- •Основи охорони праці
- •Основи охорони праці
- •І. Правові і організаційні питання охорони праці
- •1. Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •2. Предмет, структура, зміст та мета курсу
- •3. Законодавство України про охорону праці
- •4.Основні положення Закону України «Про охорону праці»
- •5.Принципи державної політики в галузі охорони праці в Україні
- •6. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •7. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •8. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •9. Загальні гарантії прав на охорону праці
- •10. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •11. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •12. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та людей похилого віку
- •13. Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •14. Страхові тарифи, розміри та порядок здійснення страхових внесків до Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •15. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їх смерті
- •16. Організація охорони праці на виробництві, обов‘язки роботодавця та служби охорони праці
- •17. Обов‘язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •18. Фінансування охорони праці
- •19. Система управління охороною праці
- •20. Навчання та інструктажі з охорони праці
- •21. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною пpaцi
- •22.Розслідування та облік нещасних випадків
- •23. Розслідування та облік професійних захворювань
- •24. Методи аналізу виробничого травматизму
- •Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санаторії
- •25.Аналіз умов праці
- •26. Загальна характеристика повітряного середовища та вплив його на працездатність людини
- •27. Нормування параметрів метеорологічних умов робочої зони
- •28. Іоний склад повітря і вплив на життєдіяльність людини
- •29. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •30.Нормування шкідливих речовин
- •31. Нормалізація параметрів повітряного середовища
- •32.Вентиляція виробничих приміщень
- •Освітлення
- •33. Основні світлотехнічні поняття та одиниці. Види виробничого освітлення
- •34. Системи, джерела світла, світильники та нормування штучного освітлення
- •Нормування штучного освітлення.
- •35.Системи та нормування природного освітлення
- •Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку на виробництві
- •36. Дія шуму, ультразвуку, інфразвуку та вібрації на людину. Основні акустичні характеристики
- •37. Загальні положення нормування шуму, ультразвуку, інфразвуку та вібрації на виробництві
- •38. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку на виробництві
- •39. Захист від вібрації Фізичні характеристики вібрації.
- •40 Нормування вібрації
- •41 Заходи та засоби захисту від вібрації
- •42 Іонізуючі випромінювання
- •43 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Характерні порушення в організмі людини
- •44 Нормування іонізуючих випромінювань
- •45 Захист від іонізуючих випромінювань
- •46 Лазерне випромінювання
- •47. Способи і засоби захисту від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Біологічна дія електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.
- •Способи і засоби захисту від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.
- •Організаційно-технічні
- •Вимоги до приміщень.
- •Засоби індивідуального захисту від електромагнітного випромінювання.
- •48. Безпечність технологічного обладнання
- •49. Безпечність технологічного процесу
- •50. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •Електробезпека
- •51. Дія електричного струму на людину. Основні фактори, що визначають ступінь враження людини електричним струмом
- •52. Аналіз небезпеки електричних мереж
- •Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •53. Основні причини враження електричним струмом. Класифікація приміщень в залежності від небезпеки враження електричним струмом
- •Ознаки підвищеної небезпеки
- •54.Забезпечення електробезпеки
- •Конструкція електроустановок.
- •Технічні засоби.
- •Технічні засоби захисту
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •55. Організація безпечної експлуатації електроустановок.
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •56. Блискавкозахист
- •Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •Група посудин
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •Безпека при експлуатації котельних установок
- •Безпека при експлуатації компресорних установок
- •Безпека при експлуатації трубопроводів
- •Безпека при експлуатації балонів
- •Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки
- •58.Основні причини пожеж. Аналіз пожежної безпеки технологічних процесів
- •59. Оцінка пожежної небезпеки виробництв. Класифікація виробничих приміщень та будівель по вибухопожежній та пожежній небезпеці
- •60. Категорії будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •Система протипожежного захисту
- •63. Пожежна безпека будівель та споруд Вогнестійкість будівель та споруд
- •Протипожежні розриви
- •Евакуація людей із будівель та приміщень
- •64. Основні принципи пожежегасіння та вогнегасні речовини
- •65. Протипожежне водо постачання
- •66. Первинні засоби пожежогасіння
- •Організаційно-технічні заходи забезпечення пожежної безпеки на підприємствах Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Завдання та види пожежної охорони
- •Література
13. Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
Соціальне страхування являє собою систему прав і гарантій, що спрямовані на матеріальну підтримку громадян, насамперед працюючих, і членів їх сімей у разі втрати ними з незалежних від них обставин (захворювання, нещасний випадок, безробіття, досягнення пенсійного віку тощо) заробітку, а також здійснення заходів, пов‘язаних з охороною здоров‘я застрахованих осіб. Соціальне страхування є важливим фактором соціального захисту населення.
Згідно ст. 5 Закону України “Про охорону праці” усі працівники підлягають загальнообов‘язковому соціальному страхуванню від нещасного випадку і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку) визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Завданнями страхування від нещасного випадку є:
- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю працівників;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
- відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.
Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, які підлягають згідно Закону обов‘язковому страхуванню, вважаються застрахованими незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Усі застраховані є членами Фонду.
Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися:
1) священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;
2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
3) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. N 1094. Перелік професійних захворювань затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства охорони здоров‘я.
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим, а такого роду нещасний випадок або професійне захворювання також є страховим випадком.
У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
е) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;
є) допомогу дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві її матері під час вагітності;
2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;
5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги;
6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі - ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;
10) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду;
11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;
12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.
