- •Тема 1. Судинні захворювання головного мозку
- •Аневризми артерій головного мозку
- •Артеріовенозні мальформації (авм) головного мозку
- •Каротидно-кавернозне співустя (ккс)
- •Гострі порушення мозкового кровообігу
- •Геморагічний інсульт
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Тема 2 черепно-мозкова травма
- •Внутрішньошлуночковий крововилив
- •Тема 3 спинномозкова травма
- •Епідеміологія.
- •Класифікація спинномозкової травми.
- •Клінічні прояви хребетно-спинномозкової травми
- •Спеціальні методи обстеження хребта
- •Лікування
- •Тема4 пухлини головного, спинного мозку та хребта
- •Класифікація пухлин головного мозку
- •Класифікація пухлин головного мозку за гістоструктурою:
- •Механізм формування гіпертензійного синдрому
- •Дислокаційні синдроми
- •Особливості клінічних проявів пухлин головного мозку у дітей
- •Діагностика пухлин головного мозку
- •Лікування пухлин головного мозку
- •Гормонотерапія:
- •Невринома слухового нерва
- •Лікування
- •Пухлини ділянки турецького сідла
- •Аденоми гіпофіза
- •Краніофарингіоми
- •Метастатичні пухлини
- •Класифікація пухлин спинного мозку
- •Патологія міжхребцевих дисків
- •Тема 5 гідроцефалія, ураження переферійної нервової системи
- •Дегенеративні зміни в нерві після його ушкодження
- •Регенерація нерву після ушкодження і накладення шва
- •Класифікація ушкоджень периферичних нервів
- •Діагностика ушкодження периферичних нервів
- •Хірургічне лікування травматичних ушкоджень периферичних нервів
- •Одним з часто застосовуваних способів мікрохірургічного зшивання нервів є епіневральний шов.
- •Питання для самоконтролю
- •Додатки:
- •Динаміка приросту окружності голови в нормі
- •Рекомендована література
Діагностика ушкодження периферичних нервів
При ушкодженні периферичних нервів з метою уточнення рівня поразки нерва, наявності провідності нерву, а також для уточнення показань до операції проводять електрофізіологічне дослідження ушкоджених нервів. Одним з інформативних діагностичних методів є електроміографія, особливо електростимуляційна, яка дозволяє виявити стан біопотенціалів м'язів.
Наявність потенціалів у найбільш важливих групах м'язів, виявлених при електростимуляційній електроміографії, дає можливість встановити часткове порушення провідності та з урахуванням клінічної симптоматики, визначити протипоказання для проведення операції. У теж час відсутність біопотенціалів дозволяє встановити наявність повного порушення провідності (біоелектричне «мовчання»). Ці дані з урахуванням клінічної картини дають можливість прийти до висновку про необхідність проведення операції.
При виконанні операції з метою встановлення ступеня ушкодження нервових стовбурів важливим діагностичним методом є дослідження викликаних потенціалів нерву. Наявність викликаних потенціалів з більшості нервових пучків є показанням для виконання тільки зовнішнього невролізу. Виявлення потенціалів з невеликої групи нервових пучків або повна їхня відсутність є показанням для часткової аутопластики або резекції ушкодженого нерву та накладання швів.
Впровадження в клініку методу нейровізуалізації – МРТ - явилося важливим етапом у діагностиці ушкоджень периферичних нервів. За даними МРТ можливо встановити часткове або повне анатомічне ушкодження нервових стовбурів, і це дозволяє виробити відповідні показання для проведення оперативного втручання.
Хірургічне лікування травматичних ушкоджень периферичних нервів
Хірургічне лікування травматичних ушкоджень повинне проводитися тільки в спеціалізованих нейрохірургічних стаціонарах, оснащених необхідним мікрохірургічним інструментарієм, операційною оптикою (бінокулярні лупи, операційні мікроскопи), мікрошовним матеріалом. Однією з головних умов є наявність підготовлених нейрохірургів для виконання реконструктивної мікрохірургії при ушкодженнях периферичних нервових стовбурів.
У залежності від виду і ступеня ушкодження нервів визначають показання і терміни виконання реконструктивних операцій.
При різаних, колотих, рубаних ранах при наявності часткової або повної анатомічної перерви нерву показане невідкладне оперативне втручання. У випадку вогнепальних ушкоджень наявність повного порушення провідності у великій мірі обумовлено струсом, забиттям або тракцією нерву, варто вважати за доцільне визначити показання до операції через 2-4 тижня після травми нерву, коли регресують явища струсу або забиття нерву.
Виключення складають ті хворі, у яких після травми під час первинної хірургічної обробки було виявлено наявність анатомічної цілісності нерву.
При закритих переломах кісток кінцівок, які поєднуються з анатомічним ушкодженням нерву, у випадку виконання операції з приводу перелому операція на нерві може бути виконана в якості супутньої.
При закритих травматичних ушкодженнях нервових стовбурів відсутність ознак його регенерації протягом 3-4 місяців є показанням для операції.
Оперативні доступи до периферичних нервів кінцівок роблять за допомогою мікрохірургії.
Для здійснення оперативних доступів для оголення периферичних нервів різної локалізації в залежності від патології нервових стовбурів застосовують різні методи відбудовної мікрохірургії нервів:
невроліз (зовнішній) - з метою усунення компресії нервового стовбура роблять звільнення його від сполучнотканинних пісттравматичних рубців. З застосуванням мікрохірургічного інструментарію й операційної оптики нерв виділяють від рубців при мінімальній його травматизації і максимальному збереженні епіневрію.
Ендоневроліз (внутрішній невроліз) або міжфасцікулярний невроліз – виділення пучків нервового стовбура з застосуванням мікрохірургічного методу від рубців та спайок після розтину епіневрію.
Зшивання нерву – накладення шва на нерв, точне зіставлення центрального і периферичного кінців пересіченого нервового стовбура – є одним з основних методів відбудовної мікрохірургії ушкоджених нервових стовбурів.
Первинний шов – накладення мікрохірургічних швів на нерв під час первинної хірургічної обробки рани.
Відстрочений шов – усі шви, що накладають на нерв у різний термін після первинної хірургічної обробки рані.
Ранній шов – накладений на нерв після 3 місяців, а пізній - через 3 місяці й більше.
В основному накладають на нерв відстрочений шов. Через-4 тижні після загоєння рани.
При зшиванні нервів здійснюють епіневральний, міжпучковий (периневральний) шов, міжпучкову аутопластику.
