3. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами

Відповідь на питання, що зазначене в заголовку, може бути дана одною фразою: «Дуже велика!». Проте важливо навести приклади, що дають нам право так говорити.

Звідки ж почати відлік? Зрозуміло, що період партнерства України з іншими державами не може бути обмежений часом існування незалежної держави Україна. Тому варто пригадати постать, з якої можна вести відлік Болонського процесу в Україні. Згадаймо Юрія Котермака (1450–1494), більше відомого світові як Георгій Дрогобич де Русіа, який у далекому 1481 році очолив той самий Болонський університет, що сьогодні визнаний найстарішим у світі, і чиїм ім’ям названо процес інтеграції систем вищої освіти європейських країн. Своє кредо учений висловив у вступі до своєї книги «Прогностична оцінка 1483 року»:

Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням:

Хай буде користь від них роду людському в житті.

(пер. з лат. В. Д. Литвинова)

Згадаймо іншого українця, чия творчість вплинула на життя багатьох європейських народів – Мелетія Смотрицького, вихованця відомої Острозької академії. Граматика, яку він написав, мала довге життя. Протягом кількох століть вона була основним підручником для українського, російського і білоруського народів. У 1648 і 1721 pp. її перевидавали в Росії. Вона була перекладена на всі слов’янські мови. Нею користувалися у південнослов’янських країнах, а також у Молдавії та Румунії. Михайло Ломоносов говорив про цю граматику як про «ворота своєї вченості». У Росії граматика М. Смотрицького стала основою філологічних знань аж до 1755 p., тобто до «Російської граматики» Ломоносова. Термінологією граматики М. Смотрицького й досі користуються російські лінгвісти: гласная, согласная, ударение, слог, точка, многоточие, запятая, предлог, союз, междометие, глагол, существительное, склонение, спряжение.

Чи конкурентоспроможні ми в сучасному глобалізованому світі, чи важливо для цього отримати гарну освіту в Україні, чи в змозі наша держава на рівних співробітничати зі світовими лідерами економіки? Такі питання задають собі молоді українці сьогодні. Творчий шлях видатних українців промовисто свідчить про успіхи на цьому шляху.

Можна згадати відомого танцівника Сержа Лифаря (1904–1986), який закінчив приватну балетну студію в Києві, а після еміграції став засновником сучасного балету в Франції. Уродженець Житомиру історик М. І. Ростовцев створив загальну концепцію розвитку і занепаду античної цивілізації, а його земляк С. П. Корольов вивів людину в космос. Перший космонавт незалежної України Л. К. Каденюк пройшов шлях від курсанта Чернігівського вищого авіаційного училища до пілота американського космічного корабля «Колумбія» (1997). Якщо продовжувати «космічну» тему, варто згадати про участь українських інженерів найвищої кваліфікації з КБ «Південне» та ПО «Південмаш» у міжнародному проекті «Морський старт».

Їхні імена вже увійшли в історію. А як справи у наших сучасників? Ганна Купченко (28 років) закінчила з «червоним» дипломом НТУУ «КПІ», починала кар’єру програміста в Україні, сім років працювала у компанії «Майкрософт», останні 2 роки працює в США, де керує командами програмістів, що знаходяться в Україні, Мексиці, США, і налагоджує роботу з замовниками компанії. Має зарплатню більше 10 тисяч доларів.

21-річний випускник Полтавського національного технічного університету Олександр Ященко успішно пройшов співбесіду з керівництвом англійської компанії «Shell» і невдовзі відправиться на стажування або до Сполучених Штатів, або ж до Західної Європи. Він має два дипломи про вищу освіту, паралельно освоїв спеціальності «Видобування нафти і газу» та «Економіка підприємств», тема дипломної роботи пов’язана з методами інтенсифікації видобування сланцевого газу, що й зацікавило іноземних спеціалістів.

Наприкінці травня 2013 р. в Сербії, а точніше – в її столиці Белграді відбувся фінал конкурсу архітектурних робіт «ISOVER Multi-Comfort House Students Contest 2013». Організатор цього конкурсу – французька компанія «Saint-Gobain Insulation» за участі представництв «Saint-Gobain ISOVER», «Certain Teed» та «IZOCAM». Завдання – розробити проект забудови кварталу в німецькому місті Маннхайм. При цьому кожна команда повинна була творчо проявити себе. Учасники конкурсу мали дотримуватися певних умов: спроектувати елітні середньоповерхові житлові будівлі (так звані міські вілли), а окрім них, ще й офісні приміщення. До того ж усі вони мали вписатися в зону парку. У цьому конкурсі представниці Полтавського національного технічного університету Марія Желязкова та Олена і Анна Круглови посіли почесне друге місце й, окрім диплома, отримали грошову винагороду в розмірі 1 500 євро.

Приклади можна було би продовжити, але і без того зрозуміло, що наполегливість у здобутті знань, розвиток у собі змалку творчих здібностей і сумлінна праця дають позитивний результат навіть у найнесприятливіших соціально-економічних умовах.