7.7 Етапи розв’язання науково-технічної задачі
7.7.1 Вступ. Основна мета написання
На сучасному етапі в основі атестації наукових кадрів вищої кваліфікації, у крайньому разі в галузі технічних наук, покладено розв’язання (або участь у розв’язанні) науково-технічної задачі.
До речі, до наукових результатів ставляться відповідні вимоги:
постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;
аналіз останніх джерел досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття, праця;
формулювання цілей статті, праці (постановка задачі, бажано формалізована);
виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку (рис. 7.8).
Рис. 7.8. Узагальнений алгоритм системного дослідження з розв’язання науково-технічної задачі
7.7.2 Об’єкт дослідження як цільова категорія
Об’єктом дослідження може бути:
об’єкт тієї чи іншої фізичної природи;
процес, який являє собою технологію того чи іншого класу (матеріальну, енергетичну або інформаційну);
подія того чи іншого характеру;
явище (природного, технічного чи соціального характеру).
Під
час наукового узагальнення об’єкт
дослідження (того чи іншого плану) бажано
розглядати як систему
→
→
.
Як виділяти об’єкт дослідження. При цьому можна скористуватись загальним визначенням системи. Розглядаючи те чи інше середовище (матеріальне, енергетичне, інформаційне в цілому або більш детально кожне із них), виходячи із тієї чи іншої мети як бажаного результату діяльності, при тій чи іншій мірі оцінки її досяжності (повна, оптимальна чи допустима) виділяється його частина із збереженням входу та виходу і розглядається як окрема система.
В подальшому використовують системний підхід, основні етапи якого: (структуризація) →(формалізація) →(цілеорієнтація). Тоді все різноманіття об’єктів дослідження і постановок задач можливо розглядати, у свою чергу, як систему (альтернативного типу) – 2-ге визначення системи як упорядкованої сукупності.
Структуризація об’єкта дослідження. При цьому може бути використане 3-тє визначення системи як мережі зв’язаних елементів. Можливе використання так званого структурного підходу, коли сукупності елементів і зв’язки між ними описуються незалежно.
Формалізація. Види моделей, які використовуються при системному підході в рамках даної роботи:
відповідно до технології системного дослідження: (синтезу (оптимізації), аналізу (моделювання) та прийняття рішень (вибір варіантів)):
будови (структура системи);
функціонування на порівняно малих відрізках часу, так звані технологічні моделі, які задаються звичайно функціональними схемами;
розвитку або еволюції функціонування на значних відрізках часу при формулюванні задач ціле орієнтації