Розділ 2. Горизонтальна зйомка
Тема 4. Лінійні вимірювання
Прилади безпосереднього вимірювання віддалей і їх компарування. Для вимірювання віддалей на місцевості використовують мірні стрічки, рулетки, оптичні віддалеміри (для відкритої місцевості).
Рулетка має довжину від 20 до 100 м. Нанесені поділки через 1 мм, 1 см, 10 см і т. д. У лісовому господарстві найширше використовують мірні стрічки.
Мірна стрічка (МС) має довжину 20, 24, 50 м. На кінцях стрічки є прорізи, в які вставляються шпильки; кожні 10 см позначені наскрізними отворами, кожні 0,5 м – шайбами, кожний 1 м – пластиною з підписом (рис. 23).
МС складається з наступних частин: вертлюг, прорізи, ручки, 6 або 11 шпильок, закріплюючий гвинт, кільце оправи. МС ще бувають штрихові (МСШ). Вони більш точні тому, що поділки ідуть через 1 мм і такою стрічкою можна вимірювати віддаль з точністю до 1 мм. У лісовому господарстві їх використовують рідко.
Рис. 23 Будова землемірної стрічки
Компарування стрічок – це порівняння довжини стрічки робочої з еталонною.
Якщо Lроб. відрізняється від Lетал., то обчислюється поправка за компарування (Δ Lк).
Δ Lк = L роб. – L етал.
Поправка за компаруваня враховується тоді, коли вона більше 2 мм.
Підготовка лінії до вимірювання на місцевості
Перед вимірюванням на місцевості лінію закріплюють, провішують і розчищають. Закріплення полягає в установленні на кінцях лінії постійних або тимчасових знаків і віх.
Вішення – це встановлення проміжних знаків (віх) в створі (вертикальній площині), яка проходить через початкову і кінцеву точки лінії (рис. 24).
Віха – це жердина довжиною 1,5-2 м і товщиною 4-6 см.
Якщо початкова і кінцева точки видимі, то між ними ставлять віхи так, щоб вони попадали у створ лінії. У випадку, коли між початковою і кінцевою точками є перешкода, беруть якусь точку С, з якої буде добре видно і початок і кінець лінії. Саме так обминають, провішуючи лінію в лісі, стовбури дерев.
Рис. 24. Схеми провішування лінії
Порядок вимірювання ліній у лісі
Лінію вимірюють два мірники – передній і задній. Задній бере одну шпильку, передній – п'ять (десять).
Мірники натягують мірну стрічку (МС), виставляють шпильки в прорізи. Задній мірник витягує шпильку, а передній залишає. Передній мірник тягне далі МС, до тих пір, поки задній не дійде до залишеної переднім шпильки. Мірна стрічка натягується вдруге, задній мірник знову витягує із землі шпильку, а передній залишає. Таким чином, задній мірник підбирає шпильки залишені переднім до того часу, поки у переднього не залишиться жодної.
Контроль вимірювань ведуть обидва мірники. Лінія міряється двічі у прямому і зворотньому напрямках, кожного разу з точністю до 2 мм, потім визначається середнє значення.
Вимірювання віддалей віддалеміром
Віддалеміри поділяються на ниткові і подвійного зображення.
Зорові труби сучасних геодезичних приладів (теодолітів, нівелірів та ін.) являються одночасно і нитковими віддалемірами.
Перемінна база – віддалемірна рейка, яку виставляють на точці, до якої треба виміряти віддаль.
Нитковим віддалеміром зручно вимірювати віддаль з сантиметровими поділками, відлік за такою рейкою в сантиметрах дорівнює віддалі між приладом і рейкою в метрах. При виготовлені ниткового віддалеміра підбирають коефіцієнт К = 100.
Віддаль визначають за формулою S = K×n,
де n – відрізок за рейкою між верхньою і нижньою нитками сітки ниток окуляра.
Точність вимірювання віддалей нитковим віддалеміром
Внаслідок неоднакового переломлення в атмосфері верхнього і нижнього променів виникають значні помилки визначення віддалі, особливо у жаркі дні. У такі дні можна міряти лінії невеликої довжини (100-150 м) і використовувати при відліках верхню частину рейки.
Крім того, причинами помилок служать неодночасність зняття відліків за віддалемірними нитками, відхилення рейки від вертикального положення і т. ін.
Відносна помилка визначення віддалей нитковим віддалеміром за сприятливих умов 1: 300‑1: 400 при віддалі до 200-250 м, за несприятливих умов може досягати 1: 100.