Кон­троль­ні за­пи­тан­ня

1. При­ве­ден­ня бу­со­лі в ро­бо­чий стан.

2. Ви­мі­рю­ван­ня го­ри­зон­таль­них ку­тів бу­сол­лю.

Прак­тич­не за­нят­тя № 5.3

Те­ма. Оп­ра­цю­ван­ня жур­на­лу бусольної зйомки від­по­від­но до ін­ди­віду­аль­но­го зав­дан­ня

Ме­та: фор­му­ван­ня вмінь та на­ви­ків оп­ра­цю­ван­ня жур­на­лу бусольної зйомки, скла­дан­ня аб­ри­су ді­лян­ки лі­су.

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. ЕОМ.

2. Блан­ки жур­на­лів.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

Ро­бо­та скла­дається із двох зав­дань:

1. По­чат­ко­ви­ми да­ни­ми для ви­ко­нан­ня ро­бо­ти є:

1.1. Жур­нал бусольної зйомки (бланк) (табл. 2. 2, 2. 3, 2. 4);

1.2. Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м;

1.3. Ази­му­ти, рум­би, ку­ти на­хи­лу.

• 2. Ви­ко­нан­ня завдань ве­деть­ся у пос­лі­дов­нос­ті, вка­за­ній у да­ній інструк­ції.

Ро­бо­та ви­ко­нується в пос­лі­дов­нос­ті, вка­за­ній в да­ній інструк­ції

Зав­дан­ня 1. Оп­ра­цю­ван­ня жур­на­лу від­по­від­но до ін­ди­ві­ду­аль­но­го зав­дан­ня

Табл. 2. 2.

Жур­нал бусольної зйомки (зра­зок)

№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Дов­жи­на, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПнС: 30 ПнС: 55 ПдС: 86 ПдС: 04 ПдЗ: 83 ПдЗ: 48 ПнЗ: 50	31,9 30,9 55,3 34,9 43,3 38,4 32,3	0 0 14 15 0 0 0

Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня до­рів­нює зна­чен­ню лі­нії на міс­це­вос­ті, як­що кут її на­хи­лу – 0 ^о. Як­що кут на­хи­лу 3 ^о і біль­ше, то го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня лі­нії до­рів­нює до­бут­ку зна­чен­ня лі­нії на міс­це­вос­ті на ко­си­нус ку­та на­хи­лу.

Піс­ля обчислення горизонтального прокладення ви­ко­нується аб­рис бу­соль­ної зйом­ки.

Зав­дан­ня 2. Скла­дан­ня аб­ри­су бусольної зйомки

Аб­рис скла­дається від ру­ки за се­ред­ні­ми зна­чен­ня­ми рум­бів і го­ри­зон­таль­них прок­ла­день. Точ­ки на аб­ри­сі ну­ме­ру­ють­ся, зна­чен­ня ку­тів рум­бів під­пи­су­ють­ся нав­про­ти від­по­від­них лі­ній.

Прик­лад: (Рис. 30, 33)

Рис. 30. Аб­рис

Кон­троль­ні за­пи­тан­ня

1. Як бу­дується аб­рис бусольної зйомки?

2. Як знайти го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня?

Прак­тич­не за­нят­тя № 5.4

Те­ма. Скла­дан­ня і офор­млен­ня пла­ну ді­лян­ки бусольної зйомки

Ме­та:

1. Фор­му­ван­ня на­ви­ків та вмінь:

а) скла­дан­ня пла­ну бусольної зйомки;

б) офор­млен­ня пла­ну.

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. Крес­лярсь­кий па­пір (ват­ман або на­пів­ват­ман фор­ма­том А 4).

2. Тех­ніч­ні тран­спор­ти­ри.

3. Крес­лярсь­ке при­лад­дя.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

Ро­бо­та скла­дається з двох зав­дань:

1. Ви­хід­ні да­ні для ви­ко­нан­ня ро­бо­ти:

1.1. Жур­нал бусольної зйомки;

1.2. Аб­рис бусольної зйомки.

Зав­дан­ня 1. Скла­дан­ня пла­ну ді­лян­ки бусольної зйомки

Для ви­ко­нан­ня пла­ну не­об­хід­но ма­ти та­кі при­ла­ди: цир­куль-ви­мі­рю­вач, тех­ніч­ний тран­спор­тир, олі­вець, лі­нійка, ко­си­нець, крес­лярсь­кий па­пір.

План ви­ко­нується за рум­ба­ми і го­ри­зон­таль­ни­ми прок­ла­ден­ня­ми лі­ній.

Че­рез весь фор­мат про­во­дить­ся по се­ре­ди­ні лі­нія, яка по­ка­зує нап­рав­лен­ня Пн – Пд.

Орієнту­ючись на аб­рис вста­нов­лю­ють міс­цез­на­хо­джен­ня точ­ки 1.

У точ­ці 1 орієнтов­но мож­на нак­рес­ли­ти олів­цем сис­те­му ко­ор­ди­нат (рис. 31).

Пн

З С

Пд

Рис.  31. Система координат

Піс­ля цього від­кла­дається румб лі­нії 1-2. Як­що румб лі­нії 1-2 = ПнС: 30^о00′, то у точ­ці 1 з пів­но­чі на схід за тран­спор­ти­ром від­кла­дається 30^о00′. Піс­ля від­кла­дан­ня рум­бу, від­кла­дається го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня (м) лі­нії 1-2 у від­по­від­но­му мас­шта­бі. Піс­ля цього одер­жуємо міс­цез­на­хо­джен­ня точ­ки 2. Румб лі­нії 2-3 від­кла­дається з точ­ки 2 і т. д.

Внас­лі­док по­бу­до­ви пла­ну ос­тан­ня точ­ка не зав­жди збі­гається із точ­кою 1, а зна­хо­дить­ся у т. 1′. Цир­ку­лем-ви­мі­рю­ва­чем ви­мі­рюється від­стань 1-1′ та за по­пе­реч­ним мас­шта­бом пе­ре­во­дить­ся у мет­ри. Це ве­ли­чи­на аб­со­лют­ної гра­фіч­ної нев'яз­ки.

Від­нос­на нев'яз­ка до­рів­нює аб­со­лют­ній, по­ді­ле­ній на пе­ри­метр.

Від­нос­на нев'яз­ка по­вин­на ма­ти ве­ли­чи­ну не біль­ше

Це оз­на­чає, що при ви­мі­рю­ван­ні дов­жин лі­нії мір­щи­ки кож­ні 200 м по­ми­ля­лись на 1 метр.

Як­що від­нос­на нев'яз­ка до­пус­ти­ма, бу­дується гра­фік її роз­по­ді­лу у змен­ше­но­му мас­шта­бі. Для цього про­во­дить­ся про­мінь і злі­ва нап­ра­во від­кла­да­ють­ся точ­ки і від­різ­ки у від­по­від­но­му мас­шта­бі.

Наприклад:

У точ­ці 1′ від­кла­дається аб­со­лют­на нев'яз­ка по вер­ти­каль­ній лі­нії, яка є пер­пен­ди­ку­ляр­ною до від­різ­ка.

Піс­ля цього точ­ки 1 і 1' з'єдну­ють­ся, ут­во­рюється три­кут­ник.

На пла­ні бусольної зйомки з кож­ної точ­ки про­во­дять­ся лі­нії па­ра­лель­ні від­різ­ку 1-1′, на них від­кла­да­ють від­по­від­ні від­далі, взя­ті із гра­фі­ка роз­по­ді­лу нев'яз­ки. Це від­різ­ки 7-7′; 6-6′; 5-5′ і т. д.

От­ри­ма­ні точ­ки з'єдну­ють­ся між со­бою і з точ­кою 1.

Зав­дан­ня 2. Офор­млен­ня пла­ну бусольної зйомки

План офор­мляється туш­шю. План з нев'яз­кою, де точ­ки 1 і 1′ не спів­па­да­ють, крес­лять кольо­ро­вою (чер­во­ною) туш­шю, а план, де нев'яз­ка роз­при­ді­ле­на, а всі пос­лі­дов­ні точ­ки з'єдна­ні між со­бою – чор­ною (рис. 32).

Три­кут­ник роз­по­ді­лу нев'язок крес­лять кольо­ро­вою туш­шю, а циф­ри під­пи­су­ють чор­ною.

Точ­ки на пла­ні і у три­кут­ни­ку роз­по­ді­лу нев'яз­ки поз­на­ча­ють­ся круж­ка­ми, ді­амет­ром 15 - 20 мм.

Лі­нії пла­ну і кольо­ро­ві точ­ки ма­ють мен­шу тов­щи­ну, чор­ні - біль­шу. Лі­нії пла­ну і три­кут­ни­ка роз­по­ді­лу нев'яз­ки не по­вин­ні пе­рек­рес­лю­ва­ти круж­ки, яки­ми поз­на­ча­ють­ся точ­ки.

Прик­лад:

Кож­на точ­ка пла­ну ну­ме­рується. Кож­на лі­нія пла­ну під­пи­сується у виг­ля­ді дро­бу, .

У пра­во­му кут­ку фор­ма­та заз­на­чається пло­ща (га), у лі­во­му – мас­штаб. На пла­ні, як­що не­об­хід­но, ро­бить­ся від­мив­ка.

Пло­ща пла­ну об­чис­люється гра­фіч­ним спо­со­бом (див. те­му 7. Об­чис­лен­ня площ).

Гра­фік роз­по­ді­лу нев'яз­ки крес­лять ниж­че пла­ну бусольної зйомки.

Рис. 32. План бусольної зйомки (за даними С. Д. Дубова, А. Н. Полякова, 1990 р.)

Таблиця 2. 3.