 сторінки, основний текст роботи викладений на 173 сторінках.