Діагностика ушкодження периферичних нервів

При ушкодженні периферичних нервів з метою уточнення рівня поразки нерва, наявності провідності нерву, а також для уточнення показань до операції проводять електрофізіологічне дослідження ушкоджених нервів. Одним з інформативних діагностичних методів є електроміографія, особливо електростимуляційна, яка дозволяє виявити стан біопотенціалів м'язів.

Наявність потенціалів у найбільш важливих групах м'язів, виявлених при електростимуляційній електроміографії, дає можливість встановити часткове порушення провідності та з урахуванням клінічної симптоматики, визначити протипоказання для проведення операції. У теж час відсутність біопотенціалів дозволяє встановити наявність повного порушення провідності (біоелектричне «мовчання»). Ці дані з урахуванням клінічної картини дають можливість прийти до висновку про необхідність проведення операції.

При виконанні операції з метою встановлення ступеня ушкодження нервових стовбурів важливим діагностичним методом є дослідження викликаних потенціалів нерву. Наявність викликаних потенціалів з більшості нервових пучків є показанням для виконання тільки зовнішнього невролізу. Виявлення потенціалів з невеликої групи нервових пучків або повна їхня відсутність є показанням для часткової аутопластики або резекції ушкодженого нерву та накладання швів.

Впровадження в клініку методу нейровізуалізації – МРТ - явилося важливим етапом у діагностиці ушкоджень периферичних нервів. За даними МРТ можливо встановити часткове або повне анатомічне ушкодження нервових стовбурів, і це дозволяє виробити відповідні показання для проведення оперативного втручання.

Хірургічне лікування травматичних ушкоджень периферичних нервів

Хірургічне лікування травматичних ушкоджень повинне проводитися тільки в спеціалізованих нейрохірургічних стаціонарах, оснащених необхідним мікрохірургічним інструментарієм, операційною оптикою (бінокулярні лупи, операційні мікроскопи), мікрошовним матеріалом. Однією з головних умов є наявність підготовлених нейрохірургів для виконання реконструктивної мікрохірургії при ушкодженнях периферичних нервових стовбурів.

У залежності від виду і ступеня ушкодження нервів визначають показання і терміни виконання реконструктивних операцій.

При різаних, колотих, рубаних ранах при наявності часткової або повної анатомічної перерви нерву показане невідкладне оперативне втручання. У випадку вогнепальних ушкоджень наявність повного порушення провідності у великій мірі обумовлено струсом, забиттям або тракцією нерву, варто вважати за доцільне визначити показання до операції через 2-4 тижня після травми нерву, коли регресують явища струсу або забиття нерву.

Виключення складають ті хворі, у яких після травми під час первинної хірургічної обробки було виявлено наявність анатомічної цілісності нерву.

При закритих переломах кісток кінцівок, які поєднуються з анатомічним ушкодженням нерву, у випадку виконання операції з приводу перелому операція на нерві може бути виконана в якості супутньої.

При закритих травматичних ушкодженнях нервових стовбурів відсутність ознак його регенерації протягом 3-4 місяців є показанням для операції.

Оперативні доступи до периферичних нервів кінцівок роблять за допомогою мікрохірургії.

Для здійснення оперативних доступів для оголення периферичних нервів різної локалізації в залежності від патології нервових стовбурів застосовують різні методи відбудовної мікрохірургії нервів:

1. невроліз (зовнішній) - з метою усунення компресії нервового стовбура роблять звільнення його від сполучнотканинних пісттравматичних рубців. З застосуванням мікрохірургічного інструментарію й операційної оптики нерв виділяють від рубців при мінімальній його травматизації і максимальному збереженні епіневрію.

2. Ендоневроліз (внутрішній невроліз) або міжфасцікулярний невроліз – виділення пучків нервового стовбура з застосуванням мікрохірургічного методу від рубців та спайок після розтину епіневрію.

3. Зшивання нерву – накладення шва на нерв, точне зіставлення центрального і периферичного кінців пересіченого нервового стовбура – є одним з основних методів відбудовної мікрохірургії ушкоджених нервових стовбурів.

Первинний шов – накладення мікрохірургічних швів на нерв під час первинної хірургічної обробки рани.

Відстрочений шов – усі шви, що накладають на нерв у різний термін після первинної хірургічної обробки рані.

Ранній шов – накладений на нерв після 3 місяців, а пізній - через 3 місяці й більше.

В основному накладають на нерв відстрочений шов. Через-4 тижні після загоєння рани.

При зшиванні нервів здійснюють епіневральний, міжпучковий (периневральний) шов, міжпучкову аутопластику.