Практичні завдання
Задача 1
Сума цін реалізованих за рік товарів – 900 млн. гривень. З них 200 млн. гривень продано в кредит з відстрочкою платежів до наступного року. Платежі, по яких настав термін сплати за операції, здійснені раніше, становлять 150 млн. гривень, суми взаємопогашуваних безготівкових платежів – 50 млн. гривень. Гроші роблять у середньому 8 оборотів за рік. Визначте кількість грошей, необхідних для обігу. Як зміниться кількість грошей, якщо сума продаж зросте у 1,5 рази, а гривня буде обертатися 10 разів за рік?
Задача 2
Визначте суму цін товарів, що реалізуються, якщо загальна сума грошей, необхідних для обігу, дорівнює 20 млн. гривень, сума цін товарів, проданих у кредит, – 60 млн. гривень, сума платежів за борговими зобов’язаннями – 40 млн. гривень, сума взаємопогашуваних безготівкових платежів – 20 млн. гривень. Одна гривня обертається за рік 8 разів.
Задача 3
Ціни споживчого кошика поточного року становлять 560 гривень, а минулого – 520 гривень. Індекс цін минулого року становив 105 %. Визначте:
а) індекс цін поточного року;
б) темп інфляції.
Задача 4
В Україні швидкість обертання однієї гривні в рік, що використовується в середньому для реалізації товарів та послуг становить 8 разів. Середній рівень цін, що сформувався на товари та послуги в країні складає 450 гривень. Фізичний обсяг товарів та послуг, що були реалізовані в поточному році склав 10 млн. одиниць.
Визначте середню масу грошей (за рівнянням І. Фішера), що перебуває в обороті на даний період часу. Які фактори впливають на швидкість обертання грошової одиниці.
Задача 5
Вкажіть функції, у яких використані гроші, у таких випадках:
а) визначення ціни товару;
б) купівля товару за готівку;
в) купівля в кредит;
г) оплата боргу;
д) виплати заробітної плати;
е) заощадження з метою покупки;
ж) облік витрат на виготовлення продукції;
з) вкладання грошей у банк;
і) розрахунки по визначенню економічної ефективності.
Методичні поради:
Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період часу (прискорилась чи сповільнилась) і визначається за формулою:
Темп
інфляції = 
* 100 %, де
- індекс цін у поточному періоді;
- індекс цін у минулому (базовому) періоді.
Рівняння І. Фішера має вигляд: M * V = P * Q, де
M – кількість грошей, що перебувають в обігу;
V – швидкість обігу грошей;
P – рівень цін;
Q – реальний обсяг національного виробництва.
Кількість грошей в обігу визначається на наступною формулою:
КГ
,
Де: СЦ – сума цін товарів, що призначено для реалізації;
К – сума цін товарів, що продані у кредит;
П – платежі за якими настав строк сплати;
ВЗ – платежі, що взаємозараховуються;
О – середня швидкість обороту грошової одиниці.
Теоретичні відомості
Паперові гроші вперше з'явилися в Китаї ще в ХІІ ст. Про них згадує відомий мандрівник Марко Поло, що побував у Пекіні в кінці ХІІІ ст. Вони мали форму чотирикутних пластинок з особливими знаками і печатками, різну купівельну спроможність і були обов'язкові до приймання в платежах. Виникнення паперових грошей пов'язано з ім'ям хана Хубілая - онука Чингізхана.
Але широкого розповсюдження набули паперові гроші в кінці XVII-XVIII ст. Вперше на Заході вони з'явились у британських колоніях Північної Америки (штат Массачусетс) у 1690 р. В Австрії паперові гроші з'явились у 1762 р., в Росії - з 1769 р., в Пруссії - з 1806 р.
Спочатку паперові гроші випускала держава паралельно із золотими і з метою забезпечення їх впровадження в обіг обмінювала на золоті. Однак з часом зростання дефіциту державного бюджету спричинило збільшення емісії паперових грошей, якими покривався дефіцит державного бюджету. Паперові гроші перестали обмінюватися на золоті монети.
Це означало, що паперові гроші відірвалися не тільки від внутрішньої вартості грошей, а й від реальних потреб обігу. Емісія грошей може зумовлюватися не стільки потребами обігу, скільки потребою держави в покритті бюджетного дефіциту, якщо уряд виявляється неспроможним вирівняти дефіцит бюджету збільшенням надходжень грошових коштів з інших джерел. Держава, що постійно відчуває нестачу коштів, може збільшувати випуск паперових грошей без врахування потреби в них товарного і платіжного обігу. Відсутність обміну на золото не дає можливості паперовим грошам вийти з обігу. В результаті паперові гроші, що застряли в обігу, незалежно від величини товарного обігу і реальної потреби в них в обігу, переповнюють канали обігу та знецінюються, тобто зменшується їхня купівельна спроможність.
Це означає, що економічна природа паперових грошей виключає можливість сталості паперово-грошового обігу, бо їхня кількість не регулюється потребами товарообігу, а механізму автоматичного вилучення надлишку паперових грошей з обігу немає.
У зв'язку з цим виникає потреба у свідомому державному регулюванні руху і кількості паперових грошей в обігу, в необхідності функціонування відповідних державних структур.
Рис. 1 – Види грошей
ЧЕК - грошовий документ певної форми, який може використовуватися замість грошей. Незаповнені чеки у вигляді чекових книжок видаються громадянам, фірмам, підприємствам, у яких є грошовий рахунок у банку. Ці особи можуть заповнювати чек на певну суму і використовувати його як засіб плати. При цьому гроші за чеком виплачує банк (знімає з рахунку), який видав чекову книжку. Грошовий чек може бути також прийнятим до оплати іншим банком. Крім банківських, існують касові чеки.
БАНКІВСЬКІ КРЕДИТНІ КАРТКИ, АБО ПЛАСТИКОВІ ГРОШІ, - призначені для запису всіх покупок, які повинні бути оплачені пізніше. Це невеличкий пластиковий прямокутник із різноманітними символами та захисними засобами. Вони видаються банками надійним та самостійним клієнтам. На картці є спеціальна магнітна смуга, де зашифрований номер та зразок підпису клієнта. Здійснивши покупку у магазині, володар картки дає її продавцю. Той закладає картку у спеціальну машинку, а зверху - три копії чека, які прокатуються валком. На чеках віддруковується все, що написано на картці, а продавець тільки підписує суму витрат. Один чек залишається продавцеві, другий - покупцеві, а третій - відправляється до банку. Там рахунок покупця зменшується на суму покупки, а гроші переводяться на рахунок продавця. Скористуватися чужою карткою або підробити її практично неможливо. У Європі та на Заході вважається "хорошим тоном" користуватися картками крупних кредитних компаній "Віза", "Європей", «Мастеркард», «Пластикові гроші».
ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ - депозитний обіг грошей, тільки для розрахунків використовуються комп'ютери, ЕРМ та нові технології.
ПЕРСОНІФІКОВАНІ ГРОШІ - ці картки дозволяють повністю «впізнати свого володаря за відбитками пальців» і повністю виключають ошукування.