- •Основи охорони праці
- •Основи охорони праці
- •І. Правові і організаційні питання охорони праці
- •1. Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •2. Предмет, структура, зміст та мета курсу
- •3. Законодавство України про охорону праці
- •4.Основні положення Закону України «Про охорону праці»
- •5.Принципи державної політики в галузі охорони праці в Україні
- •6. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •7. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •8. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •9. Загальні гарантії прав на охорону праці
- •10. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •11. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •12. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та людей похилого віку
- •13. Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •14. Страхові тарифи, розміри та порядок здійснення страхових внесків до Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •15. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їх смерті
- •16. Організація охорони праці на виробництві, обов‘язки роботодавця та служби охорони праці
- •17. Обов‘язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •18. Фінансування охорони праці
- •19. Система управління охороною праці
- •20. Навчання та інструктажі з охорони праці
- •21. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною пpaцi
- •22.Розслідування та облік нещасних випадків
- •23. Розслідування та облік професійних захворювань
- •24. Методи аналізу виробничого травматизму
- •Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санаторії
- •25.Аналіз умов праці
- •26. Загальна характеристика повітряного середовища та вплив його на працездатність людини
- •27. Нормування параметрів метеорологічних умов робочої зони
- •28. Іоний склад повітря і вплив на життєдіяльність людини
- •29. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •30.Нормування шкідливих речовин
- •31. Нормалізація параметрів повітряного середовища
- •32.Вентиляція виробничих приміщень
- •Освітлення
- •33. Основні світлотехнічні поняття та одиниці. Види виробничого освітлення
- •34. Системи, джерела світла, світильники та нормування штучного освітлення
- •Нормування штучного освітлення.
- •35.Системи та нормування природного освітлення
- •Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку на виробництві
- •36. Дія шуму, ультразвуку, інфразвуку та вібрації на людину. Основні акустичні характеристики
- •37. Загальні положення нормування шуму, ультразвуку, інфразвуку та вібрації на виробництві
- •38. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку на виробництві
- •39. Захист від вібрації Фізичні характеристики вібрації.
- •40 Нормування вібрації
- •41 Заходи та засоби захисту від вібрації
- •42 Іонізуючі випромінювання
- •43 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Характерні порушення в організмі людини
- •44 Нормування іонізуючих випромінювань
- •45 Захист від іонізуючих випромінювань
- •46 Лазерне випромінювання
- •47. Способи і засоби захисту від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Біологічна дія електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.
- •Способи і засоби захисту від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.
- •Організаційно-технічні
- •Вимоги до приміщень.
- •Засоби індивідуального захисту від електромагнітного випромінювання.
- •48. Безпечність технологічного обладнання
- •49. Безпечність технологічного процесу
- •50. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •Електробезпека
- •51. Дія електричного струму на людину. Основні фактори, що визначають ступінь враження людини електричним струмом
- •52. Аналіз небезпеки електричних мереж
- •Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •53. Основні причини враження електричним струмом. Класифікація приміщень в залежності від небезпеки враження електричним струмом
- •Ознаки підвищеної небезпеки
- •54.Забезпечення електробезпеки
- •Конструкція електроустановок.
- •Технічні засоби.
- •Технічні засоби захисту
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •55. Організація безпечної експлуатації електроустановок.
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •56. Блискавкозахист
- •Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •Група посудин
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •Безпека при експлуатації котельних установок
- •Безпека при експлуатації компресорних установок
- •Безпека при експлуатації трубопроводів
- •Безпека при експлуатації балонів
- •Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки
- •58.Основні причини пожеж. Аналіз пожежної безпеки технологічних процесів
- •59. Оцінка пожежної небезпеки виробництв. Класифікація виробничих приміщень та будівель по вибухопожежній та пожежній небезпеці
- •60. Категорії будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •Система протипожежного захисту
- •63. Пожежна безпека будівель та споруд Вогнестійкість будівель та споруд
- •Протипожежні розриви
- •Евакуація людей із будівель та приміщень
- •64. Основні принципи пожежегасіння та вогнегасні речовини
- •65. Протипожежне водо постачання
- •66. Первинні засоби пожежогасіння
- •Організаційно-технічні заходи забезпечення пожежної безпеки на підприємствах Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Завдання та види пожежної охорони
- •Література
44 Нормування іонізуючих випромінювань
Допустимі дози іонізуючого випромінювання регламентуються Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Згідно з цим нормативним документом визначені наступні категорії опромінювання осіб:
категорія А – особи, що постійно чи тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання;
категорія Б – обмежена часина населення (особи, що не працюють безпосередньо з джерелом випромінювання, але за умови проживання або розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню);
категорія В – населення області, країни.
За ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання встановлено 3 групи критичних органів (тканини) організму, опромінення яких спричиняє найбільшу шкоду здоров`ю людини:
І – все тіло, статеві органи, червоний кістковий мозок;
ІІ – щитовидна залоза, м’язи, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока;
ІІІ – кісткова тканина, шкіра, кисті, передпліччя, лидки, стопи.
Залежно від групи критичних органів для осіб категорії А встановлено гранично допустиму дозу (ГДД) за рік, а для осіб категорії Б – границю дози (ГД) за рік.
Дози опромінення для різних груп
критичних органів осіб категорії А та Б мЗв/рік
-
Група критичних
органів
Гранично допустима доза
для осіб категорії А
Границя дози для осіб
категорії Б
І
ІІ
ІІІ
50
150
300
5
15
30
Еквівалентна доза Н накопичення в критичному органі за час Т (років) від початку професійної роботи, не повинна перевищувати значень, що визначаються за формулою:
Для населення (категорії В) доза опромінення не регламентується , оскільки передбачається, що їх опромінення відбувається в основному за рахунок природного фону та рентгенодіагностики, дози яких незначні і не можуть викликати в організмі відчутних несприятливих змін.
45 Захист від іонізуючих випромінювань
Організаційні заходи. Приміщення які призначенні для роботи з радіоактивними ізотопами повинні бути ізольовані від інших і мати спеціальне оброблення стін, стелі, підлоги. Відкриті джерела випромінювання і всі предмети, які опромінюються повинні знаходитись в обмеженій зоні, перебування в якій персоналу дозволяється в окремих випадках, та й то короткочасно. На контейнерах, устаткуванні, дверях приміщень та інших об’єктах наноситься попереджувальний знак радіаційної небезпеки.
На підприємствах складаються та затверджуються інструкції з охорони праці Для проведення робіт необхідно, за можливістю, вибирати якнайменшу достатню кількість ізотопів («захист кількістю»). Застосування приладів більшої точності дає можливість використовувати ізотопи, з меншою активністю («захист якістю»). Необхідно також організувати дозиметричний контроль та своєчасне збирання і видалення радіоактивних відходів із приміщень у спеціальних контейнерах.
До технічних заходів та засобів захисту від іонізуючого випромінювання належать: застосування автоматизованого устаткування з дистанційним керуванням; використання витяжних шаф, камер, боксів, що оснащені спеціальними маніпуляторами, які копіюють рухи рук людини; встановлення захисних екранів.
Санітарно-гігієнічні заходи передбачають: забезпечення чистоти приміщень, включаючи щоденне вологе прибирання; улаштування припливно-витяжної вентиляції з щонайменше 5-кратним повітрообміном; дотримання норм особистої гігієни.
До лікувально-профілактичних заходів належать: попередній та періодичні медогляди осіб, які працюють з радіоактивними речовинами; встановлення раціональних режимів паці та відпочинку; використання радіопротекторів - хімічних речовин, що підвищують стійкість організму до іонізуючого опромінення.
Захист працівника від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання досягається шляхом:
зниження потужності джерела випромінювання до мінімально необхідної величини («захист кількістю»);
збільшення відстані між джерелом випромінювання та працівником («захист відстанню»);
зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання («захист часом»);
встановлення між джерелом випромінювання та працівником захисного екрану («захист екраном»).
При роботі з радіоактивними речовинами важливе значення має застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), які запобігають потраплянню радіоактивних забруднень на шкіру та всередину організму, а також захищають від альфа - та при можливості, від бета-випромінювань.
До ЗІЗ від іонізуючих випромінювань належать: халати, костюми, пневмокостюми, шапочки, гумові рукавички, тапочки, бахіли засоби захисту органів дихання та ін. Застосування тих чи інших ЗІЗ залежить від виду і класу робіт. Так при ремонтних і аварійних роботах застосовуються ЗІЗ короткочасного використання – ізолювальні костюми (пневмокостюми) шлангові чи з автономним джерелом живлення повітрям.
