- •Мета лабораторних занять
- •Порядок виконання лабораторних робіт
- •Завдання до лабораторних робіт Лабораторна робота № 3
- •Інтегрованого середовища програмування Turbo Pascal 7.0. Багатовіконна робота з редактором текстів.
- •Лабораторна робота № 4
- •Створення і виконання програм в інтегрованому середовищі Turbo Pascal 7.0.
- •Лабораторна робота № 5
- •Варіанти індивідуальних завдань:
- •Вирази до індивідуальних завдань п.5 Таблиця 1
- •Лабораторна робота № 6
- •Обчислювальних процесів. Побудова блок-схем алгоритмів.
- •Варіанти індивідуальних завдань:
- •Лабораторна робота № 7
- •Контролювання процесу виконання програми.
- •Варіанти індивідуальних завдань:
- •Лабораторна робота № 8
- •Варіанти індивідуальних завдань:
- •Лабораторна робота № 9
- •Використання стрінгів і множин у Паскаль-програмах.
- •Варіанти індивідуальних завдань:
- •Лабораторні роботи № 10 і 11
- •Варіанти індивідуальних завдань:
- •Лабораторна робота № 12
- •Варіанти індивідуальних завдань:
- •Лабораторна робота № 13
- •Лабораторна робота № 14
- •Навчальна література
Варіанти індивідуальних завдань:
З клавіатури ввести квадратну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 2525 елементів). Обчислити і надрукувати менше значення з обидвох сум великих діагоналей матриці.
З клавіатури ввести матрицю цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 1210 елементів). Знайти суму парних елементів кожного рядка.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 2035 елементів). Визначити і надрукувати номер стовпчика введеної матриці, добуток елементів якого є найменшим.
З клавіатури ввести квадратну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 3030 елементів). Визначити і надрукувати скалярний добуток елементів заданого рядка і стовпчика введеної матриці. Підказка: скалярний добуток двох векторів – сума попарних добутків однакових за номерами елементів цих векторів.
Використовуючи стандартні бібліотечні підпрограмами модуля System для генерації рівномірно розподілених випадкових чисел, заповнити випадковими двоцифровими числами матрицю розмірністю 75 елементів. Надрукувати сформовану матрицю. Вказати номери рядків матриці, в яких є непарні елементи, або вивести повідомлення про відсутність таких рядків.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 1014 елементів). Визначити і надрукувати номер рядка введеної матриці, сума елементів якого найменша.
З клавіатури ввести матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність – 1530 елементів). Переставити елементи заданого рядка матриці у зворотному порядку. Надрукувати результуючу матрицю та визначити її мінімальний елемент.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 3018 елементів). У кожному стовпчику матриці поміняти місцями найменший елемент з останнім. Роздрукувати результуючу матрицю.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю довгих цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 4028 елементів). Сформувати вектор дійсних чисел, кожен елемент якого дорівнює середньому значенню додатніх елементів відповідного рядка введеної матриці. Надрукувати отриманий вектор.
З клавіатури ввести матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність – 88 елементів). Надрукувати номери рядків введеної матриці, елементи яких є впорядкованими за зростанням значень, або вивести повідомлення про відсутність таких рядків.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність - 1710 елементів). Визначити номер стовпчика матриці, сума елементів якого є найбільшою. Надрукувати результуючу матрицю.
З клавіатури ввести квадратну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 3030 елементів). Програмно виконати траспонування введеної матриці (поміняти місцями відповідні за номерами рядки і стовпчики матриці). Надрукувати отриману матрицю.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 1035 елементів). Сформувати вектор з елементів матриці, які є простими числами (діляться тільки на 1 та на своє значення). Надрукувати отриманий вектор.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 2025 елементів). Визначити, чи є у введеній матриці рядки, які складаються тільки з непарних елементів. Надрукувати номери таких рядків або вивести повідомлення про їх відсутність.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність –2025 елементів). Сформувати цілочисельний вектор, кожен елемент якого дорівнює середньому арифметичному кожного рядка матриці. Надрукувати отриманий вектор.
З клавіатури ввести матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність – 3018 елементів). Визначити номер рядка матриці, сума елементів якого найменша. Всі елементи цього рядка збільшити вдвічі. Надрукувати результуючу матрицю.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність –2215 елементів). Визначити і надрукувати номери двох рядків введеної матриці, скалярний добуток яких найбільший. Підказка: скалярний добуток двох векторів – сума попарних добутків однакових за номерами елементів цих векторів.
З клавіатури ввести квадратну матрицю цілих беззнакових чисел (максимальна розмірність матриці – 3030 елементів). Надрукувати ті елементи введеної матриці, які зустрічаються тільки один раз (не повторюються).
Використовуючи стандартні бібліотечні підпрограмами модуля System для генерації рівномірно розподілених випадкових чисел, заповнити випадковими числами з діапазону 1..50 матрицю розмірністю 1510 елементів. Надрукувати сформовану матрицю. Вивести номери рядків матриці, в яких останній елемент є найменшим (або повідомити про відсутність таких рядків.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих беззнакових чисел (максимальна розмірність матриці – 2015 елементів). Сформувати вектор з мінімальних елементів кожного стовпчика введеної матриці. Надрукувати отриманий вектор.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 2020 елементів). Визначити і надрукувати номер рядка введеної матриці, в якому найбільше парних елементів.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю довгих цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 1625 елементів). Визначити, чи є у введеній матриці стовпчики, які не містять нульових елементів. Надрукувати номери таких стовпчиків або вивести повідомлення про їх відсутність.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих беззнакових чисел (максимальна розмірність матриці – 1025 елементів). Надрукувати номери тих рядків введеної матриці, які складаються з усіх різних елементів (або вивести повідомлення про відсутність таких рядків).
З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність - 1215 елементів). У кожному стовпчику матриці зробити максимальний елемент першим – поміняти місцями перший і максимальний елементи. Роздрукувати результуючу матрицю.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю беззнакових цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 1640 елементів). Сформувати вектор дійсних чисел, кожен елемент якого дорівнює середньому значенню елементів відповідного стовпчика введеної матриці. Надрукувати отриманий вектор.
Згенерувати і вивести на екран масив розміром 10x10 випадкових чисел в діапазоні від 1 до 9. Заповнити останній рядок матриці добутками елементів відповідних стовпців матриці. Вивести сформовану матрицю.
З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність –2025 елементів). Надрукувати номери рядків введеної матриці, в яких найбільший елемент не є останнім, або вивести повідомлення про відсутність таких рядків.
Використовуючи стандартні бібліотечні підпрограмами модуля System для генерації рівномірно розподілених випадкових чисел, заповнити випадковими трицифровими числами матрицю розмірністю 510 елементів. У кожному рядку матриці збільшити всі парні елементи у 3 рази.. Надрукувати сформовану матрицю.
