Вступ Іс­то­рія ге­оде­зичних вимірювань

У давньо­му Єгип­ті па­са­дов­ців, кот­рі ко­жен рік піс­ля роз­ли­ву рі­ки Нил вста­нов­лю­ва­ли (від­нов­лю­ва­ли) ме­жі зе­мель­них ді­ля­нок, що об­кла­да­ли­ся по­дат­ка­ми на­зи­ва­ли "на­тя­гу­валь­ни­ка­ми ни­ток". Во­ни бу­ли по­пе­ред­ни­ка­ми су­час­них ге­оде­зис­тів.

Су­час­ні ге­оде­зис­ти пра­цю­ють у нап­ря­мах:

1. Ви­мі­рю­ван­ня іс­ну­ючих об'єктів, виз­на­чен­ня їх­ніх ко­ор­ди­нат і ви­ко­рис­тан­ня та­ких да­них для скла­дан­ня карт і опи­сів;

2. Вста­нов­лен­ня на­зем­них орієнти­рів, не­об­хід­них при про­ве­ден­ні меж, а та­кож при ви­ко­нан­ні бу­ді­вель­них ро­біт за ге­оде­зич­ним пла­ном.

Ге­оде­зист ви­мі­рює або від­зна­чає ко­ор­ди­на­ти об'єктів, що зна­хо­дять­ся на зем­лі, під зем­лею і, на­віть, над зем­лею.

Лі­дер у на­уко­вій кар­тог­ра­фії – Фран­ція. У ХVІІ сто­літ­ті чо­ти­ри по­ко­лін­ня сім'ї Кас­сі­ні про­ве­ли пер­ше ге­оде­зич­не ви­мі­рю­ван­ня всієї Фран­ції і скла­ли кар­ту "La Car­te de Cas­si­ni". Дос­від Фран­ції ви­ко­рис­та­ла Ве­ли­коб­ри­та­нія, майже од­но­час­но з нею Австрія і Ні­меч­чи­на. У ін­ших кра­їнах Євро­пи ге­оде­зич­на зйом­ка те­ри­то­рії на­бу­ла по­ши­рен­ня на по­чат­ку ХІХ сто­літ­тя. То­ді ж ге­оде­зія вийшла за ме­жі Євро­пи. Так, у 1817 ро­ці з ме­тою склас­ти кар­ту Ін­дії бу­ло зроб­ле­не ве­ли­ке три­го­но­мет­рич­не ви­мі­рю­ван­ня. Його про­во­див Джордж Еве­рест, в честь яко­го наз­ва­на найви­ща гірсь­ка вер­ши­на сві­ту.

Умо­ви, в яких ве­лись пер­ші ге­оде­зич­ні зйом­ки, бу­ли да­ле­ко не іде­аль­ни­ми. В "Іс­то­рич­них по­ві­дом­лен­нях що­до ви­мі­рю­ван­ня Ін­дії" за пе­рі­од з 1861 ро­ку зга­дується, що ге­оде­зис­тів час­то пе­рес­лі­ду­ва­ла ли­хо­ман­ка, за­га­лом із 70 чо­ло­вік тіль­ки один по­вер­нув­ся до Ан­глії. Ге­оде­зис­ти бу­ли не­за­хи­ще­ні від на­па­дів ди­ких тва­рин, від го­ло­ду. Але, бу­ла мож­ли­вість пра­цю­ва­ти на ла­ні при­ро­ди, бу­ла ро­ман­ти­ка. І це при­ваб­лю­ва­ло лю­дей до про­фе­сії ге­оде­зис­та.

Ба­га­то ві­до­мих лю­дей, нап­рик­лад, пре­зи­ден­ти США Ва­шин­гтон, Джеф­фер­сон і Лін­кольн, ко­лись бу­ли ге­оде­зис­та­ми. Дех­то на­віть вва­жає, що по­лі­тич­ний ус­піх Лін­коль­на час­тко­во пов'яза­ний з його за­нят­тя­ми ге­оде­зією, то­му що са­ме як ге­оде­зист він став ві­до­мий се­ред спів­віт­чиз­ни­ків.

Ге­оде­зич­ні ро­бо­ти сьогод­ні

Ге­оде­зич­ні ви­мі­рю­ван­ня в наш час по­ді­ля­ють на три гру­пи:

1. Зйом­ка, яку про­во­дять з ме­тою виз­на­чен­ня юри­дич­них меж влас­нос­ті. При ви­ді­лен­ні зем­лі під бу­дів­ниц­тво, прок­ла­дан­ні ву­лиць, до­ріг або ав­то­ма­гіс­тра­лей ге­оде­зис­ти ство­рю­ють крес­лен­ня, що одер­жу­ють ста­тус до­ку­мен­тів.

2. То­пог­ра­фіч­на зйом­ка вклю­чає в се­бе ви­мі­рю­ван­ня і виз­на­чен­ня роз­мі­рів, фор­ми і на­хи­лу зе­мель­ної ді­лян­ки, а та­кож вста­нов­лен­ня міс­ця роз­та­шу­ван­ня іс­ну­ючих бу­ді­вель, до­ріг, спо­руд і т. д. Ар­хі­тек­то­ри, ін­же­не­ри-конструк­то­ри і ін­ші спе­ці­аліс­ти ко­рис­ту­ють­ся точ­ни­ми ге­оде­зич­ни­ми да­ни­ми що­до та­ких об'єктів при роз­роб­ці ген­пла­нів і кон­крет­них про­ек­тів. Та­ка ін­фор­ма­ція дасть змо­гу пра­виль­но склас­ти крес­лен­ня, а у де­яких ви­пад­ках, вклю­чи­ти ці об'єкти до сво­їх про­ек­тів.

3. Тре­тій вид зйом­ки – ін­же­нер­на зйом­ка. Пе­ред­ба­чає пе­ре­від у на­ту­ру опор­них то­чок об'єктів. Ге­оде­зис­ти на­но­сять на крес­лен­ня всі важ­ли­ві точ­ки, лі­нії, відмітки ви­сот, щоб ін­же­нер­ні спо­ру­ди, до­ро­ги і ін­ші об'єкти роз­міс­ти­ли­ся са­ме там, де во­ни по­вин­ні бу­ти за пла­ном.

Ге­оде­зич­ні ро­бо­ти не­ве­ли­ко­го мас­шта­бу, що про­во­дять на знач­них те­ри­то­рі­ях, де не­об­хід­но вра­хо­ву­ва­ти вик­рив­лен­ня зем­ної по­вер­хні, на­зи­ва­ють гео­де­зич­ною зйом­кою. Заз­ви­чай, та­ка зйом­ка ви­ко­нується у сис­те­мі ко­ор­ди­нат, прийня­тій у кра­їні і зв'яза­ної з сис­те­мою па­ра­ле­лей і ме­ри­ді­анів.

У су­час­ній ге­оде­зії ви­ко­рис­то­ву­ють спе­ці­аль­ні су­пут­ни­ки, які вхо­дять до гло­баль­ної сис­те­ми виз­на­чен­ня роз­мі­щен­ня то­чок. До ін­ших ви­дів ге­оде­зич­них ро­біт від­но­сять­ся фо­тог­рам­мет­рія – фо­тозйом­ка міс­це­вос­ті особ­ли­ви­ми ка­ме­ра­ми, що вста­нов­ле­ні на су­пут­ни­ках, а та­кож гід­рог­ра­фіч­на зйом­ка, при якій виз­на­ча­ють бе­ре­го­ві лі­нії, гли­би­ни і фі­зич­ні особ­ли­вос­ті рік, озер, оке­анів та ін­ших во­дойм.

Ге­оде­зис­ти та ге­оде­зич­ні ро­бо­ти ма­ють знач­ний вплив на ді­яль­ність лю­дей. Усі ро­бо­ти, пов'яза­ні із про­ек­тно-по­шу­ко­ви­ми, про­ек­тни­ми та бу­ді­вель­ни­ми ро­бо­та­ми, ви­ко­ну­ють на ос­но­ві ге­оде­зич­них ро­біт, ге­оде­зич­них пла­нів, карт та про­фі­лів. Ко­лись за до­по­мо­гою шнур­ків, а те­пер за до­по­мо­гою су­пут­ни­ків ге­оде­зис­ти праг­нуть внес­ти зміст і по­ря­док у на­ше склад­не жит­тя. І по­ки ми бу­де­мо займа­тись бу­дів­ниц­твом і піз­на­ва­ти на­зем­ний та під­зем­ний світ, без ге­оде­зис­тів не обійтись.